Рішення № 34198635, 14.10.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/4067/13-ц

2/248/1457/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Труханової Л.М.

при секретарі Медведєвої С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, стягнення грошової компенсації, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя, стягнення грошової компенсації. Позов мотивує тим, що вона перебуває в юридичному шлюбі з відповідачем з 14 травня 2003 року. Шлюб зареєстрований в виконкомі Зугреської міської ради м. Харцизька, актовий запис № 30. Від шлюбу неповнолітніх дітей в них немає. В період шлюбу і за рахунок спільних коштів позивач з відповідачем купили легковий автомобіль марки Фольксваген Т5, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу оформлено на відповідача. Відповідач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу. Добровільно поділити їх спільне майно- вищезазначений автомобіль, відповідач відмовляється. Позивач бажає захистити своє право власності. Вважає, що згідно ст.70 Сімейного кодексу України їй належить 1/2 частина спірного майна, тобто , з урахування збільшення позовних вимог, на суму 63 267,84 грн. Спірний автомобіль в натурі розділити неможливо, це неподільна річ. ОСОБА_1 згодна на отримання грошової компенсації за свою частку в сумі 63 267,84грн.. Просить визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину легкового автомобілю марки Фольксваген Т5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , розділити легковий автомобіль марки Фольксваген Т5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1., виділити в натурі зазначений легковий автомобіль ОСОБА_2, стягнути з останнього на її користь грошову компенсацію вартості 1/2 частини легкового автомобіля марки Фольксваген Т5, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. в сумі 63267,84 грн. ,судові витрати в сумі 600 грн., вартість експертизи - 500 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 4000 грн..

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у судовому засіданні доводи і вимоги позовної заяви підтримала в повному обсязі та пояснила , що сторони перебувають у юридичному шлюбі з 2003 року. До реєстрації шлюбу разом проживали в м. Москві. Після реєстрації шлюбу продовжили проживати в м. Москві де працювали . У період спільного проживання придбали у матері відповідача жилий будинок , а у 2011 році - спірний автомобіль, у придбанні якого допомагали родичі позивача. Рішення про придбання автомобілю між сторонами було обопільне. Під час спільного проживання у сторін був спільний сімейний бюджет. Позивач має у власності квартиру , розташовану в м.Зугресі , яку вона придбала ще до реєстрації шлюбу з відповідачем. Посилення відповідача на ту обставину , що в період перебування у шлюбі з позивачем він оплачував заборгованість по комунальним послугам за квартиру , яка утворилась за декілька років, та за свій власний рахунок оплачував ремонтні роботи в квартирі , є безпідставним. По комунальним послугам малась заборгованість в сумі 600 грн., у зв»язку з чим позивач уклала договір на реструктуризацію заборгованості. Позивач давала гроші на утримання дочки відповідача. З 2012 року сторони припинили спільне проживання.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив , що дійсно з 2003 року з позивачем перебували в зареєстрованому шлюбі, проживали і працювали разом в м. Москві. У травні 2011 року він за власні кошти та кошти в сумі 10 000 доларів , яки йому подарував його брат ОСОБА_4, придбав спірний автомобіль за 19 000 евро. Автомобіль був придбаний в м. Могільов-Подольськ , розрахунок здійснювався шляхом попередньо перерахувавши їм гроші перевізнику автомобіля на вказаний їм рахунок. У період з 2008 року по березень 2012 року він та позивач були на заробітках в Москві , де проживали на квартирі, яку знімали. В цій же квартирі проживали його племінник з дружиною, при цьому він і позивач проживали в одній кімнаті, а племінник з дружиною - в другій. Не зважаючи на те , що він і позивач проживали за однією адресою, в одній кімнаті і спали на одному ліжку , у них спільний сімейний бюджет не існував. Їжу готували кожний з них на двох, коли у кого із них з»являвся вільний час, той купував продукти харчуванні і готував.

Позивач у приватній власності має квартиру в м. Зугресі. Станом на травень 2005 рік у позивача утворилась заборгованість по комунальним послугам по квартирі в сумі 8000 грн., для погашення якої він дав позивачу вказану суму. Крім того , за його власний рахунок провадились ремонті роботи в квартирі позивача.

Просить у задоволені позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2-ОСОБА_5 також позов не визнав , посилаючись на те , що спірний автомобіль є власністю відповідача , оскільки був придбаний на його власні кошти і на кошти , які подарував його брат в сумі 10000 грн.. На час придбання автомобілю позивач і відповідач не проживали однією сім»єю , спільний сімейний бюджет у них не існував. На квартирі, яку знімали в м. Москві кожний з них проживав як наймач квартирі , кожний із них оплачував свою частку плати за квартиру.

Крім того , позов не підлягає також задоволенню з тих підстав , що позивачем на депозитний рахунок не перераховані гроші в розмірі ? частини вартості спірного автомобілю, чим порушила вимоги ст.71 СК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків,вивчивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , мати позивача , показала , що з 2002 року позивач і відповідач проживали без реєстрації в м. Москві де працювали. Вони проживали однією сім»єю на з»йомній квартирі , у них був спільний бюджет. У період спільного їх проживання відповідач зоблв»язаний був платити аліменти на утримання неповнолітньої доньки від першого шлюбу. Гроші для виплати аліментів позивач давала свідкові , яка перераховувала за призначенням. Вона їздила до сторін в Москву , і сумнів з приводу того , що сторони проживають окремо один від одного , у неї не виникало.Посилення відповідача на те , що брат йому подарував 10000 доларів є безпідставним , так як брат відповідача вживає спиртні напої і був випадок , коли той займав у неї гроші на придбання пляшки спиртних напоїв.

Свідок ОСОБА_4, брат відповідача , пояснив , що він має достатній грошовий прибуток , який надав йому можливість у квітні 2011 року подарувати відповідачу 10000 доларів для придбання автомобілю. Гроші він передав відповідачу за місцем свого проживання.

Свідок ОСОБА_7, дружина свідка ОСОБА_4, пояснила , що вона разом з чоловіком збирали гроші на придбання квартири їх дочки. Чоловік мав хороший прибуток , оскільки отримував пенсію, регресні виплати та не офіційно працював. У 2011 році вони разом з чоловіком вирішили подарувати гроші в сумі 10000 доларів відповідачу на придбання автомобілю. Гроші були передані за місцем проживання відповідача. Нотаріально договір дарування грошей не посвідчувався.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , кожний окремо , пояснили , що в період 2010 року по березень 2012 року вони проживали разом зі сторонами в одній з»йомній квартирі в м. Москві. Свідки проживали разом в одній кімнаті , а сторони разом - в другій. Позивач і відповідач однією сім»єю не проживали , у них був різний бюджет. З цього приводу позивач скаржилась свідку ОСОБА_11. Сторони окремо один від одного оплачували за квартиру. В період спільного проживання в одній квартирі між свідками по позивачем склалися неприязні особисті стосунки.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 сторони зареєстрували шлюб 14 травня 2003 році у виконкомі Зугреської міської ради м. Харцизька, актовий запис № 30.

В період шлюбу сторони придбали а автомобіль марки "VOLKSWAGEN" модель "TRANSPORTER" , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_5, НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1 , який, згідно даним свідоцтва про реєстрацію ТЗ САК 033622, виданого ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області , зареєстрований за ОСОБА_2 23.08.2011 року ( а.с. 29).

Відповідно до копії довідки з ПАТ «Донецькоблгаз» в особі Харцизького управління по газопостачанню та газифікації вбачається, що 15.12.2005 року встановлений газовий опалювальний апарат за адресою : АДРЕСА_1.

Як вбачається з товарного чеку від 15.06.2013 року вікна ПВХ були продані ОСОБА_2 у кількості 4 штук на суму 4425 грн.

Згідно висновку експерта № 08/08 від 22 липня 2013 року ринкова вартість автомобиля VW Transporter Т5 1.9 TDi 85 (7Н), реєстраційний номер НОМЕР_1, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_5 на дату оцінки складає 126535 грн.68 коп.. за проведення якої позивачем оплачено 500 грн..

Згідно ч.1 ст. 60 СК України майно , набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу).

Відповідно до ст.. 70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Стаття 71 СК України зазначає, що майно, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна , спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Згідно ст.. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу , є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ частки із майна , що є у спільній сумісній власності та , вважається, що частки кожного із співвласників у справі спільної сумісної власності є рівними , якщо інше не встановлено домовленістю між ними , законом або рішенням суду.

Виділ частки майна , що є у спільній сумісній власності , здійснюється у порядку, встановленому ст.. 364 цього Кодексу.

Згідно ст.. 372 ЦК України у разі поділу майна , що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної є рівними , якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З урахуванням наведених обставин суд приходить до висновку , що позовні вимоги позивача є обгрунтовами. Судом встановлено , що сторони в період спільного проживання на сумісні кошти придбали спірний автомобіль. Відповідачем та його представником не надано жодного доказу на спростування зазначеного факту. Посилення відповідача на те , що хоча він і позивач проживали разом, між ними не існував спільний сімейний бюджет, суд вважає надуманим , з метою ухилитися від виплати компенсації за розподіл спільного майна. Крім того , судом не приймається в якості доказів пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_9 на підтвердження того , що саме на гроші , які вони подарували відповідачу , останнім був придбаний автомобіль. Відповідачем та його представником жодного доказу не надано на підтвердження факту отримання грошей в сумі 10000 доларів від свідків та на підтвердження , саме, якщо їм були отримані їм гроші, були витрачені на придбання спірного автомобілю. Крім того, в судовому засіданні зазначені свідки дали суду суперечливі свідчення з приводу місця передачі відповідачу 10000 доларів. Суд також не приймає в якості доказів пояснення свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_11 з приводу того , що у кожної із сторін був окремий бюджет. Дані свідки, як і свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_9 , є родичами відповідача і заінтересованими особами. Надані позивачем та її представником докази з приводу предмету розгляду справи є об»єктивними і підтверджуються добитими по справі доказами.

Посилення представника відповідача на вимогу ст.. 71 СК України з приводу того , що позивачем не перераховані гроші на депозитний рахунок, у зв»язку з чим позов задоволенню не підлягає, є безпідставним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає можливим позов задовольнити частково, визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину легкового автомобілю марки "VOLKSWAGEN" модель "TRANSPORTER" , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_5, НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6, виданого ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 23.08.2011 року. Розділити легковий автомобіль марки "VOLKSWAGEN" модель "TRANSPORTER", номер шасі (кузова рами) НОМЕР_5, НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 , виданого ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 23.08.2011 року, виділивши його в натурі ОСОБА_2. Стягнути з ОСОБА_2 в рахунок компенсації вартості ? частини легкового автомобілю в сумі 63267,84 грн.. Крім того , відповідно до вимог ст. 79,88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 600,00 грн. та за проведення експертизи в сумі 500,00 грн..

Вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 4000 грн. підлягають частковому задоволенню. З урахуванням часу участі представника позивача у судовому засіданні , який становить 4 години 54 хвилини 17 секунд , розміру мінімальної заробітної плати на момент прийняття рішення суду , яка становить 1147 грн., з урахуванням вимог Постанови КМУ «Про граничі розміри компенсації витрат , пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» , суд необхідним з відповідача на користь позивача стягнути 2250,21 грн..

Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 32,68 грн.

Керуючись ст..ст. 60,70,71 СК України, ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. Тр-Харцизьк, м. Харцизька, ІПН НОМЕР_2, прож. за адресою : АДРЕСА_1 право власності на ? частину легкового автомобілю марки "VOLKSWAGEN" модель "TRANSPORTER" , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_5, НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 , виданого ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 23.08.2011 року.

Розділити легковий автомобіль марки "VOLKSWAGEN" модель "TRANSPORTER" , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_5, НОМЕР_5, державний номерний знак НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 , виданого ВРЕР м. Харцизька при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 23.08.2011 року, виділивши його в натурі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродж. м. Зугресу , ІПН НОМЕР_3, прож. За адресою : АДРЕСА_3.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродж. м. Зугресу , ІПН НОМЕР_3, прож. За адресою : АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. Тр-Харцизьк, м. Харцизька, ІПН НОМЕР_2, прож. за адресою : АДРЕСА_1 в рахунок компенсації вартості ? частини легкового автомобілю в сумі 63267,84 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 600,00 грн., витрати за проведення експертизи в сумі 500,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі2250,21 грн., а всього 66618 ( шістдесят шість тисяч шістсот вісімнадцять гривень) 05 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродж. м. Зугресу , ІПН НОМЕР_3, прож. За адресою : АДРЕСА_3 на користь держави судовий збір в сумі 32,68 грн. ( р/р 312182067000888, банк ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 34686480, отримувач: УДК у м. Харцизьку (м. Харцизьк), код платежу 22030001 "Судоваий збір (Державна судова адміністрація України, 050), символ звітності 206, код ЄРДПОУ 02895679).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: