Рішення № 34200951, 07.10.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/94/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.10.2013 Справа № 5009/4061/12

За позовом: Прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72а)

до Приватного акціонерного товариства "Індустрія" (70450 Запорізька область, смт. Кушугум, вул. Леваневського, 2)

про стягнення 61 005 грн. 97 коп. шкоди

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Грушко Т.В., дов. № 2149/03 від 18.07.2013 р.

Від відповідача: Жукова О.П., дов. № 620 від 12.12.2012 р.

Від прокуратури: Красних О.О., посвідчення № 013462 від 03.12.2012 р.

Прокурор Запорізького району Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Приватного акціонерного товариства "Індустрія" про стягнення 61 005 грн. 97 коп. шкоди заподіяної Державі порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 31.10.2012 р., справу № 5009/4061/12 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 01.11.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4061/12, присвоєно справі номер провадження 27/94/12 та призначено судове засідання на 20.11.2012 р.

У судовому засіданні 20.11.2012 р. оголошувалася перерва до 17.12.2012 р., на підставі ст. 77 ГПК України, для надання додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

Ухвалою суду від 17.12.2012 р. зупинено провадження у справі № 5009/4061/12 до розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги у справі № 5009/3466/12 та до набрання рішення по даній справі законної сили.

Ухвалою суду від 23.07.2013 р. провадження у справі поновлено з 04.09.2013 р. та призначено судове засідання на 04.09.2013р.

Ухвалою суду від 04.09.2013р. розгляд справи відкладався на 16.09.2013р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представника прокуратури та з метою з'ясування фактичних обставин справи, вивчення наданих до справи документів.

У судовому засіданні 16.09.2013р. оголошувалася перерва до 07.10.2013 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору, та для надання представникам прокуратури та позивача можливості уточнити позовні вимоги, а саме період нарахування та суму штрафних санкцій, а також назву підприємства відповідача, у зв»язку з його процесуальним правонаступництвом.

07.10.2013р. продовжено судовий розгляд справи № 5009/4061/12.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 07.10.2013р. представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Щодо розбіжностей у заявленій сумі, які містяться в позові, нормативних обґрунтуваннях та розрахунку шкоди, 04.10.2013р. надав до канцелярії суду письмову заяву про виправлення описки, в якій зазначив, що при оформленні позовної заяви було допущену описку при зазначені ціни позову, а саме замість « 61 005 грн. 97 коп.» зазначено « 61 005 грн. 23 коп.».

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне виправити допущену прокурором описку, відповідно до ст. 89 ГПК України, та в позовній заяві, нормативних обґрунтуваннях та розрахунку шкоди дійсною ціною шкоди вважати суму - 61 005 грн. 97 коп.

Представник позивача в засіданні суду 07.09.2013 р. підтримав, заявлені прокурором Запорізького району позовні вимоги про стягнення з відповідача 61 005 грн. 97 коп. шкоди заподіяної Державі порушенням природоохоронного законодавства, на підставах викладених у позовній заяві.

03.10.2013р. представник Державної екологічної інспекції у Запорізькій області надав письмове клопотання, в порядку ст. 25 ГПК України, в якому просить суд замінити відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Індустрія" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД».

Відповідно до ст. 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Господарський суд вважає за можливе заяву Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про процесуальне правонаступництво задовольнити, здійснивши процесуальне правонаступництво сторони, а саме: відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Індустрія" замінити на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД».

Представник відповідача 07.10.2013р. у засіданні суду проти позову заперечив на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву (міститься в матеріалах справи).

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Господарським судом встановлено наступне:

Державна екологічна інспекція у Запорізькій області, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. № 136, здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку, про використання та охорону земель, про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, про охорону атмосферного повітря, про охорону, захист, використання та відтворення лісів, законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов, та інш.

Відповідно до п.п. 6.4, 6.11, 6.17 Положення, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

23.03.2012р. Держекоінспекцією у Запорізькій області проведена перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ «Індустрія».

Перевіркою встановлено, що підприємство відповідача здійснює господарську діяльність, пов'язану з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, що є порушенням ст. 10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Під час перевірки товариством було надано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря № 2322155600-16 від 05.03.2008р. строком на 5 років та № 2322155600-16а від 23.09.2010р. строком на 5 років, виданих ЗАТ «Індустрія».

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для переоформлення документа дозвільного характеру є, зокрема, зміна найменування суб'єкта - юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи-підприємця.

У відповідності до п. 1.1 Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 № 368/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.03.2012 за № 367/20680, найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб'єкта господарювання (п. 3.1).

