Рішення № 34201284, 17.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2013 року Справа № 913/2650/13

Провадження № 30/913/2650/13

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», м. Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК

Ровенькиантрацит», м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 48 370 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Бородіна А.А.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув,

від відповідача: Бондаренко В.А., довіреність № 1-3/3д-58 від 01.04.2013;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" про стягнення штрафу за неправильне зазначення маси вантажу у накладній № 49855752 у розмірі 48370 грн. 00 коп.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній під час здійснення перевезення вантажу у вагонах №№ 67899609, 65383085, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суму штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення.

Повноважний та компетентний представник позивача у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач відзивом № 1350 від 14.10.2013 заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що спірні вагони на станції відправлення були прийняті без будь-яких зауважень. Представників відправника залізницею для проведення спільного зважування не викликались. Від вантажоодержувача жодних претензій щодо недостачі на адресу відправника вантажу не надходило.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У квітні 2013 року зі станції Фащевка Донецької залізниці на станцію призначення Трипілля-Дніпровське Південно-західної залізниці за накладною № 49855752 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» (далі за текстом - відповідач) відправило вантаж - антрацит у вагонах № 67660985, № 67899609, № 67682104, № 65383085, № 64398480, одержувачем за накладною зазначено «ВСП Трипільська ТЕС ПАТ Центренерго», вантаж маркований двома продольними смугами.

Маса вантажу на станції відправлення визначалась вантажовідправником без участі залізниці згідно п. 24 накладної.

При проходженні вагонів № 67899609, № 65383085 через станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці було проведено контрольне переваження вагонів на 150-тонних вагонних електроно-тензометричних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 67899609 за накладною № 49855752 вказана маса вантажу 71000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 72450 кг, що на 1450 кг більше, ніж вказано у накладній. У вагоні № 65383085 за накладною вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 70550 кг, що на 1550 кг більше, ніж вказано у накладній.

Викладене підтверджується наданою позивачем Випискою з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а. с. 19).

Вказані вагони були відчеплені за накладними № 46047460, № 46047494.

По даному факту складено акт загальної форми № 454/Ваги від 05.04.2013 та комерційний акт серії АА № 048747/151 від 05.04.2013 (а. с. 12, 14).

В комерційному акті містяться відомості про те, що вантаж прибув у технічно справних вагонів, завантаження нижче бортів на 20-30 см., завантаження у вагонах рівномірне, в вагонах глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Каток застосовувався. маркування продольними смугами, поглиблень немає, маркування не порушено, слідів течі вантажу не виявлено.

Належність відповідачеві вантажу у спірних вагонів на момент відправлення відповідачем не оспорюється.

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переважені спірних вагонів на станції призначення, про що був складений комерційний акт АА № 048747/151/71 від 05.04.2013 з відповідною відміткою у розділі «Є» (а. с. 13).

Надлишок вантажу у загальному розмірі 7450 кг був направлений на станцію призначення за досильною накладною № 46167110 з подальшою видачею вантажу (а. с. 11).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 48370 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом - Статут) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом - Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 49855752 (вагони № 67899609, № 65383085) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 71000 кг та 69000 кг, спосіб визначення маси - на 150-тонних вагонних вагах; у графі «Відправник» вказано найменування відправника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», тобто відповідача у справі.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Отже доводи відповідача в цій частині судом відхиляються через їх безпідставність.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних вагонних електроно-тензометричних вагах (повірка яких проведена 07.02.2013) згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67899609, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 71000 кг, фактичній масі вантажу - 72450 кг, що більше даних, вказаних у накладній на 1450 кг (допустимий надлишок 138 кг), та у вагоні № 65383085, що була зазначена відповідачем у перевізних документах - 69000 кг, фактичній масі вантажу - 70550 кг, що більше даних, вказаних у накладній на 1550 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 454/Ваги від 05.04.2013 та комерційними актами серії АА № 048747/151 від 05.04.2013, № 048747/151/71 від 05.04.2013, які складені з дотриманням вимог чинного законодавства та підписані уповноваженими на це посадовими особами.

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 49855752 за кожний вагон № 67899609, № 65383085 становить 4837 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу, що складає 48370 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Доводи відповідача відхиляються судом у зв'язку з їх безпідставністю.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим, підтвердженим обставинами справи, її матеріалами та підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судового збору на підставі приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», 94701, м. Ровеньки Луганської області, вул. Комуністична, буд. 6, код 37713861, на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця», 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, код 01073828, в особі Відокремленого підрозділу «Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень», 49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код 26139824, штраф у розмірі 48370 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 18.10.2013

Суддя І.П. Голенко