Рішення № 34199751, 11.10.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа № 2/1005/1350/2012

1005/4302/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2013 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Величка В.П.,

при секретарі судового засідання - Бохоновській Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

На початку травня 2012 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначає, що з 15 листопада 2008 року по теперішній час працює у відповідача на посаді техніка авіаційного обслуговування повітряних суден категорії «А» відділу лінійного технічного обслуговування Директорату з виробництва комплексу інженерно-технічного забезпечення.

З 1 січня 2009 року відповідач не здійснює донарахування та не виплачує йому частину заробітної плати, яка повинна нараховуватись та виплачуватися відповідно до п.7.6 Колективного договору, хоча будь-яких змін до колективного договору зареєстровано не було, отже він є дійсним та чинним на даний час.

Позивач вважає, що відповідач недонарахував та недоплатив йому заробітну плату у розмірі 27254,26 грн., яку він просить стягнути з відповідача на його користь у повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності у якій, окрім того, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, підтвердивши викладені в позові обставини, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений судом належним чином, представників для слухання справи не відрядив, про своє ставлення до позову - не повідомив

Дослідивши, проаналізувавши та оцінивши в сукупності наявні докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно з 15 листопада 2008 року по дату подання довідки, а саме 20 лютого 2012 року Позивач працює в ПрАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» (а.с.6).

На роботу позивач прийнятий на підставі наказу Авіакомпанії № 3749-ос від 25 листопада 2008 року.

Згідно п. 7.6. укладеного між відповідачем та трудовим колективом колективного договору, зареєстрованого Бориспільською державною адміністрацією Київської області 6 червня 2006 року за №17, заробітна плата в авіакомпанії встановлюється в доларах США та виплачується в національній валюті України з перерахуванням по курсу Нацбанку України на останній день місяця, за який вона виплачується, але не нижче курсу, по якому виплачувалася заробітна плата за попередній місяць, індексація заробітної плати нараховується згідно з чинним законодавством України.

Оскільки іншого колективного договору не укладалося, то згідно його умов він є чинним і на даний час.

Відповідно до наказу № 863 від 30 грудня 2008 року «Щодо виплати заробітної плати працівникам авіакомпанії», зазначено, що у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем авіакомпанії та з метою оптимізації витрат, першому заступнику генерального директора з фінансово-економічної діяльності Білокінь Ф.В. вказано забезпечити здійснення нарахування та виплати заробітної плати працівникам авіакомпанії, починаючи з грудня 2008 року із розрахунку курсу валют Національного Банку України, встановленого 30 листопада 2008 року в розмірі 6,7418 грн. за 1 долар США.

Згідно з п. 7.7. колективного договору, укладеного між відповідачем та трудовим колективом, система оплати праці, її рівень та розміри визначаються адміністрацією Авіакомпанії за узгодженням з Другою стороною (ГРП або профспілками відповідно) з урахуванням фінансового стану і результатів діяльності авіакомпанії та аналізу систем, рівнів і розмірів оплати праці на підприємствах авіаційної галузі України.

Тобто п. 7.7. колективного договору передбачає право адміністрації авіакомпанії змінювати систему оплати праці, рівня та розміру за погодженням або з ГРП або з профспілкою.

17 грудня 2008 року було проведено засідання Громадської ради підприємства ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» за участю керівництва авіакомпанії з порядком денним «Про розгляд антикризових заходів Адміністрації Авіакомпанії, викладених у листі до ГРП 11 грудня 2008 року», на якому було прийняте рішення про схвалення запровадження Адміністрацією антикризових заходів з мінімізації постійних витрат, в тому числі при нарахуванні заробітної плати працівникам зафіксувати курс долара США до гривні на рівні 6,7418, по якому вона була виплачена в листопаді 2008 року.

Таким чином, оскільки ГРП погодило питання нарахування заробітної плати у гривні, наказ №863 від 30 грудня 2008 року є таким, що не порушує вимоги колективного договору.

В наданих до суду поясненнях представник відповідача посилається на протокол №16 засідання Громадської ради підприємства ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»від 17 грудня 2008 року, приєднаного до письмових заперечень, відповідно до якого ГРП погодило при нарахуванні заробітної плати працівникам зафіксувати курс долара США до гривні на рівні 6,7418, по якому вона була виплачена у листопаді.

Дослідженням зазначеного протоколу також встановлено, що одночасно на вказаному засіданні Громадською радою підприємства було ухвалено рекомендувати Адміністрації продовжити переговори з розробки та підписання нового Колективного договору між Адміністрацією та Трудовим колективом ЗАТ «Авіакомпанія «АЕРОСВІТ»на 2009-2010 роки, в продовж яких розглянути пропозиції Адміністрації відповідно редакції п.7.6 Розділу 7 нині діючого Колективного договору.

Отже наведене повністю підтверджує доводи позивача про те, що відповідачем не виконуються умови пункту 7.6 Колективного договору на 2006-2007 роки, укладеного між адміністрацією та трудовим колективом підприємства, на якому він працює, що є чинними по теперішній час.

Посилання представника відповідача на існуючі рішення судів в інших цивільних справах, де було предметом дослідження дійсність вищенаведеного наказу №863 від 30 грудня 2008 року, не спростовує того факту, що відповідні правовідносини щодо порядку нарахування та виплати заробітної плати вже були врегульовані Колективним договором, та не звільняють сторони, в тому числі власника, від обов'язку виконання зобов'язань за Колективним договором.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про колективні договориі угоди»власник або уповноважений ним орган чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору несуть як адміністративну так і дисциплінарну відповідальність.

Посилання представника відповідача, що положення пункту 7.6 Колективного договору, яким закріплено залежність заробітної плати від коливання курсу долара США, суперечить чинному законодавству, а саме, що зобов'язання має бути виражено в грошовій одиниці - гривні, суд вважає необґрунтованими.

Так, за змістом ч.1 ст.23 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата працівників підприємств на території України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок або у будь-якій іншій формі забороняється.

Відповідно до ст.99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

За змістом ст.524 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм чинного законодавства та положень пункту 7.6 Колективного договору, які не були у встановленому законом та вказаним договором порядку ні змінені ні скасовані, дає підстави стверджувати, що зазначені положення Колективного договору не суперечать чинному законодавству, оскільки визначають, що заробітна плата лише встановлюється в іноземній валюті - доларах США, проте виплачується в національній валюті - гривні.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про оплату праці» договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод,що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода),територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

А також, що відповідно до ч.1 ст.21 вказаного Закону працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

При цьому, суд враховує встановлені чинним законодавства гарантії щодо оплати праці, а саме, що за змістом ст.ст.21, 29 Закону України «Про оплату праці»та відповідних їм положень ч.4 ст.97 та ст. 103 Кодексу законів про працю України, суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці,що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

При укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Як встановлено в судовому засіданні, зміни, здійснені в механізмі нарахування та виплати заробітної плати працівників відповідача на підставі наказу №863 від 30 грудня 2008 року фактично погіршили умови оплати праці, оскільки курс долара, встановленого Національним банком України в період з 1 січня 2009 року по даний час перевищував курс долара, визначений у вказаному наказі - 6,7418 гривень.

Дана обставина визнана представником відповідача в наданих до суду письмових запереченнях.

На підставі наведеного, суд прийшов до переконання, що нарахування відповідачем заробітної плати позивачу ОСОБА_1 в іншому порядку, ніж визначено пунктом 7.6 діючого на підприємстві Колективного договору, укладеного 1 червня 2006 року, порушує його законні права та встановлені чинним законодавством гарантії на оплату праці, а отже вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нарахувати йому заробітну плату з дотриманням вказаних вимог пункту 7.6 Колективного договору підлягають задоволенню.

Строк звернення з позовом до суду, визначений ст. 233 Кодексу законів про працю, позивачем не порушений.

Судові витрати у справі складаються з судового збору в сумі 107 гривень 30 копійок, від сплати якого Позивач звільнений відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», та який відповідно до вимог ст.88 ЦПК підлягає стягненню з Відповідача на користь держави.

Також, у відповідності до ст. 79 ЦПК України, витрати на правову допомогу відносяться до судових витрат та підлягають розподілу відповідно до ст. 88 ЦПК України.

З огляду на викладене, з Відповідача на користь Позивача слід стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 2500 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 3, 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», юридична адреса: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090 на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) невиплачену заробітну плату за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2011 року в сумі 27 254, 26 грн. (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят чотири) гривень 26 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», юридична адреса: Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090 судовий збір на користь Держави в сумі 107 гривень 30 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 17.10.2013р.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області В.П. Величко