Рішення № 34201154, 07.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа № 911/3312/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гувер»

до Фізичної особи-підприємця Решетухи Надії Вікторівни

про стягнення 54309,55 грн.

секретар судового засідання: Калиновський Ю.С.

за участю представників:

від позивача: Давиденко М.А., довір. б/н від 21.08.2013 р.

від відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гувер» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Решетухи Надії Вікторівни (далі - відповідач) про стягнення 54309,55 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 29.03.2013 р. з ФОП Решетухою Н.В. договору № 1 перевезення вантажу, згідно якого позивач зобов'язується здійснити перевезення вантажу замовника, а відповідач зобов'язується оплатити вартість наданих послуг.

Позивач надавав ФОП Решетусі Н.В. послуги з перевезення вантажу, які останньою не були оплачені належним чином, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 53697,40 грн. основного боргу, 612,15 грн. 3% річних, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

У судових засіданнях 05.09.2013 р. та 07.10.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судові засідання 05.09.2013 р. та 07.10.2013 р. не з'явилась, представника не направила, хоча про дату та час розгляду справи була повідомлена належно. Відзиву на позов не надала.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.10.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

29.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гувер» (перевізник) та Фізичною особою-підприємцем Решетухою Надією Вікторівною (замовник) було укладено договір № 1 перевезення вантажу, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором та додатками до нього, здійснити перевезення (експедирування) автомобільним транспортом довіреного йому замовником вантажу, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

Згідно з п. 2.8 договору перевізник зобов'язаний надавати замовнику підтверджуючі документи про виконану роботу: рахунки-фактури, акти виконаних робіт, ТТН, податкові накладні.

У відповідності з п. 4.2 договору кількість перевезеного вантажу визначається по ТТН згідно залікової ваги в місці розвантаження.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що замовник здійснює оплату за перевезення вантажу на протязі 5 банківських днів з моменту отримання від перевізника повного пакету документів, який зазначено в п. 2.8 договору, та підписання акту виконаних робіт.

Факт виконаних робіт перевізником підтверджується підписанням сторонами акту виконаних робіт (п. 5.3 договору).

На виконання умов договору № 1 перевезення вантажу від 29.03.2013 р. позивачем були надані відповідачеві послуги з перевезення на загальну суму 53697,40 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), у тому числі - № ОУ-0000177 від 26.03.2013 р. на суму 5230,55 грн., № ОУ-0000193 від 05.04.2013 р. на суму 22675,50 грн., № ОУ-0000201 від 09.04.2013 р. на суму 1895,95 грн., № ОУ-0000220 від 15.04.2013 р. на суму 8998,20 грн., № ОУ-0000238 від 22.04.2013 р. на суму 11763,70 грн., № ОУ-0000254 від 25.04.2013 р. на суму 3133,50 грн., а також товарно-транспортними накладними - № 255905 від 29.03.2013 р., № 255910 від 29.03.2013 р., № 255904 від 29.03.2013 р., № 483258 від 02.04.2013 р., № 255912 від 03.04.2013 р., № 255914 від 03.04.2013 р., № 255917 від 03.04.2013 р., № 255913 від 03.04.2013 р., № 255916 від 03.04.2013 р., № 255911 від 03.04.2013 р., № 255921 від 04.04.2013 р., № 255924 від 04.04.2013 р., № 255026 від 04.04.2013 р., № 255923 від 04.04.2013 р., № 255925 від 04.04.2013 р., № 255922 від 04.04.2013 р., № 483262 від 09.04.2013 р., № 732227 від 13.04.2013 р., № 732236 від 14.04.2013 р., № 732229 від 14.04.2013 р., № 732240 від 15.04.2013 р., № 732238 від 15.04.2013 р., № 732241 від 18.04.2013 р., № 007 від 19.04.2013 р., № 255927 від 19.04.2013 р., № 019314 від 24.04.2013 р.

Проте ФОП Решетуха Н.В. не розрахувалась з ТОВ «Гувер» за надані останнім послуги з перевезення вантажу згідно договору № 1 перевезення вантажу від 29.03.2013 р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Гувер» та Фізичною особою-підприємцем Решетухою Надією Вікторівною було підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 24.05.2013 р. на суму 53697,40 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням замовником своїх зобов'язань за договором № 1 перевезення вантажу від 29.03.2013 р., ТОВ «Гувер» було надіслано на адресу ФОП Решетухи Н.В. претензію № 2 від 25.06.2013 р. на суму 53697,40 грн.

Відповідь на претензію отримано не було.

Отже, відповідачем залишилися не оплаченими послуги в розмірі 53697,40 грн., у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з приписами ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 ЦК України).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим слід зазначити, що приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явилась, відзиву на позов, контррозрахунку розміру заборгованості або доказів внесення оплати за договором № 1 перевезення вантажу від 29.03.2013 р. суду не надала.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості перед позивачем у відповідача, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 53697,40 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних.

Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 612,15 грн. за період з 30.04.2013 р. до 21.08.2013 р. на суму 53697,40 грн.

Водночас, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, враховуючи зазначені норми Цивільного кодексу України, а також святкові дні та положення п. 5.2 договору, яким передбачено, що замовник здійснює оплату за перевезення вантажу на протязі 5 банківських днів з моменту отримання від перевізника повного пакету документів, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар починається з 06.05.2013 р.

Таким чином, згідно з арифметичним розрахунком, який зроблений судом відповідно до встановленого початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, а також до періоду нарахування 3% річних, заявлених позивачем, з відповідача підлягають стягненню 3% річних з простроченої суми в розмірі 476,66 грн. Відповідно, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гувер».

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Решетухи Надії Вікторівни (09100, Київська обл., м. Біла Церква, бул. 50-річчя Перемоги, 137, кв. 68, ідент. номер 2689620646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гувер» (04073, м. Київ, провул. Куренівський, 17, код 36872383) - 53697 (п'ятдесят три тисячі шістсот дев'яносто сім) грн. 40 коп. основного боргу, 476 (чотириста сімдесят шість) грн. 66 коп. 3% річних, 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 20 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 14.10.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна