Рішення № 34200320, 30.09.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

30.09.2013 Єдиний унікальний номер 422/11561/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/205/1761/2013

30 вересня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Тауса М.М.,

при секретарі Попович Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - Позивач) звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 01.10.2009 року у м. Дніпропетровську з вини ОСОБА_1 (далі - Відповідач), який керував автомобілем НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода. В результаті вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 Вина ОСОБА_1 підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.102009 року (справа № 3-3675/2009 р.). Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб «КІА», відповідно до висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження за № ZA161009 від 16.10.2009 року складає 7754 (сім тисяч сімсот пятдесят чотири) грн. 14 коп. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб «Фольцваген», відповідно до висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження за № ZA121109 від 12.11.2009 року складає 15415 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 15 коп. Відповідач на дату скоєння дорожньо - транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів. 01.12.2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подали відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1 Відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив. У зв'язку з настанням події, передбаченої ст. 41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач здійснив виплату відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 6 461 (шість тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 78 коп. та ОСОБА_5 у розмірі 12 845 (дванадцять тисяч вісімсот сорок пять) грн. 96 коп. Також позивачем було здійснено витрати на аварійного комісара у розмірі 400 (чотириста) грн. 00 коп., тобто всього 19 707 (девятнадцять тисяч сімсот сім) грн. 74 коп. Таким чином, Моторне (транспортне) страхове бюро України виконало покладений на нього законом обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно - правову відповідальність.

У зв'язку з вищевикладеним позивач змушений звернутися до суду та просити суд стягнути на їх користь грошові кошти у розмірі понесених витрат у сумі 19 707 (девятнадцять тисяч сімсот сім) грн. 74 коп., судового збору у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.

30 вересня 2013 року до суду надійшла письмова заява від представника позивача, в якій вони просять справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі і просять їх задовольнити (а.с. 116).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с 105)

Відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.

Судом встановлено, що 01.10.2009 року мала місце дорожньо-транспортна пригода, де приблизно о 09 год. 40 хв. водій ОСОБА_1, рухаючись по Центральному мосту в м. Дніпропетровську, керуючи транспортним засобом марки «Шевроле», д/н НОМЕР_4, не витримав безпечну дистанцію та здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Фольцваген», д/н НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3А.в результаті чого даний транспортний засіб продовжив не контролюючий рух і допустив зіткнення з транспортним засобом марки «КІА», д/н НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вказана дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини ОСОБА_1, що підтверджується постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2009 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави (а.с. 5).

Таким чином, відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України, вина ОСОБА_1 встановлена та не підлягає доказуванню.

Судом також встановлено, що внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль НОМЕР_7, власником якого є ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність, якої була застрахована згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/4644618 та автомобіль НОМЕР_8, власником якого є ОСОБА_5

Із матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скориставшись своїм правом передбаченим законом України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», подали відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_6, при цьому останній на день вчинення дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження за № ZA161009 від 16.10.2009 року розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб «КІА», складає 7754 (сім тисяч сімсот пятдесят чотири) грн. 14 коп. Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб «Фольцваген», відповідно до висновку спеціаліста експертного автотоварознавчого дослідження за № ZA121109 від 12.11.2009 року складає 15415 (п'ятнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 15 коп. (а.с.7, 11).

Відповідно ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

У зв'язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України згідно наказу № 3352 від 25 грудня 2009 року здійснило виплату ОСОБА_5 у розмірі 12 845 (дванадцять тисяч вісімсот сорок пять) грн. 96 коп. (а.с.8), та відповідно до наказу № 3351 від 25 грудня 2009 року ОСОБА_4 у розмірі 6 461 (шість тисяч чотириста шістдесят одна) грн. 78 коп. (а.с.12)

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), Моторне (транспортне) страхове бюро України , за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема, транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Як визначено п. 38.2 ст. 38 вказаного Закону, Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, зокрема, до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Згідно до положень ст.ст. 1187, 1188 ЦК України та роз'яснень , що містяться в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 (зі змінами) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одному з володільців підвищеної небезпеки з вини іншого - відшкодовується винним. Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2. статті 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Таким чином, до позивача, як до страховика, що виплатив страхове відшкодування за Договором, в межах сплаченої суми перейшло в межах фактичних витрат право вимоги, яке ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на підставі ст.ст. 1187, 1188, ЦК України, мали до відповідача.

Представником позивача 28 січня 2013 року було надано суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме з 19 707 (девятнадцяти тисяч сімсот семи) грн. 74 коп. на 19 647 (девятнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 74 коп. (а.с 26), таким чином, зважаючи на всі обставини, що встановлені судом, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування є такими, що підлягають до задоволення в частині стягнення із відповідача фактичного виплаченого страхового відшкодування у розмірі 19 647 (девятнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 74 коп.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, суд вважає, що на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судові витрати на оплату судового збору в розмірі 214,60 грн.

Натомість, суд приходить до висновку, що судові витрати позивача в розмірі 1000 грн. за надану правову допомогу згідно контракту № 62 про надання правової допомоги від 27.09.2012 року документально не підтверджені належним чином, оскільки з платіжного доручення № 4886 від 07 грудня 2012 року (призначення платежу: передплата 50% за надання правової допомоги згідно угоди № 8 від 15.11.2012 до контракту № 62 від 27.09.2012 року) не вбачається, що перераховані грошові кошти призначені на оплату правової допомоги саме за цим позовом (а.с 46-47). У зв'язку з цим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7 Закону України «Про страхування», ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993,1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст.10, 11,15,57-60, 66, 80, 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 19 647 (девятнадцять тисяч шістсот сорок сім) грн. 74 коп.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) пропорційно до розміру задоволених позовних вимог документально підтверджені та понесені судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя М.М. Таус