Рішення № 34197437, 16.10.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/110/13-ц Головуючий у 1-й інст. Зубчук І.В.

Категорія 55 Доповідач Товянська О. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.

при секретарі : Дехтієвській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання угоди недійсною та повернення сплачених коштів

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 червня 2013 року

встановила:

В січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив визнати недійсним договір № 330099 від 30.11.2010 року та стягнути з відповідача 40795,88грн., сплачені ним на виконання умов укладеної угоди. Зазначав, що умови договору не відповідають положенням Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вбачають нечесну підприємницьку діяльність.

Рішенням Житомирського райсуду Житомирської області від 06 червня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Авто Просто» просить рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не враховано норми закону, які передбачають такий вид діяльності відповідача, як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

При розгляді справи №6-40 цс 13 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Автопросто» про визнання угоди недійсною, відшкодування матеріальної та моральної шкоди Верховний Суд України 11 вересня 2013 року зробив обов'язковий для всіх судів правовий висновок (ст. 360-7 ЦПК України), відповідно до якого поняття «пірамідальна схема» має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару. Утворення та експлуатація пірамідальних схем забороняється як нечесна підприємницька практика, а правочин здійснений з використанням такої практики є недійсним. Водночас придбання товарів у групах передбачає надання споживачу товару в обмін на внесення ним коштів і за умови отримання відповідного дозволу є легітимною підприємницькою діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2010р. між ОСОБА_1 (учасник) та ТОВ «Авто Просто», яке зареєстроване як фінансова установа, було укладено угоду №330099 із додатками, предметом якої є надання учаснику послуг системи АвтоТак, спрямованих на придбання автомобіля в групах.

Даною угодою передбачена щомісячна сплата внесків за товар (автомобіль), який передається споживачу в рамках укладеної угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару. Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ «Авто Просто» виконання свого зобов'язання:оплати продавцю вартості автомобіля та передачі його споживачу незалежно від сплати коштів іншими споживачами. Кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок чистого фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п.1.2 ст.1, п.4.1 ст.4 додатку № 2 до угоди).

Отже, в даному випадку відсутні головні ознаки «пірамідальної схеми» - безтоварність та сплата компенсації одним учасникам за рахунок інших, оскільки у групах товар придбавають усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами-учасниками групи полягає тільки в часі одержання автомобіля кожним з них за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, діяльність ТОВ «Авто Просто» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».

Відповідно до ч.1 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. З матеріалів справи вбачається, що під час укладення угоди позивач отримав примірник угоди та додатків до неї, які містять опис послуг ТОВ «Авто Просто». Відповідно до ст.10 угоди підписання цієї угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, змістом угоди та додатків до неї.

Статтею 3 Угоди передбачено зобов'язання відповідача щодо організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками програми "АвтоТак", здійснення адміністративних процедур, необхідних для сплати та передачі автомобіля учаснику.

Згідно зі ст.5 Угоди учасник зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені Угодою,

у визначеному порядку та строки; ст.7 передбачає, що Угода діє до моменту виконання передбачених обома сторонами зобов'язань. На час виникнення спору позивач сплатив 40795,88грн.

При цьому відповідно до ст.8.2 додатку № 2 до Угоди поняття "право на отримання автомобіля" означає право учасника одержати власне автомобіль та обов'язок товариства передати автомобіль у зазначений термін, якщо учасник на момент фактичної передачі автомобіля належно виконує свої зобов'язання. Водночас ТОВ "АВТО ПРОСТО" зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.

Відповідно до Угоди між ТОВ "АВТО ПРОСТО" та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 додатку № 2).

Передбачені Угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі в Угоді "Чисті внески" або "Внесок в оплату товару".

Відповідно до розд. 1 Визначення термінів додатку № 2 до Угоди "Цілий Чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля. Половинний Чистий внесок - це половина Цілого чистого внеску".

Згідно з п.2.6 ст.2 додатку №2 до Угоди Чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля, що у свою чергу є оплатою за товар - автомобіль.

Таким чином, в Угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені Чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100% від ціни автомобіля.

Отже, Угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної Угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3,5 і 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п.7 ч.3 ст.19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак. Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України. Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

Споживач, який виконав усі умови угоди, зокрема оплатив продавцю вартість автомобіля, має повне право вимагати від ТОВ "АВТО ПРОСТО" виконання свого зобов'язання, а саме: передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Отже, за системою придбання автомобілів у групах "АвтоТак" кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за Угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в Угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до Угоди).

За таких обставин висновок суду про те, що діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" за Угодою сторін є функціонуванням "пірамідальної схеми", суперечить змісту п.7 ч.3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з відсутністю головних ознак "пірамідальної схеми" - безтоварність та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ "АВТО ПРОСТО" з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Суд зазначених вимог закону не врахував і до правовідносин сторін не застосував.

Законом України від 2 червня 2011р. №3462-ІV "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (введено в дію з 9 січня 2012р.) внесено зміни до ч.1 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п.111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 9 жовтня 2012р. №1676 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах").

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.

З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.

Згідно з п.1.2 ч.1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Відповідно до додатку №2 Угоди система "АвтоТак" - це торговельна марка зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг АВТО ПРОСТО з адміністрування системи придбання автомобілів у групах. Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер його в групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому Угодою (ст.ст.5,6 додатку №2 до Угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи. Отже, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.

Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття "пірамідальна схема" та "придбання товарів у групах". Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності "пірамідальної схеми" згідно з п.7 ч.3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається, у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш "активними", за умови виконання ними умов договору.

Ураховуючи те, що ТОВ "АВТО ПРОСТО" отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо "придбання товарів у групах" у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не можна вважати правильним висновок суду про те, що така діяльність здійснюється товариством нелегітимно, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності.

Отже, якщо укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов'язки сторін), то до такого правочину не може бути застосовано визначення "пірамідальної схеми".

Наведене дозволяє визнати, що висновок суду щодо пірамідальності схеми придбання товарів у групах, який ґрунтується тільки на факті неотримання автомобілів усіма учасниками групи одночасно, а лише окремими учасниками й у певній послідовності, є помилковим. При цьому судом установлено, що деякі учасники отримали товар раніше за інших, оскільки сплатили внесків більше за інших учасників групи, частково сплачені внески й позивачем.

Помилковим є й висновок суду про введення позивача в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів відповідача.

Такий висновок суперечить нормам чинного законодавства й суті самого правочину, визначеного в ч.5 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ст.10 Угоди підписання цієї Угоди та додатків до неї є підтвердженням факту ознайомлення, розуміння сторонами її умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом Угоди й додатків до неї.

Згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до Угоди учаснику надавалось 7 днів для детального ознайомлення з Угодою, прийняття чи відмови від участі в системі "АвтоТак". При цьому в разі розірвання Угоди протягом семи днів з дати її підписання учасник міг повернути суму всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ "АВТО ПРОСТО".

Для цього необхідно було письмово повідомити ТОВ "АВТО ПРОСТО" про розірвання Угоди. Однак, як установлено судом, позивач із заявою про розірвання Угоди в семиденний термін до ТОВ "АВТО ПРОСТО" не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами Угоди.

Крім того, ухвалюючи рішення у справі, суд на підставі ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" дійшов висновку, що укладена сторонами Угода порушує права позивача, оскільки містить несправедливі умови, зокрема, у ст.ст.13,14 додатку №2 до Угоди, у зв'язку із чим ця Угода згідно з ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" є недійсною із застосуванням наслідків її недійсності.

Однак при цьому суд неправильно застосував норму ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", не встановивши, у чому саме полягає несправедливість окремих положень Угоди, (ураховуючи, що ст.13 Угоди містить 9 пунктів, а ст.14 - 10 пунктів), не вказав, чи є зазначена обставина відповідно до цієї норми підставою для зміни або визнання недійсними саме цих (яких конкретно) умов Угоди та чи є підстави для визнання недійсним договору в цілому. Зазначивши, що підставою недійсності Угоди є несправедливість умов Угоди (ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів"), суд посилався на норму ч.6 ст.19 цього Закону, яка регулює питання недійсності угоди у зв'язку зі здійсненням нечесної підприємницької практики (недобросовісна конкуренція та діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною).

У той самий час ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить інші самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. Так, за змістом ч.5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір. Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Таким чином, суд не врахував, що ст.ст.18,19 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними. Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в ч.2 ст.18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Аналізуючи норму ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Таким чином, в діях ТОВ «Авто Просто» відсутній обман та ознаки «пірамідальної схеми». Висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позову є помилковим і не узгоджується з положеннями п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».

З інших правових підстав позов не заявлявся.

Рішення належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові в повному обсязі за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 209, 218,303,304,307,309,314,316,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" задовольнити.

Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 червня 2013 року скасувати.

Ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: