Рішення № 34201057, 14.08.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2013 р. Справа № 911/898/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача-1: Корнієнко Т. Ю. (довіреність б/н від 07.05.2013 р.);

від відповідача-2: Корнієнко Т. Ю. (довіреність б/н від 23.03.2013 р.);

від відповідача-3: Молодід В. Ю. (довіреність б/н від 10.12.2012 р.), Корнієнко Т. Ю. (довіреність б/н від 10.12.2012 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бобрицьке", с. Шевченкове, Броварський район

до:

1) Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, с. Бобрик, Броварський район;

2) Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області, с. Шевченкове, Броварський район;

3) Колективного сільськогосподарського підпиємства „Бобрицьке", с. Шевченкове, Броварський район;

про скасування свідоцтв про право власності на майно (майновий пай), визнання загальних зборів членів підприємства такими, що не відбулися, визнання рішень загальних зборів членів підприємства недійсними, визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання повернути нерухоме майно

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Бобрицьке" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області про скасування, виданих Бобрицькою та Шевченківською сільськими радами в 2012 році, свідоцтв про право власності на майно (майновий пай) КСП „Бобрицьке"; визнання загальних зборів членів КСП „Бобрицьке" від 30.11.2012 р. такими, що не відбулись, а прийняті на них рішення недійсними; визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке", згідно зазначеного в розрахунку ціни позову переліку та зобов'язання КСП „Бобрицьке" повернути у власність вказане нерухоме майно.

15.03.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 28.02.2013 р. про витребування доказів та забезпечення позову, у якому він, крім іншого, просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на все нерухоме майно КСП „Бобрицьке" до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що рішення загальних зборів членів КСП „Бобрицьке" від 30.11.2012 р., оформлені протоколом № 4 від 30.11.2012 р., були прийняті із порушенням положень чинного законодавства України, та тим, що позивач добросовісно заволодів спірним нерухомим майном цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" і продовжує відкрито, безперервно володіти спірним нерухомим майном цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" з 02.03.2000 р. і по теперішній час, тобто більше ніж 10 (десять) років, а тому набув право власності на спірне нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" за набувальною давністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.03.2013 р. порушено провадження у справі № 911/898/13 за позовом ТОВ „Бобрицьке" до Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області про скасування свідоцтв про право власності на майно (майновий пай), визнання загальних зборів членів підприємства такими, що не відбулися, визнання рішень загальних зборів членів підприємства недійсними, визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання повернути нерухоме майно і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.04.2013 р. Також, даною ухвалою суду залучено до участі у справі відповідача - Колективне сільськогосподарське підприємство „Бобрицьке" та витребувано у Броварської районної державної адміністрації оригінали або належним чином оформлені та завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо КСП„Бобрицьке".

03.04.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.04.2013 р. Також, даною ухвалою суду повторно витребувано у Броварської районної державної адміністрації оригінали або належним чином оформлені та завірені копії матеріалів реєстраційної справи щодо КСП „Бобрицьке".

24.04.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-3 надійшов відзив б/н від 24.04.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

24.04.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-2 надійшло клопотання б/н від 24.04.2013 р., у якому він просить суд припинити провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

24.04.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-2 надійшов відзив б/н від 24.04.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

24.04.2013 р. у судовому засіданні представник позивача заявив про уточнення своїх позовних вимог та надав суду відповідне клопотання б/н від 24.02.2013 р. про уточнення позовних вимог без їх зміни, у якому він уточнює позовні вимоги в частині вимоги про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке", згідно зазначеного в розрахунку ціни позову переліку та зобов'язання КСП „Бобрицьке" повернути у власність вказане нерухоме майно та просить суд визнати право власності на нерухоме майно згідно переліку та зобов'язати повернути у власність вказане нерухоме майно.

Заява б/н від 24.02.2013 р. позивача про уточнення позовних вимог без їх зміни прийнята судом до розгляду.

24.04.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 22.05.2013 р.

08.05.2013 р. до канцелярії суду від Броварської районної державної адміністрації на відповідні запити суду надійшов лист № 115 від 23.04.2013 р. із доданим до нього протоколом № 4 від 30.11.2012 р. загальних зборів членів КСП „Бобрицьке", що долучені судом до матеріалів справи.

22.05.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення б/н від 22.05.2013 р., що долучені судом до матеріалів справи.

22.05.2013 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання відповідача-2 про припинення провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю.

22.05.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.06.2013 р. Також, даною ухвалою суду повторно витребувано у Броварської районної державної адміністрації оригінали або належним чином оформлені та завірені копії всіх матеріалів реєстраційної справи щодо КСП „Бобрицьке".

05.06.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення б/н від 05.06.2013 р. із доданими до них документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

19.06.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 19.06.2013 р. на виконання вимог суду, що долучена судом до матеріалів справи.

19.06.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-3 надійшло клопотання б/н від 18.06.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

19.06.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 03.07.2013 р. Також, даною ухвалою суду повторно витребувано у Броварської районної державної адміністрації оригінали або належним чином оформлені та завірені копії всіх матеріалів реєстраційної справи щодо КСП „Бобрицьке".

25.06.2013 р. до канцелярії суду від Броварської районної державної адміністрації на відповідні запити суду надійшов лист № 135/1 від 17.06.2013 р. із доданими до нього документами, що долучені судом до матеріалів справи.

03.07.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-3 надійшли письмові пояснення б/н від 03.07.2013 р. по справі, що долучені судом до матеріалів справи.

03.07.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання б/н від 03.07.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

03.07.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.07.2013 р.

17.07.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-3 надійшло клопотання б/н від 18.06.2013 р. із доданими до нього документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

17.07.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 31.07.2013 р.

29.07.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення б/н від 29.07.2013 р. із доданими до них документами на виконання вимог суду, що долучені судом до матеріалів справи.

31.07.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача-3 надійшли письмові пояснення б/н від 30.07.2013 р. по справі, що долучені судом до матеріалів справи.

31.07.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 14.08.2013 р.

14.08.2013 р. судовому засіданні представники відповідачів надали усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просили суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2012 р. було проведено спірні загальні збори членів КСП „Бобрицьке", на яких було вирішено обрати Фещуна О. В. Головою Загальних зборів членів КСП „Бобрицьке"; обрати Стебельського В. В. Секретарем Загальних зборів членів КСП „Бобрицьке"; надати Голові та Секретарю право підпису Протоколу Загальних зборів членів КСП „Бобрицьке"; зауваження/коментарі Фещуна О. В., Стебельського В. В. прийняти до відома, використовувати дану Фещуном О. В., Стебельським В. В. інформацію при розгляді наступних питань порядку денного; нe підтверджувати повноваження Малюги С. Г. на посаді Голови КСП „Бобрицьке" у зв'язку з незадовільними результатами його роботи на посаді Голови КСП „Бобрицьке", а також у зв'язку з численними порушеннями чинного законодавства, допущеними Малюгою С. Г. на посаді Голови КСП „Бобрицьке" та зафіксованими Протоколом Інвентаризаційної комісії від 25.09.2012 р.; звільнити Малюгу С. Г. з посади Голови КСП „Бобрицьке" на підставі абз. 2 п. 4.3. Статуту КСП „Бобрицьке" з 30.11.2012 р. та позбавити його права підпису фінансової господарської документації; зобов'язати Малюгу С. Г. передати новопризначеному Голові КСП „Бобрицьке" печатку, справи, бухгалтерську документацію, оригінали правовстановлюючих документів на землю, майно, іншу документацію КСП „Бобрицьке". Позбавити Малюгу С. Г. права вчиняти дії від імені КСП „Бобрицьке" без довіреності, у тому числі підписувати договори з 30.11.2012 р. Зняти Малюгу С. Г. з посади Голови ліквідаційної комісії, на яку він був призначений Рішенням зборів від 08.02.2000 р. та позбавити його права вчиняти дії від імені КСП „Бобрицьке" без довіреності, у тому підписувати фінансово-господарські документи у якості Голови ліквідаційної комісії з 30.11.2012 р., ліквідувати Ліквідаційну комісію КСП „Бобрицьке", оскільки відповідно до Витягу з Єдиного державного юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АБ № 315123 станом на 29.11.2012 р. відомості про комісію з припинення відсутні, немає відомостей про те, що юридична особа перебуває в статусі припинення; призначити Грицаєнко В. І., паспорт CM 895075, виданий Броварським РВ ГУ МВС України 17.10.2006 p., ідентифікаційний код 2252310159 на посаду Голови КСП „Бобрицьке" з 03.12.2006 р. на підставі абз. 1 п. 3.4, абз. 2 п. 3.4 Статуту КСП „Бобрицьке" та надати йому право підпису фінансово-господарських документів. Надати Грицаєнко В. І. право вчиняти дії від імені КСП „Бобрицьке" без довіреності, у тому числі підписувати договори з 03.12.2012 р.; провести державну реєстрацію зміни керівника (Голови КСП „Бобрицьке") та вчинити інші реєстраційні дії, що є необхідними у зв'язку з прийняттям Загальними зборами цього рішення у формі Протоколу у відповідному відділі органу державної реєстрації згідно чинного законодавства. На вчинення реєстраційних дій уповноважити Ткаченка Є. В., паспорт СК 908530, виданий Броварським РВ ГУ МВС України 15.09.1998 р. та/або Молодіда В. Ю., паспорт МЕ 737958, виданий Святошинським РУ ГУ МВС в м. Києві 16.02.2006 р. та/або Грицаєнко В. І., паспорт CM 895075, виданий Броварським РВ ГУ МВС України 17.10.2006 р. У зв'язку з необхідністю охорони майна, зокрема земель КСП „Бобрицьке" після зміни Голови КСП „Бобрицьке" та до моменту прийняття новим Головою КСП „Бобрицьке" печатки, справ, бухгалтерської документації, оригіналів правовстановлюючих документів на землю, іншої документації, землі та іншого майна КСП „Бобрицьке", слід встановити охорону таких об'єктів. Здійснення охоронної функції доручити спеціалізованому на наданні послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності підприємству ТОВ „Альянс безпека" серія АВ № 433300. Доручити Фещуну О. В. підписати відповідний договір з ТОВ „Альянс безпека".

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд визнати загальні збори членів КСП „Бобрицьке" від 30.11.2012 р. такими, що не відбулись, а прийняті на них рішення недійсними.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання діяльності колективного сільськогосподарського підприємства здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про колективне сільсьгосподарське підприємство", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами підприємства.

Згідно ст. 1 Закону України „Про колективне сільсьгосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і печатку із своїм найменуванням.

Підприємства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 цього ж закону підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів.

Статтею 5 цього ж закону передбачено, що членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Отже, виходячи із вищевказаних положень законодавства України, членами колективного сільськогосподарського підприємства можуть бути лише громадяни.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що позивач не є членом КСП „Бобрицьке", що підтверджується протоколом б/н від 21.08.2012 р. лічильної комісії, утвореної для попередньої організації проведення Загальних зборів власників майнових паїв КСП „Бобрицьке", наявним у матеріалах справи, та не може ним бути у відповідності до вищевказаних положень законодавства України, а спірне рішення відповідача-3 жодним чином не стосується самого позивача, його прав і інтересів.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти порушення оспорюваним рішенням відповідача-3 будь-яких прав та інтересів позивача у спірних відносинах.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, позивач не є членом КСП „Бобрицьке", а спірне рішення відповідача-3 жодним чином не стосується самого позивача, його прав і інтересів, і відповідно будь-які права і інтереси позивача у спірних відносинах оспорюваним рішенням відповідача-3 не порушувались, а тому позовна вимога позивача до відповідача-3 про визнання загальних зборів членів КСП „Бобрицьке" від 30.11.2012 р. такими, що не відбулись, а прийнятих на них рішень недійсними, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати право власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" згідно переліку, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварський район, Київська область, за набувальною давністю з 02.03.2000 р. та зобов'язати КСП „Бобрицьке" повернути у власність позивача вказане нерухоме майно.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із набуттям, здійсненням права власності на майно та його захистом здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст. 344 цього ж кодексу особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Отже, виходячи із вищевказаних положень Цивільного кодексу України, для набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю необхідним є наявність наступних фактів та ознак: добросовісність, відкритість, безперервність і тривалість (протягом десяти років) свого володіння, відсутність будь-якого правового титулу володіння таким майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували факти та ознаки виникнення права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме володіння спірним нерухомим майном цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке", його добросовісність, безперервність і тривалість, відсутність будь-якого правового титулу володіння таким майном.

Крім того, у процесі розгляду справи судом встановлено, що у період з 07.02.2006 р. по 07.02.2008 р. позивач користувався на праві оренди майном членів КСП „Бобрицьке" на підставі договору про оренду майна членів КСП „Бобрицьке" від 07.02.2006 р., укладеного між ТОВ „Бобрицьке" та Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП „Бобрицьке".

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, недоведеними є факти, взагалі, володіння позивачем спірним нерухомим майном цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке", його добросовісність, безперервність і тривалість, відсутність будь-якого правового титулу володіння таким майном, то у позивача відсутні правові підстави для набуття права власності на спірне нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" за набувальною давністю на підставах та у відповідності до ст. 344 Цивільного кодексу України, а тому позовна вимога позивача до відповідача-3 про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" згідно переліку, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварський район, Київська область, за набувальною давністю з 02.03.2000 р. та зобов'язання повернути у власність позивача вказане нерухоме майно, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Також, позивач у своїй позовній заяві просить суд скасувати, видані Бобрицькою та Шевченківською сільськими радами в 2012 році, свідоцтва про право власності на майно (майновий пай) КСП „Бобрицьке".

Щодо вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що вказана позовна вимога позивача є похідною від його позовної вимоги до відповідача-3 про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" згідно переліку, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварський район, Київська область, за набувальною давністю з 02.03.2000 р. та зобов'язання повернути у власність позивача вказане нерухоме майно.

Оскільки, враховуючи те, що як було встановлено судом у процесі розгляду справи, вимога позивача до відповідачів-1, 2 про скасування, виданих Бобрицькою та Шевченківською сільськими радами в 2012 році, свідоцтв про право власності на майно (майновий пай) КСП „Бобрицьке" є похідною від його позовної вимоги до відповідача-3 про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" згідно переліку, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварський район, Київська область, за набувальною давністю з 02.03.2000 р. та зобов'язання повернути у власність позивача вказане нерухоме майно, що в свою чергу є безпідставною, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини, викладені у позовній заяві позивача, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, його позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Також, як було зазначено вище, позивач у своєму клопотанні б/н від 28.02.2013 р. про вжиття заходів до забезпечення позову просить суд вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на все нерухоме майно КСП „Бобрицьке" до набрання законної сили рішення суду у даній справі.

У відповідності до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст. 44 цього ж кодексу судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 ст. 3 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється:

за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;

за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;

за видачу судами документів.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 3) п. 2 ч. 2 ст. 4 цього ж закону розмір ставки судового збору із заяв про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, що подаються до господарського суду, становить 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.

Як вбачається із матеріалів справи, до даної позовної заяви та у процесі розгляду справи позивачем не було додано та надано жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі.

У зв'язку із тим, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджували б сплату ним судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі, суд дійшов висновку про залишення клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

2. Залишити клопотання б/н від 28.02.2013 р. Товариства з обмеженою відповідальністю „Бобрицьке" про вжиття заходів до забезпечення позову без розгляду.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

03 жовтня 2013 р.