Рішення № 34201060, 15.10.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 р. Справа № 909/937/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Житлово-експлуатаційного будівельно-виробничого підприємства

"МЖК Експрес-24",

вул. Січових Стрільців, 58, м.Івано-Франківськ,76018,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Болехівський завод будівельних матеріалів",

вул. Січових Стрільців,160, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77202,

про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 34 001,25грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Назарук О.В.- представник, (довіреність б/н від 05.02.2013р.);

від відповідача представники не з'явилися,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 34 001,25грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обґрунтування виклав у позовній заяві. Кріт того, надав суду клопотання (вх. №16030/13 від 15.10.13) про долучення до матеріалів справи документів. Судом оглянуто та долучено до матеріалів справи подані документи.

Представник відповідача тричі в судові засідання не з'являвся, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Ухвали суду від 23.08.13, 05.09.13, 20.09.13, 03.10.13 направлялась відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві. Проте, до суду повернулись ухвали від 23.08.13 та 05.09.13 (направлені відповідачу) із відміткою "за терміном зберігання".

При цьому суд зауважує, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №17306483 станом на 04.10.13 (поданої позивачем) місцезнаходженням відповідача вказано: вул. Січових Стрільців,160, м.Болехів, Івано-Франківська область, 77202, що є ідентичною тій адресі по якій надсилалась ухвали відповідачу.

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" укладено договір поставки б/н від 01.08.10.

Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупцю (позивачу) цеглу одинарну, марки М-125 по ціні 1 360грн. з ПДВ за одну тисячу штук, в тому числі вартість піддонів та доставки товару, а покупець (позивач) - на протязі терміну визначеного умовами даного договору оплатити товар.

Загальна ціна договору на момент підписання складає 346 320грн. (п.2.1 договору).

Розділом 3 договору сторони погодили термін відвантаження та оплати товару. Умови даного договору сторонами виконано належним чином.

Пунктом 10.2 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами свої зобов'язань.

Позивач в засіданні суду зазначив, що сторони продовжували господарську діяльність без укладення нового договору чи додаткової угоди до нього. Однак, протягом всього строку співпраці відповідач допустив заборгованість у розмірі 34 001,25грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію б/н від 01.08.13 з вимогою погасити заборгованість. Дану претензію відповідач отримав, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Проте, відповідач не відреагував належним чином на претензію: відповіді не надав, борг не сплатив.

Станом на день звернення позивача до господарського суду Івано-Франківської області заборгованість відповідача становить 34 001,25грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" передано у власність, а позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" прийнято по видаткових накладних товар (цеглу одинарну) на загальну суму, що перевищує мільйон гривень. Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними та товаро-транспортними накладними. Судом встановлено, що, взяті на себе зобов'язання по оплаті коштів за отриманий товар позивач виконав належним чином. Однак, відповідачем не поставлено товар в повному обсязі, як наслідок виникла заборгованість в сумі 34 001,25грн. Крім того, матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків за травень 2013 року, який знаходиться в матеріалах справи. Зазначений акт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками. Таким чином, наявність заборгованості в сумі 34 001,25грн., визначено самим відповідачем у підписаному акті звірки розрахунків.

Позивачем в засіданні суду подано довідку №98/13 від 15.10.13 в якій зазначено, що за період з 01.10.09 по 30.07.13 заборгованість відповідача перед позивачем становить 34 001,25грн.

Станом на 15.10.13 в матеріалах справи відсутні відомості, які б підтвердили сплату відповідачем вище вказаної заборгованості.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору та інших правочинів.

Приписами ч.1 ст.202, ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором/правочином є домовленість двох або більше сторін/дія особи, спрямована на встановлення/набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч.1,2 ст.205 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що в даному випадку, між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, підтвердженням чого є належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Приписами ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Разом з тим, позивач звертався до відповідача з претензією б/н від 01.08.13 про погашення заборгованості. Претензія отримана відповідачем, проте залишилась без належного реагування.

Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором, оскільки не передав у власність позивачу товар на суму 34 001,25 грн., у зв'язку з чим і виникла заборгованість.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав належним чином своє зобов'язання, щодо передачі товару, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 34 001,25грн. підлягає до задоволення в повному обсязі.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Суд враховуючи наведені вище норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення боргу в сумі 34 001,25грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З'ясуванням документальних доказів у справі суд встановив, що відповідач на спростування правової позиції позивача, викладеної у позовній заяві, доказів сплати суми заборгованості, яка є предметом стягнення у даній справі не подав, обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог у даній справі не спростував.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.11,202,205,525,526,599,612,626,662 Цивільного кодексу України, ст.ст.181,193,222 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задоволити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 34 001,25грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Болехівський завод будівельних матеріалів", вул. Січових Стрільців,160, м.Болехів, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 05467145, ІПН 054671409204, р/р26009060017574 в Івано-Франківській філії КБ "Приватбанк", МФО 336677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24", вул. Січових Стрільців, 58, м.Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 23802630, ІПН 238026309152, р/р 2600101235684 в Івано-Франківському відділені Центральної філії ПАТ "Кредобанк, МФО 325365) 34 001,25грн. (тридцять чотири тисячі одну грн. 25коп.) заборгованості, 1 720,50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.13.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 18.10.13