Справа №173/1642/13-ц
Провадження №2/173/835/2013
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2013 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого - судді Шевченко О.Ю.
при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позивач, зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позичальник порушив умови договору, у звязку з чим станом на 31 травня 2013 року заборгованість за кредитним договором становить 27580грн. 17 коп., в тому числі: 6085 грн. 72 коп. заборгованість за кредитом; 19704 грн. 92 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом; 500 грн. штраф (фіксована частка); 1289 грн. 53 коп. штраф (процентна складова), яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати, а саме судовий збір, сплачений ним під час подання позовної заяви.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги. Суду пояснила, що договір між сторонами діє, відповідачем суттєво порушено умови договору, а тому вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Відповідач позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував, суду пояснив, що отримав кредитну картку разом з зарплатною карткою. Не заперечує, що користувався кредитною карткою, проте припинив нею користуватися в 2011 році. За цей час отримав один раз листа від банку з вимогами про необхідність сплати кредиту, проте він не має можливості погасити заборгованість через скрутне матеріальне становище. У звязку з чим відповідач просив суд відмовити в позові.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
4 квітня 2006 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (правонаступник - закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк») (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено договір, згідно з умовами якого Позичальник отримав кредит у розмірі 3500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на строк, що відповідає строку дії картки з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 36 % на рік.
Оскільки від Позичальника не поступало заяви про закриття рахунку, строк дії карти було продовжено згідно з п. 3.1.3 Умов та правил надання банківських послуг, які є невідємною частиною договору кредиту.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Уклавши із закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності ОСОБА_1 порушив договірні зобов`язання, що призвело до виникненя заборгованості, яка станом на 31 травня 2013 року становить 25790 грн. 64 коп.: 6085 грн. 72 коп. заборгованість за кредитом; 19704 грн. 92 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Умовами договору передбачено відповідальність за невиконання зобовязання. Так п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що при порушені Клієнтом строків платежу за будь-яким грошовим зобовязанням, передбачених Договором більше ніж на 120 днів, Клієнт зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від ціни позову. Згідно розрахунку позивача штраф складає: 500 грн. фіксована складова та 1289 грн. 53 коп. процентна складова.
Доказів повернення кредиту на день ухвалення рішення сторонами суду не надано. У звязку з цим суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитними коштами та штрафу законними та обґрунтованими.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що він не мав та не має змоги сплатити заборгованість за кредитом через скрутний майновий стан, оскільки згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги, що під час подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір в сумі 275 грн. 80 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України,
В И Р І Ш И В :
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ін.н.2805509959), ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором у розмірі 27580 грн. 17 коп.:
6085 грн. 72 коп. заборгованість за кредитом;
19704 грн. 92 коп. заборгованість за процентами за користування кредитом;
500 грн. штраф (фіксована частка);
1289 грн. 53 коп. штраф (процентна складова)
та судові витрати у розмірі 275 грн. 80 коп. (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.Ю.Шевченко
Судове рішення № 34199345, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 20.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 173/1642/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: