Рішення № 34200926, 14.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/16393/13 14.10.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16393/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоТрансЛогістика", м. Черкаси,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток", м. Київ,

про стягнення 15 301,80 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Гривцова С.Є. (довіреність від 08.11.2012 б/н);

відповідача - Шинкарука М.М. (довіреність від 18.03.2013 б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоТрансЛогістика" (далі - ТОВ «АвтоТрансЛогістика») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдінг Восток" (далі - ТОВ «Трейдінг Восток»: 14 000 грн. боргу, який утворився внаслідок неналежного виконання умов договору на транспортне обслуговування від 09.04.2013 № UA 055/04/13 (далі - Договір); 97,80 грн. 3% річних, 1 190 грн. пені та 14 грн. втрат від інфляції, а всього 15 301,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2013 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 30.09.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2013 відкладено розгляд справи до 14.10.2013, у зв'язку з неявкою представника відповідача.

У судовому засіданні 14.10.2013 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі;

Представник відповідача усно проти задоволення позову заперечив та подав суду клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду від 27.08.2013; проте вимоги ухвал суду від 27.09.2013 та від 30.09.2013 частково не виконав, а саме відзиву на позовну заяву не надав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.04.2013 ТОВ «АвтоТрансЛогістика» (перевізник) та ТОВ «Трейдінг Восток» (експедитор) укладено Договір, за умовами якого:

- перевізник здійснює перевезення вантажів, наданих експедитором, а експедитор оплачує послуги перевізнику в порядку і на умовах, викладених в Договорі. Конкретні умови перевезень вантажів, наданих експедитором, зазначаються в заявках на перевезення. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, вартість послуг перевізника - зазначаються в заявках на перевезення, які є невід'ємними частинами Договору і надаються експедитором перевізнику перед кожним перевезенням або групою перевезень (частина перша розділу 1 Договору);

- експедитор зобов'язується оплатити перевізникові вартість транспортних послуг, які зазначаються в заявці на перевезення вантажів (підпункт 2.1.5 пункту 2.1 Договору);

- вартість послуг перевізника, що відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), вказуються в заявках (пункт 3.2 Договору);

- оплата здійснюється на підставі оригіналів таких документів: рахунку перевізника, виставленого згідно з умовами Договору; акта виконаних робіт та оригінала CMR (пункт 4.2 Договору);

- оплата здійснюється через 5-20 днів після отримання оригіналів документів, вказаних в пункті 4.2 Договору. Банківські витрати з переведення коштів перевізнику відносяться на рахунок експедитора, якщо інше не передбачено в заявці (пункт 4.3 Договору);

- у випадку прострочення оплати рахунків перевізника експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (пункт 4.4 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 (пункт 9.1 Договору).

На виконання умов Договору ТОВ «АвтоТрансЛогістика» були надані ТОВ «Трейдінг Восток» транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується заявкою від 09.04.2013 № 510073/13 (вартість перевезення становить 14 000 грн., за маршрутом Черкаської область, м. Шопла - Митниця (м. Сміла) - Ліпецька область, м. Грязі (Росія)).

Факт надання відповідачем транспортно-експедиційних послуг підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 229973 та актом приймання-передачі робіт (надання послуг) від 18.04.2013 № А-002010 на суму 14 000 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання за Договором та надіслав пакет документів на адресу ТОВ «Трейдінг Восток», що підтверджується копією опису вкладення від 30.04.2013; документи отримані відповідачем 07.05.2013.

Відповідно до умов Договору оплата послуг здійснюється через 5-20 днів після отримання ТОВ «Трейдінг Восток» оригіналів документів, тому останнім днем виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем було 27.05.2013.

Відповідач свої обов'язки з оплати наданих позивачем послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 14 000 грн.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини сьомої статті 193 ГК України та статті 525 ЦК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Як встановлено статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем нараховано 3 % річних на суму 97,80 грн. та втрати від інфляції у сумі 14 грн. за період з 28.05.2013 (20 днів після отримання оригіналів документів, як зазначено в Договорі) по 20.08.2013 (день подання позовної заяви).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Так, судом встановлено, що протягом періоду заборгованості мала місце дефляція (-111,90 грн.), а тому стягненню з відповідача підлягає 13 888,10 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції. Разом з тим, 3% річних від простроченої суми позивачем розраховані вірно, а тому господарський суд міста Києва вважає за необхідне стягнути з ТОВ «Трейдінг Восток» також 97,80 грн. 3 % річних.

Що ж до стягнення пені, то у частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перша і третя статті 549 ЦК України).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати рахунків перевізника, експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 343 ГК України та статтями 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перерахунок суми пені за період з 28.05.2013 по 20.08.2013, господарський суд міста Києва зауважує, що: ТОВ «АвтоТрансЛогістика» нараховано відповідні санкції згідно з пунктом 4.4 Договору (експедитор виплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу), проте у розрахунку не враховано приписи названої частини другої статті 343 ГК України та статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому, оскільки пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ за відповідний період, то стягненню з відповідача підлягає 458,36 грн. пені, у задоволенні ж решти відповідних вимог слід відмовити.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг Восток» (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А; адреса для листування: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, Ѕ, приміщення 8, 9, 10; ідентифікаційний код 36058165) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АвтоТрансЛогістика» (18008, м. Черкаси, вул. Смілянська, 163; ідентифікаційний код 38089771) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного судового рішення: 13 888 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 10 коп. боргу; 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 36 коп. пені; 97 (дев'яносто сім) грн. 80 коп. 3 % річних та 1 624 (одну тисячу шістсот двадцять чотири) грн. 08 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Після набрання даним судовим рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.10.2013.

Суддя О. Марченко