Рішення № 34201259, 16.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2013 р. Справа № 915/1788/13

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: Гусаков Ю.В., довіреність №139 від 19.08.2013р.

Макаров О.О., довіреність №71 від 18.06.2013р.;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/1788/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв", 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 42Д;

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Ім. Т.Г. Шевченка", 55243, Миколаївська обл.., Первомайський р-н, с.Синюхин Брід, вул. Городня 2а,

про: стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Ім. Т.Г. Шевченка" про стягнення 64818,04 грн. основного боргу, 7250,11 грн. пені, 24912,56 грн. штрафу та 11543,07 грн. 20 % річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки від 16.01.2012 року за № Пл004 в частині оплати за поставлений позивачем товар.

У судових засіданнях позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Вимоги ухвали суду від 30.09.2013 року не виконав, відзив по суті заявлених позовних вимог суду не надав, позов не спростував.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

16 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв" та Приватним сільськогосподарським підприємством "Ім. Т.Г. Шевченка" було укладено договір поставки продукції № Пл004, у відповідності до п.1 якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості та ціною, вказаними в рахунках і накладних, що є невід'ємною частиною цього договору.

Розділом третім сторони визначили порядок та строки поставки. У відповідності п.2.1 та п.2.2 поставка продукції здійснюється відповідно до правил «Інкотермс-2000» на умовах EXW склад постачальника - м. Первомайськ, вул.Трудової Слави, 15. Постачання продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється, позивач (за своїм місцезнаходженням) надає відповідачеві рахунок і накладну на продукцію, в яких вказаються найменування, асортимент, кількість і ціна продукції.

Строком поставки продукції у відповідності до п.2.4 договору сторони визначили не пізніше дня виписки товарної накладної постачальником. Датою поставки продукції є дата виписки постачальником товарної накладної. Накладна вважається специфікацією до цього договору.

На виконання умов договору відповідно до накладних (а.с.13-100) позивач поставив відповідачу продукції на загальну суму 124562,82 грн.

Видаткові накладні підписані представником відповідача Волковим С.М., що підтверджується наявними в справі довіреностями № 11113/22, 73, 83, 112, 116, 177, 190 від 03.12.2012 року (арк. справи 101-107) на отримання продукції, та скріплені печаткою відповідача.

Відповідач свої зобов'язання за договорами належним чином не виконав, оплату за поставлену продукцію здійснив частково в сумі 59744,78 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1762 від 01.10.12р., № 1909 від 05.11.12р.

Таким чином, розмір заборгованості станом на момент розгляду справи 14.02.2013 рік, що виникла внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань по оплаті поставленої позивачем продукції складає 64818,04 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки Приватним сільськогосподарським підприємством "Ім. Т. Г. Шевченка" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 64818,04 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 7250,11 грн.- пені за період нарахування з 25.03.2012 року - 03.07.2013 року , штрафу у розмірі 24912,56 грн. та 20% річних у розмірі 11542,07 грн., то останні підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.5.3), відповідно до якого за прострочення оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, встановленої на дату нарахування пені, від простроченої суми, за кожен день прострочення. Пеня може бути нарахована постачальником за весь період прострочення оплати. За прострочення оплати більш ніж на 5-ть днів покупець понад пеню сплачує постачальнику штраф в розмірі 20 % від простроченої суми оплати. При простроченні оплати покупець повинен сплатити двадцять процентів річних від простроченої суми. Збитки, заподіяні постачальнику внаслідок прострочення оплати підлягають стягненню у повній сумі понад вищевказані штрафні санкції та на положеннях ст. 624 ЦК України, у відповідності до якої, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське

зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вказана правова позиція підтверджується судовою практикою (Постанова Верховного суду України від 09.04.2012 р. Справа №3-88гс11).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Ім. Т.Г. Шевченка" грошових коштів у сумі 7250,11 грн. пені за період з 25.03.2012 р.- 03.07.2013р., 24912,56 грн. штрафу за період нарахування з 25.03.2012р.- 06.01.2013р., та 11542,78 грн. 20 % річних, нарахованих за період з 25.03.2012р.- 04.08.2013р.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договорів, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, договорі сторін, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.33, 34,44, 49, 82, 821, 83, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Ім. Т.Г. Шевченка", 55243, Миколаївська обл.., Первомайський р-н, с.Синюхин Брід, вул. Городня 2а, ідентифікаційний код 3764005 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Союз-Миколаїв", 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 42Д; ідентифікаційний код 25378662, основну суму боргу у розмірі 64 818,04 грн. (шістдесят чотири тисячі вісімсот вісімнадцять грн. 04 коп.), пеню у розмірі 7250,11 грн. (сім тисяч двісті п'ятдесят грн. 11 коп.), штраф у розмірі 24912,56 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дванадцять грн. 56 коп.) та 20 % річних у розмірі 11 542,07 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот сорок дві грн. 07 грн.) та витрат по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп. )

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 18.10.2013 року.