Таким чином, зміна організаційно-правової форми відповідача (ЗАТ на ПрАТ) є зміною найменування та у відповідності до вимог ст. 8 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» є підставою для переоформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Таким чином, у зв'язку із зміною найменування підприємства відповідач, відповідно до ч. 8 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" протягом 5 днів відповідач повинен був подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Дозвільний орган протягом двох робочих днів з дня одержання заяви про переоформлення документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлений на новому бланку документ дозвільного характеру з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 8 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.

Згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008р. № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. № 48/16064, сума шкоди, заподіяної державі ПрАТ «Індустрія» становить 61 005 грн. 97 коп.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Отже, виходячи зі змісту ч. 8 ст. 4.1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» на суб'єкта господарювання покладено обов'язок самостійного звернення до дозвільного органу з заявою про переоформлення документа дозвільного характеру у випадку зміни найменування суб'єкта господарювання.

Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.

Отже, законодавчо розмежоване регулювання відносин анулювання документа дозвільного характеру та його переоформлення.

У зв'язку з вищевикладеним, твердження відповідача про те, що відносини ПрАТ «Індустрія»не здійснювалась процедура перетворення та припинення є хибним, посилання на норми права, які надають визначення поняттю перетворення юридичної особи є безпідставними, оскільки недійсність документа дозвільного характеру прямо передбачена Законом, у зв'язку з його не переоформленням відповідно до вимог ч. 8 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Крім того, у судових засіданнях, представником відповідача не заперечувався той факт, що відповідний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у встановленому законом порядку не переоформлювався.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, " що передбачають, зокрема: відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності зараховуються на розрахункові рахунки місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1, п. "є" ч. 2 ст. 68, ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст. 1166 Цивільного кодексу України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи - шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Враховуючи викладене, в даному випадку обов'язок доведення відсутності в своїх діях вини у заподіянні шкоди покладається на відповідача.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснював свою діяльність та викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в період з 23.03.2012р. по 22.05.2012р.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, право чином або рішенням суду. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної даті або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, з врахуванням положень ст.253 ЦК України та п.п.1.3 ч.8 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» перебіг 5-денного строку для переоформлення дозволу на спеціальне водокористування від 6.04.2011р. № Укр.-5616/Зап розпочався 23.03.2012р. та закінчився 22.05.12р.

Як зазначено вище, нормою ч.8 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» встановлено 5-денний строк (п'ять робочих днів), протягом якого товариство було зобов'язане подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення дозволу на спеціальне водокористування № Укр.-5616/Зап від 26.04.11р., а також передбачено, що не переоформлений у встановлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.

Таким чином, дозвіл на спеціальне водокористування № Укр.-566/Зап від 26.04.2011р. був діючим протягом вказаних вище п'яти робочих днів, що випливає зі змісту.7 ч.8 ст4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно якого строк дії переоформленого документа дозвільного характеру не може перевищувати строк дії, зазначений у документі дозвільного характеру, що переоформлявся.

Згідно «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря», затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 10.12.2008 № 639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 № 48/16064, сума шкоди, заподіяної державі ПрАТ «Індустрія» становить 61 005 грн. 97 коп.

Заперечення відповідача, спростовуються вищевикладеним, крім того, відповідач зазначив, що позовні вимоги пред'явлено про стягнення шкоди, тоді як проведено позивачем розрахунок збитків.

Суд зазначає наступне: згідно ст. ст.16,22 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, як правило, має місце у випадку наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також, як правило, вину заподіювача. При цьому, із правового аналізу цих норм, а також ст. 1192 ЦК України слідує, що ці поняття співвідносяться як ціле й частина.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 61 005 грн. 97 коп. шкоди заподіяної Державі порушенням природоохоронного законодавства заявлені прокурором обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 07.10.2013року в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У ст. 4 п. 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а в п.1 ст.11 вказаного закону встановлено, з урахуванням положень ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 25,29, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 89 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити заяву Державної екологічної інспекції у Запорізькій області про процесуальне правонаступництво.

Здійснити процесуальне правонаступництво, а саме відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Індустрія" замінити на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД».

Позовні вимоги Прокурора Запорізького району Запорізької області в інтересах Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД» (70450 Запорізька область, смт. Кушугум, вул. Леваневського, 2, код ЄДРПОУ 22117613) 61 005 (шістдесят одна тисяча п'ять) грн. 97 коп. шкоди заподіяної Державі порушенням природоохоронного законодавства, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами, перерахувавши кошти до місцевого бюджету Кушугумської селищної ради р/р 33118331700124, отримувач: ГУДКСУ у Запорізькій області, 24062100, код ЄДРПОУ 38025393, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустрія, ЛТД» (70450 Запорізька область, смт. Кушугум, вул. Леваневського, 2, код ЄДРПОУ 22117613) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; № рахунку 31215206783007, код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 11.10.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.