Рішення № 34201145, 10.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16583/13 10.10.13

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське "

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 819,71 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники :

від позивача: Пахолок Т.П. (дов.№б/н від 09.07.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське " звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8 819,71 грн.

Ухвалою суду від 30.08.2013 порушено провадження у справі № 910/16583/13 та призначено її до розгляду на 26.09.2013 року.

11.09.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли додаткові документи по справі.

16.09.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 30.08.2013 року.

26.09.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 26.09.2013 у зв'язку із неявкою представників сторін, суд відклав розгляд справи на 10.10.2013 року.

У судове засідання 10.10.2013 представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення з відміткою про вручення поштового відправлення. (а. с. 44)

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився до судового засідання 10.10.2013, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2010 між Приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське " (Страховик) та Гончарук Інною Анатолівною (Страхувальник) укладено Договір №ЦО-05-004717 про добровільне страхування на транспорті, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Hyundai», державний номер АА1608НК. (а. с. 6)

Згідно з довідкою Подільського районного управління ГУ УМВС України у місті Києві про дорожньо-транспортну пригоду №5105 від 01.06.2011, 26.05.2011 по вул. Кирова, 3, місто Київ, сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобілів марки «Alfa Romeo», державний номер АА2046ІР, що знаходився під керуванням Дащук Д.Ю. та автомобіля марки «Hundai», державний номер АА1608НК, що належить Страхувальнику та знаходився під його керуванням (а.с. 9).

Дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм Дащук Д.Ю.. Правил дорожнього руху України, якого постановою Подільського районного суду міста Києва від 24.06.2011 у справі №3-3409-11 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 10).

Звітом про розмір збитків спричинених пошкодженням транспортного засобу №634-У від 31.05.2011 та калькуляцією №634-У, складеними ФОП Терновий Олександр Сергійович на замовлення ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське», встановлено вартість матеріального збитку, що дорівнює і вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «Hуundai», державний номер АА1608НК, пошкодженого внаслідок ДТП, яка складає 24222,93 грн. (а. с. 12-16).

Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 26.05.2011, що є страховим випадком згідно з договором №ЦО-05-004717 (а. с. 11).

Позивач на підставі Рахунку-фактури №ВА-0008453 від 01.06.2011 виставленого філією кузовного ремонту ТОВ «Український автомобільний холдінг», та відповідно до нього складених Страхового акту та розрахунку страхового відшкодування № ЦО-05-004717-02 від 11.06.2011, здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Український автомобільний холдінг» у сумі 23 056,34 грн., що підтверджується платіжним дорученням №5045 від 21.06.2011 року. (а. с. 20-23).

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Дащук Д.Ю., який на законних підставах керував транспортним засобом марки «Alfa Romeo», державний номер АА2046ІР, на момент скоєння ДТП застрахована за полісом №ВЕ2014594 ВАТ «НАСК «Оранта»- відповідачем по справі, що підтверджується даними МТСБУ (а. с. 38-39).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач 01.03.2012 звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування у порядку регресу №0414/104ІЛ, у який просить відшкодувати виплачену позивачем суму страхового відшкодування, внаслідок пошкодження транспортного засобу марки «Hundai», державний номер АА1608НК, у розмірі 23 056,34 грн., але відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 14 236, 63 грн., а отже за ним залишилась заборгованість у розмірі 8 819, 71 грн. (23 056,34 грн. - 14 236,63 грн.= 8 819, 71 грн).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія - Дащук Д.Ю., який керував на законних підставах транспортним засобом - автомобілем марки «Alfa Romeo», державний номер АА2046ІР, застрахована за полісом №ВЕ2014594 ВАТ «НАСК «Оранта»- відповідачем по справі, що підтверджується даними МТСБУ (а. с. 38-39).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу відповідно до відомостей МТСБУ в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Alfa Romeo», державний номер АА2046ІР, застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № №ВЕ2014594). (а. с. 38-39).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Hundai», державний номер АА1608НК.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське " - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування наземного транспорту ЦО-05-004717, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Дащук Д.Ю., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно із умовами полісу № №ВЕ2014594 (а. с. 38-39), розмір франшизи становить 00,00 грн., у зв'язку із чим сума страхового відшкодування позивачем розрахована вірно, та становить 8 819, 71 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, місто Київ, вулиця Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське" (01033, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 38-Б, ідентифікаційний код 25186738) 8 819 (вісім тисяч вісімсот девятнадцять) гривень 71 копійку суми сплаченого страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 10.10.2013 р. у присутності представника позивача.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Повне рішення

складено та підписано 11.10.2013 року