Рішення № 34200914, 26.09.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" вересня 2013 р. Справа № 906/1026/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - приватний підприємець,

від відповідача: Прокопенко М.А. - довіреність від 19.10.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (м. Бердичів)

про стягнення 99344,59 грн.

Спір розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 24.09.13р. оголошено перерву до 26.09.13р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 99344,59грн. заборгованості, з яких: 94996,00 грн. - основний борг, 4348,59 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 23.07.13р. по справі порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

В ході розгляду справи ухвалою господарського суду від 10.09.13р. строк розгляду справи продовжено на п'ятнадцять днів.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги в сумі 95191,46 грн. підтримав з підстав, зазначених в позові, просив задовольнити, також подав суду відмову від позову в частині стягнення з відповідача 1002,00 грн. - основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що договір про закупівлю послуг від 11.11.11р. в.о. директора Качалапою А.С. не підписувався. Не заперечує проти актів виконаних робіт. Додатково представник відповідача пояснила, що платіж в сумі 5000,00 грн. 07.08.12р. проводило держказначейство, тому пояснити за що проводились розрахунки не може пояснити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, між Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" (замовник/відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник/позивач) було укладено договір від 11.11.11р. (а.с.8-10), відповідно до якого підрядник зобов'язується у 20___ році надати замовникові послуги з утримання каналізації (гідродинамічна очистка мереж каналізації) м.Бердичева по вулицям: Карла Лібкнехта, Димитрова, Леніна, Богдана Хмельницького, Дзержинського, Садова, Корстоянова, Шелушкова, Чкалова, Котовського, Косогорського, Червона гора, Паризької комуни, Раскової, Братів Михеєвих, Фрунзе, Новоіванівська, пров. Будьоного, Тихий, ЗОШ №4, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п.п. 1.1, 1.2. договору).

Підрядник повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає державним будівельним нормам (п.п. 2.1. договору).

Згідно п.п. 3.1. договору ціна цього договору становить 99996,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п.п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення підрядником акту наданих послуг.

Строк надання послуг: з дня підписання цього договору до 31.12.11р. (п.п. 5.1. договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.11р.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ним було виконано роботи з утримання каналізації на ділянках, зазначених у п.п. 1.2. договору, на підтвердження чого в справі міститься довідка про вартість наданих послуг форми №КБ-3 (а.с. 11), акт приймання наданих послуг за період з 16.11.11р. по 22.12.11р. форми №КБ-2в (а.с. 12-16) та акт звіряння розрахунків (а.с. 27).

Відповідач оплатив виконані роботи частково, лише в сумі 5000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №U1178479 та відповідною банківською випискою (а.с. 56-57).

Отже, як зазначено в позові, у відповідача внаслідок неналежного виконання покладених на нього зобов'язань, утворилась заборгованість, що становить 94996,00грн.

Відповідач в свою чергу в ході розгляду справи подав договір про закуплю послуг (аналогічний за змістом з примірником позивача) без зазначення дати його укладення, строку виконання робіт та дії договору, але підписані керівниками сторін та скріплені печатками (а.с. 37-38).

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Оскільки договора підряду викладались позивачем як єдиний документ, то вони повинні передбачати всі істотні умови або спосіб їх визначення.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Аналогічна норма міститься у ч.2 статті 180 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.2 ст.631 ЦК України).

В порушення зазначених норм в примірнику договору, наданого відповідачем, не зазначено дати укладення та термінів виконання робіт.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, то такий договір вважається неукладеним.

За таких обставин, господарський суд не вважає належною підставою для виконання робіт, наданий позивач договір.

Одночасно, господарський судом зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться підписані керівниками сторін та скріплені печатками сторін довідка про вартість наданих послуг форми №КБ-3 (а.с. 11), акт приймання наданих послуг за період з 16.11.11р. по 22.12.11р. форми №КБ-2в (а.с. 12-16) та акт звіряння розрахунків (а.с. 27), згідно якого за відповідачем рахується заборгованість в сум 93994,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заперечень щодо даних документів не надала.

03.01.13р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію (а.с. 60), яку МКП "Бердичівводоканал" було отримано 09.01.13р.

В добровільному порядку вказану суму боргу відповідач не сплатив, тому позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Також в судовому засіданні позивачем подано заяву про відмову від позову в частині стягнення 1002,00 грн. основного боргу (а.с. 62).

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, між сторонами склалися правовідносини підряду.

Відповідно до припису ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Свої зобов'язання за договором підряду позивач виконав належним чином, що підтверджується актом приймання наданих послуг за період з 16.11.11р. по 22.12.11р. форми №КБ-2в, який підписаний відповідачем без зауважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В порушення норм закону відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за виконані роботи після отримання претензії від 03,01.13р., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 93994,00грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення остаточних розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача 4348,59 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних (а.с.3), з урахуванням обставин даної справи та положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, господарський суд встановив, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 1197,46грн., зокрема, нарахованих за період з 16.01.13р. (сім днів з дня отримання вимоги) по 20.06.13р. (дата, визначена позивачем) на суму боргу 93994,00грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за несвоєчасну оплату виконаних робіт підлягають частковому задоволенню в сумі 1197,46грн. У задоволенні позову в частині стягнення 3151,13грн. річних суд відмовляє.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 93994,00грн. - основного боргу, 1197,46грн. - 3% річних обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє та припиняє провадження у справі в частині стягнення 1002,00грн. основного боргу на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (13300, Житомирська область, м. Бердичів, вул. Леніна, 87, ід. код 32569790)

- на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 95191,46 грн. заборгованості, з яких: 93994,00 грн. - основний борг, 1197,46 грн. - 3% річних, а також 1903,84 грн. - сплаченого судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1002,00грн. основного боргу.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.10.13р.

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу.