ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2013 року Справа № 904/5755/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
секретар судового засідання Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Джига О.В. представник, довіреність № 7 від 22.01.13;
від відповідача: Бойко Н.Л. представник, довіреність № 197-4016 від 19.04.11;
від відповідача: Тер-Товмасян Ю.Г. представник, довіреність № 125-4016 від 04.01.13;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2013 року у справі № 904/5755/13
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло", м. Київ
до публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь Дніпропетровська область
про стягнення 2 528 грн. 21 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2013 року у справі № 904/5755/13 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Світло" 2 280 грн. основного боргу, 170 грн. 27 коп. пені, 38 грн. 79 коп. 3% річних, 04 грн. 56 коп. інфляційних витрат та 1696 грн. 96 коп. судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення 26 грн. 62 коп. пені, 01 грн. 13 коп. 3% річних та 06 грн. 84 коп. інфляційних витрат - відмовлено.
Рішення мотивовано порушенням відповідачем вимог ст.ст. 265, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, умов договору поставки № 1205634 від 27.11.2012 року в частині оплати отриманого товару, наявністю заборгованості в розмірі 2 280 грн., правом позивача стягнути пеню за неналежне виконання зобов'язання відповідно до п. 11.3 договору та 3% річних, згідно ст. 625 УК України.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Зазначає на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 253, 530, 612 та 613 ЦК України, ст.ст. 220, 221 ГК України та ст.43 ГПК України.
Просить скасувати оскаржуване судове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача спростовує доводи апелянта, просить залишити рішення господарського суду без змін як законне та обґрунтоване.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З наявних в справі доказів вбачається, що між сторонами було укладено
договір поставки №1205634, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідача (покупець) товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт вказується в специфікації (додатку) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до специфікації №1 до договору поставки №1205634 від 27.11.2012 року позивач поставив відповідачу - лампу бактерицидну TUV TL-D 75W G-13 HO SLV/6 (1200mm), виробника PHILIPS ERN PTL 8539 4910 00, кількістю - 6 штук, на загальну суму з ПДВ 2 280 грн.
Відповідно до п.3.4 договору разом з товаром, але не пізніше дати поставки товару постачальник зобов'язаний надати покупцю оригінали документів, оформлених на державній мові та у відповідності з вимогами п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну України №88 від 24.05.95р.: рахунок-фактура (оригінал державною мовою); видаткова накладна на відпуск товару (оригінал державною мовою); податкова накладна (оригінал державною мовою); товарно-транспортну накладну; залізнична накладна (оригінал), за умови поставки залізничним транспортом, або товарно-транспортна накладна (оригінал), за умови поставки вантажним автотранспортом постачальника; сертифікат якості виробника товару, в тому числі на комплектуючі, а також інші документи згідно з п. 2.3 договору (оригінали або належним чином завірені копії); документи, надання яких обумовлено у специфікації (додатку) до договору.
Як встановив суд першої інстанції, відповідач підтвердив факт отримання ним товару, у видатковій накладній не зробив відмітку про відсутність товаросупроводніх документів. Окрім того, специфікація №1 до договору, яка є його невід'ємною частиною, не містить вимоги щодо доказів, які б підтверджували факт передачі покупцю документів, що слугують підставою для оплати отриманого товару.
Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст.666 ЦК України Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
Будь-які докази того, що відповідач вчинив дії на виконання вимог ст.666 ЦК України, матеріали справи не містять.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів частин 1 і 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічні положення передбачено ст.ст. 525, 526 ЦК України.
Оскільки відповідачем порушено умови укладеного договору в частині дотримання строків оплати товару, а саме передбаченого п.2 специфікації №1 до договору, п.4.7 договору п'ятиденного терміну з моменту фактичної поставки, надання рахунків-фактур та податкових накладних, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь позивача.
Відповідно до положень ст. ст. 610-611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема обов'язок сплатити неустойку.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до ст. 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Пунктом 11.3 договору поставки передбачено, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар згідно з цим договором більше 10 календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми несплаченого товару за кожний день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення.
Стягуючи пеню, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив на недотримання позивачем при розрахунку пені вимог ч.6 ст.232 ГК України щодо строку нарахування пені та на помилковість визначення початку періоду нарахування.
Ці обставини також враховані судом і при частковому задоволенні вимог позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення відповідає чинним нормам матеріального та процесуального законодавства, встановленим фактичним обставинам справи, а доводи апеляційної скарги відповідно до вимог ст.33 ГПК України апелянтом не доведені.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2013 року у справі № 904/5755/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.В. Тищик
Судове рішення № 34201601, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 15.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/5755/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: