Рішення № 34201223, 14.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15991/13 14.10.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4753,32 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Самойленко П. М.- представник за довіреністю

від відповідача: Таценко К. М. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов до Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4753,32 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1892-а/09к/011/1-136 від 31.07.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки Фольцваген д/н АА8307СЕ, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ д/н 392-43КЕ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013 порушено провадження по справі № 910/15991/13, розгляд справи призначено на 30.09.2013.

Представник відповідача в судовому засідання 30.09.2013 надав відзив на позов в якому зазначив, що позивачем не надано доказів щодо суми ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ, а саме свідоцтво платника ПДВ підприємства, що здійснювало ремонт транспортного засобу та акт виконаних ремонтних робіт; позивачем не надано висновку суб'єкта оціночної діяльності щодо вартості ремонту транспортного засобу, а також не враховано коефіцієнт фізичного зносу.

В судовому засіданні 30.09.2013, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.10.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.2013 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив на позов.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.10.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2009 між ЗАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (змінило назву на ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування") та АКБ «Укрсоцбанк» було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1892-а/09к/011/1-136 (надалі - договір страхування), за яким був застрахований автомобіль Фольцваген д/н АА8307СЕ.

31.08.2010 року приблизно о 17 годині 30 хвилин на перехресті вулиці Деміївської та проспекту Червонозоряного в м. Києві водій Дишлевий В. О., керуючи автомобілем ВАЗ д/н 392-43КЕ, не врахував погодні умови, не витримав безпечної швидкості руху та при виникненні перешкоди у русі не вжив заходів для уникнення зіткнення, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Фольцваген д/н АА8307СЕ, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП сталася в результаті порушення Дишлевим В. О. вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва № 3-9975/10 від 22.09.2010 року.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Фольцваген д/н АА8307СЕ.

Як вбачається з ремонтної калькуляції № S56 від 03.09.2010, складеної ТОВ «Авто-мотив», затрати на ремонт автомобіля Фольцваген д/н АА8307СЕ складають 6245,60 грн.

Відповідно до норм чинного законодавства та враховуючи умови договору страхування позивач визнав вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що склав страховий акт 1892-а/09к-46 від 07.09.2010 на суму 5263,32 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 5263,32 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 22157 від 22.05.2012.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5263,32 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ д/н 392-43КЕ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують автомобіль ВАЗ д/н 392-43КЕ на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВА/2256811 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № ВА/2256811) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 000,00 грн. та франшиза в розмірі 510,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВА/2256811 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № РГ/1892/09/10/8 від 04.10.2012 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5263,32 грн. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач відповіді на претензією не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що позивачем не надано доказів щодо суми ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ, а саме свідоцтво платника ПДВ підприємства, що здійснювало ремонт транспортного засобу та акт виконаних ремонтних робіт та позивачем не надано висновку суб'єкта оціночної діяльності щодо вартості ремонту транспортного засобу, а також не враховано коефіцієнт фізичного зносу.

Суд не бере до уваги зазначене у відзиві з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3.9 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів затвердженої наказом Міністерства юстиції України Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 №142/5/2092 (далі - Методика) фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Відповідно до пункту 7.1 Методики оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону. Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною, яка залежить від коливань ринкових цін на КТЗ та його складники.

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення ЕЗ (де ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Відповідно до пункту 7.39 Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Як вбачається з матеріалів справи жодних винятків, перелічених у пункті 7.39 Методики по використанню пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 7.40 Методики якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю.

Як вбачаться з матеріалів справи транспортний засіб Фольцваген д/н АА8307СЕ, 2006 року випуску, спірне ДТП відбулось 31.08.2010, отже строк експлуатації даного транспортного засобу не перевищує 7 років, винятків перелічених у пункті 7.39 Методики по використанню пошкодженого транспортного засобу матеріали справи не містять, а відтак фізичний знос деталей пошкодженого транспортного засобу відсутній.

Суд зазначає, що розмір завданих збитків, і відповідно витрат, які згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладаються на відповідача, як страховика за полісом № ВА/2256811, позивачем доведений належними засобами доказування, і відповідачем жодним чином не спростований.

Відповідачем також у супереч статті 33 ГПК України не доведено, що витрати на ремонт автомобіля Фольцваген д/н АА8307СЕ складють суму меншу ніж визначену у ремонтної калькуляції № S56 від 03.09.2010, не відповідають вимогам

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.

Також позивач надав суду копію свідоцтва № 100336548 про реєстрацію платника податку на додану вартість, яке підтверджує, що ТОВ «Авто-мотив ЛТД», на рахунок якої позивач перерахував страхове відшкодування для здійснення відновлювального ремонту автомобіля Фольцваген д/н АА8307СЕ, є платником податку на додану вартість. Натомість, відповідач не надав доказів того, що страхова виплата не використана страхувальником для відновлювального ремонту на СТО.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 4753,32 грн. (5263,32 грн. - 510,00 грн. франшизи за Полісом № ВА/2256811).

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 33-37, ідентифікаційний код 19411125, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ідентифікаційний номер 20474912) 4753 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 50 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2013

Суддя О.А. Грєхова