Рішення № 34198615, 10.10.2013, Ханжонківський районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Совєтський районний суд м. Макіївки)

269/4334/13-ц

№ 2/269/1947/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 жовтня 2013 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі головуючої судді: Слабкіної О.А.

при секретарі Савоськіній О.В.

розглянув у судовому засіданні в залі суду м.Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на ? частку в квартирі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду 10 вересня 2013 року з позовом до відповідача про припинення її права на ? частку у спільному майні у вигляді квартири загальною площею 64,70 кв.м., в тому числі житлова 44,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що спірна квартира належала на праві приватної спільної сумісної власності у рівних частках ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та відповідачці ОСОБА_2. ОСОБА_4 - мати позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 - рідний брат позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 - батько позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки за позивачем було визнано право власності в порядку спадкування за заповітом на ? частку квартири після смерті ОСОБА_4 та на ? частку квартири після смерті батька ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом. ? частка у праві спільної сумісної власності спірної квартири належить відповідачці ОСОБА_2, яка є колишньою дружиною померлого брата позивача ОСОБА_5 З вересня 1996 року відповідач не проживає у спірному житлі, з цього часу вона не цікавилася спірним житлом, не приймала ніякої участі у його утриманні, у зв'язку з чим рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки від 25.03.1999 року вона визнана такою, що втратила право користування спірним житлом, а тому 14.04.1999 року вона була знята з реєстрації місця проживання у спірній квартирі. На даний час відповідач проживає у місті Керч, зареєстрована там, тобто забезпечена житлом і зовсім не заінтересована у своїй частці спірного майна. Позивач неодноразово зверталася до відповідачки вирішити це питання у добровільному порядку, але вона постійно відкладала, мотивуючи різними причинами.

На даний час позивач самостійно несе усі витрати по утриманню житла, сплачує комунальні послуги, у квітні 2013 року вона за власний рахунок провела заміну віконних блоків, вхідних дверей, каналізаційних труб. За таких підстав вона була вимушена звернутися до суду із даним позовом.

Позивач у судове засідання не з'явилася, згідно поданій нею письмовій заяві просить розглянути справу без її участі, на заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, проте 24.09.2013 року надала через канцелярію суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, зазначивши, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, вислухавши, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є законним та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно наданій копії свідоцтва про право власності на житло від 06.10.1995 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3, що підтверджується наданим у справі копіями свідоцтв про смерть.

Рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки від 14.09.2011 року за ОСОБА_1, тобто позивачем визнано право власності в порядку спадкування за заповітом на ? частину спадкового майна та в порядку спадкування за законом на ? частину спадкового майна. Таким чином, позивач є власником ? частин спірної квартири.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У силу положень статей 21, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених прав мають рівні права.

Відповідно до ст.. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З урахуванням правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року (справа № 6-81 кс 11) для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Як встановлено з матеріалів справи відповідач на даний час проживає у місті Керч разом з родиною і має місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, вона підтвердила свою згоду на припинення права власності на її частку у спірному майні за умови сплати на її користь вартості цієї частки. Таким чином таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Згідно звіту про вартість майна від 23.08.2013 року оціночна вартість спірного майна складає 81 329 грн., вартість ? части спірного майна складає 20 332 грн. Зазначена сума (20 332 грн.) внесена позивачем як грошова компенсація частки майна на депозитний рахунок ТУ ДСА в Донецькій області, що підтверджено квитанцією № 140 від 28.09.2013 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та припинити право власності ОСОБА_2 на ? частку в квартирі АДРЕСА_1, визнати за позивачкою право власності на ? частку у вказаній квартирі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частки квартири за адресою АДРЕСА_1, у розмірі 20 332 (двадцять тисяч триста тридцять дві) грн., які знаходяться на депозитному рахунку суду та зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області виплатити ОСОБА_2 дану грошову суму, яка знаходиться на розрахунковому рахунку ТУ ДСА України у Донецькій області № 37317004001000, МФО 834016, ОКПО 26288796.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 355, 364, 365 ЦК України, ст.ст. 11, 58-60, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на ? частку в квартирі - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на ? частку в квартирі АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частки квартири АДРЕСА_1, у розмірі 20 332 (двадцять тисяч триста тридцять дві) грн.., які перебувають на депозитному рахунку суду та зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Донецькій області виплатити ОСОБА_2 дану грошову суму, яка знаходиться на розрахунковому рахунку ТУ ДСА України у Донецькій області № 37317004001000, МФО 834016, ОКПО 26288796.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Совєтський районний суд м. Макіївки до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішення мають право на оскарження протягом 10 днів з моменту отримання його копії.

Суддя О. А. Слабкіна