Вирок № 34197323, 15.10.2013, Мар'їнський районний суд Донецької області

ВИРОК

Іменем України

№1-кп/237/143/2013

237/3020/13-к

15 жовтня 2013 року

Мар'їнський районний суд у складі:

Головуючого - судді Ліпчанського С.М.

За участі секретаря Бахтіяровій Н.В.

За участі прокурора Симоняна Альберта Цолаковича,

За участі обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

Їх захисників - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Потерпілого ОСОБА_11, його представника ОСОБА_12

Представника цивільного відповідача ОСОБА_13

Розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в сел. Кленівка, Амвросіївського району Донецької області, має повну середню освіту, одруженого, працюючого водієм маршрутного таксі № 7 СПД Ковальов м. Донецька, не судимому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, за ст.. 27 ч.3, 365 ч.2 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився в м. Донецьку Донецької області, громадянину України, має середню освіту, не одруженого, працюючого інспектором патрульної служби - кінологом полку ПС Донецького МУ ГУМВС України в Донецькій області, має спеціальне звання - сержант міліції, не судимому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_3, за ст.. 365 ч. 2 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився в м. Макіївка Донецької області, громадянину України, має вищу освіту, працюючого інспектором патрульної служби полка ПС ДГУ ГУМВС України в Донецькій області, має спеціальне звання сержант міліції, не судимому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_4, за ст.. 365 ч.2 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, який народився в м. Донецьку Донецької області, громадянину України, має вищу освіту, працюючого оперуповноваженим сектору карного розшуку Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, не судимому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_5, за ст.. 365 ч.2 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, який народився в м. Донецьку Донецької області, громадянину України, має вищу освіту, працюючого дільничний інспектор міліціонер СДІМ Пролетарського РВ ДГУ ГУМВС України в Донецькій області, не судимому, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_6, за ст.. 365 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння організував скоєння інспектором - кінологом патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2, інспектором патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3, дільничним інспектором сектору дільничних інспекторів міліції Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, оперуповноваженим сектору кримінального розшуку Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, які завідомо для нього є посадовими особами, представниками влади, та працівниками правоохоронного органу умисних дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувались насильством, погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів та дій що принижують особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування при наступних обставинах.

Між ОСОБА_1 та його знайомим ОСОБА_14 протягом 20-21.03.2013 року виникли неприязні стосунки, у зв'язку з чим 21.03.2013 року ОСОБА_1, не бажаючі діяти законним шляхом, з метою застосування незаконного впливу до ОСОБА_14, в тому числі і фізичного, проте побоюючись фізичної протидії зі сторони останнього та інших осіб, які можливо стануть на його захист, звернувся до свого знайомого ОСОБА_2, знаючи, що той є працівником міліції, якому повідомив про обставини та причини неприязних відносин з ОСОБА_14 та запропонував поїхати разом із ним до місця мешкання ОСОБА_14 для фізичної розправи над ним із незаконним використанням наданих йому як працівнику міліції владних повноважень.

ОСОБА_2 намагався переконати ОСОБА_1 відмовитися від реалізації задуманих явно незаконних дій, у зв'язку із можливими та реальними несприятливими наслідками у вигляді притягнення їх до кримінальної відповідальності за це, роз'яснивши ОСОБА_1, встановлений законом порядок реагування на погрози ОСОБА_14 на адресу ОСОБА_1 та членів його родини, шляхом звернення із заявою до органів внутрішніх справ.

Проте ОСОБА_1, незважаючи на це та вважаючи, що його звернення із заявою стосовно ОСОБА_14 в орган внутрішніх справ не буде ефективним, усвідомлюючи незаконність своїх намірів та суспільно-небезпечні наслідки їх реалізації, схилив ОСОБА_2 до скоєння протиправних дій, наполягаючи на реалізації своїх намірів та запропонував ОСОБА_2 залучити до їх скоєння ще декілька осіб з кола знайомих йому працівників міліції, а також спланував скоєння протизаконних дій стосовно ОСОБА_14 та осіб, які можливо стануть на його захист, за участю працівників міліції шляхом перевищення ними своїх владних повноважень.

Так у відповідності до плану ОСОБА_1, мав надати для реалізації злочину легковий автомобіль марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, який належить батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_15 та знаходиться в його (ОСОБА_1) користуванні, на якому він, а також ОСОБА_2 та особи, яких той залучить для участі в реалізації його злочинного плану, приїдуть до місця мешкання ОСОБА_14, при цьому працівники міліції повинні мати при собі службові посвідчення та бути одягнуті у формений одяг для безперешкодного застосування до ОСОБА_14 і осіб, які можливо стануть на його захист, незаконного фізичного та психологічного впливу та позбавлення ОСОБА_14 волі.

ОСОБА_2 погодився прийняти участь у реалізації злочинного плану ОСОБА_1 та виконуючи завідомо незаконне прохання ОСОБА_1, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3, якому повідомив суть питання, запропонував взяти участь у запланованому ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні, а також знаючи що ОСОБА_3 має обладнання для гри в страйкбол - пневматичні пристрої схожі на автоматичну бойову зброю та «балаклави», попросив його взяти вказане обладнання з собою, на що ОСОБА_3 погодився. У свою чергу ОСОБА_3 для забезпечення неможливості протидії ОСОБА_14, запросив до участі у злочинному плані ОСОБА_1 своїх знайомих - оперуповноваженого СКР Ворошиловського РВ ОСОБА_4 та дільничного інспектора СДІМ Пролетарського РВ ОСОБА_5

Виконуючи злочинний план ОСОБА_1, слідуючи попередній домовленості, приблизно о 19 годині 30 хвилин 21.03.2013 ОСОБА_2, прибув до зупинки громадського транспорту біля заводу «Топаз», що у Куйбишевському районі м. Донецька, де зустрівся з ОСОБА_1 Зустрівшись у вказаному місці, ОСОБА_2, через перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані, сів за кермо вищевказаного автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, на якому до місця зустрічі приїхав ОСОБА_1 та вдвох вони направились до місця роботи ОСОБА_2 у полк ППС де останній взяв формений одяг.

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направились за місцем мешкання ОСОБА_3, до АДРЕСА_4, де до них приєднався ОСОБА_3, який мав при собі обладнання для страйкболу, а ОСОБА_2 перевдягнувся у формений одяг.

Продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направились на Комсомольський проспект, що у Ворошиловському районі м. Донеьцка, де до них приєднався ОСОБА_4, який взяв із собою для незаконного використання при вчиненні кримінального правопорушення спеціальний засіб - наручники, а звідти вони проїхали у Пролетарський район м. Донецька де рухаючись по вул. Щєтініна підібрали ОСОБА_5

Перебуваючи у такому складі, ОСОБА_1 повідомив усім учасникам групи про свої наміри застосування до ОСОБА_14 незаконного фізичного впливу та про їх роль, яка полягає у забезпеченні неможливості протидії ОСОБА_14, а також осіб, які можливо будуть надавати ОСОБА_14 допомогу, під час фізичної розправи над останнім і всі учасники, схваливши його план, остаточно вступили між собою у злочинну змову та перейшли до його безпосередньої реалізації.

У відповідності до займаних посад та посадових інструкцій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні неухильно дотримуватись вимог законодавства України, в тому числі вимоги ст.ст. 10, 12,13, 14 Закону України «Про міліцію» в частині діяльності міліції на принципах законності, неупередженості і виконання своїх завдань у точній відповідності закону; статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п. 2.4 Інструкції «Про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» затвердженої наказом МВС України №1050 від 19.11.12 в частині обов'язку працівників міліції у разі отримання інформації про вчинене кримінальне правопорушення негайно повідомити про це найближчий підрозділ міліції, незалежно від посади, яку вони займають, місцезнаходження і часу.

Проте, в період виконання покладених на них обов'язків вони, керуючись хибно зрозумілими почуттями дружньої взаємодопомоги, діючи в інтересах ОСОБА_1, у порушення вимог вищевказаних законів та відомчих нормативних актів, 21.03.2013 вступили у злочинну змову з останнім, спільно з яким вирішили умисно скоїти завідомо незаконні дії стосовно ОСОБА_14 та інших осіб, які явно виходять за межі наданих їм по службі прав та повноважень.

Далі, ОСОБА_2 разом із вказаними особами, діючи за попередньою змовою між собою, групою осіб, на автомобілі ВАЗ 21099, р.н. НОМЕР_1, під його керуванням, о 21-30 год. приїхали до с. Луганське Марьїнського району Донецької області, де зупинившись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одягли «балаклави» та переклали макети зброї із багажнику до салону автомобіля. Після цього ОСОБА_1, слідуючи своєму злочинному наміру вказав ОСОБА_2, який знаходився за кермом автомобіля, дорогу до місця мешкання ОСОБА_14 Прибувши за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_1 по телефону викликав ОСОБА_14 нібито для з'ясування стосунків на вулицю. Через декілька хвилин останній підійшов до автомобіля та почав наносити удари руками та ногами по його кузову, а його батько ОСОБА_11, який вийшов разом з ним та знаходився поруч, намагався припинити його дії.

Знаходячись у салоні автомобіля, ОСОБА_2 виконуючи злочинний план ОСОБА_1 віддав команду «Работаем», після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючи узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб, вийшли із автомобілю, де у порушення наданих їм ст. 11 закону України «Про міліцію» прав та повноважень, умисно не виконуючи передбачені ст. 10 закону України «Про міліцію» обов'язки по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку, порушуючи вимоги ст. 12 закону України «Про міліцію», які передбачають умови та межі застосування фізичного впливу, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, почали виконувати незаконні дії стосовно ОСОБА_14 та інших осіб. При цьому, ОСОБА_4 знаходячись позаду автомобіля застосувавши до ОСОБА_14 фізичне насильство повалив його на землю та застосував спеціальний засіб - одягнув на нього наручники. ОСОБА_5, діючи спільно з іншими членами групи, з метою подавлення можливого опору з боку батька ОСОБА_14 - ОСОБА_11 наніс йому ребром долоні удар у обличчя і спричинив таким чином тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу.

ОСОБА_2 у цей час знаходячись у форменому одязі та у масці, а ОСОБА_3 у форменому одязі, масці та з макетом вогнепальної автоматичної зброї, перебуваючи зовні автомобіля, безпосередньо на місці пригоди, шляхом викриків «Всем стоять, работает милиция» здійснювали психологічний вплив на потерпілих та громадян-очевидців кримінального правопорушення, яке ті скоювали, з метою подолання їх можливого опору, забезпечуючи таким чином доведення злочинного наміру ОСОБА_1 до кінця.

Досягнувши бажаної мети по подоланню опору ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи узгоджено між собою та з іншими членами групи, умисно, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_14, застосовуючи до нього фізичне насильство посадили його на заднє сидіння вищевказаного автомобілю, після чого всі члени групи сіли у автомобіль та незаконно позбавляючи ОСОБА_14 свободи, перевезли його з с. Луганське Мар'їнського району Донецької області на ділянку автотраси «Донецьк-Запоріжжя», розташовану в Ленінському районі м. Донецька, де приблизно на 215 км. вказаного автошляху висадили його з автомобіля, тим самим піддаючи потерпілого діям, які спричинили йому біль, ображали честь та особисту гідність, а також причиняли моральні та фізичні страждання на протязі близько 10 хвилин, утворюючи зовнішні перешкоди вільному пересуванню потерпілого, не дозволяючи йому виходити з автомобілю, тобто незаконно позбавляючи його свободи, грубо порушуючи гарантовані ст. ст. 3, 28, 29 Конституцією України його права та інтереси в частині охорони його життя та здоров'я, честі та гідності, недоторканності та безпеки, поваги до гідності, свободи та особистої недоторканності.

В результаті спільних та узгоджених дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей, закритий перелом кісток носу, який супроводжувався носовою кровотечею, які згідно висновку судово-медичної експертизи №451 від 25.04.13 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я; потерпілому ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді двох паралельних синців в проекції лівого променево-зап'ясткового суглоба по внутрішній поверхні і садно дугоподібної форми біля основи першого пальця лівої кісті; забиту рану на верхній губі зліва у куті роту на межі червоної облямівки і шкіри на тлі крововиливу темно-червоного кольору, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також його незаконно позбавлено свободи на протязі близько 10 хвилин, та суттєво підірвано авторитет органів державної влади.

ОСОБА_2, працюючи на посаді інспектора патрульної служби - кінолога полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, маючи спеціальне звання «сержант міліції», будучі представником влади, посадовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно в інтересах третіх осіб - ОСОБА_1, із хибно зрозумілого почуття дружньої взаємодопомоги, 21.03.2013 року, на території м. Донецька вступив у злочинну змову з організатором кримінального правопорушення ОСОБА_1, а також інспектором патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3, дільничним інспектором сектору дільничних інспекторів міліції Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, оперуповноваженим сектору карного розшуку Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, спільно з якими 21.03.2013 року скоїв перевищення влади, при наступних обставинах.

Наказом №145о\с від 11.04.12 начальника ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2 призначено на посаду інспектора-кінолога патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області та він є представником влади та працівником правоохоронного органу.

У відповідності до займаної посади та посадової інструкції ОСОБА_2 повинен неухильно дотримуватись вимог законодавства України, в тому числі вимоги ст.ст. 10, 12,13, 14 Закону України «Про міліцію» в частині діяльності міліції на принципах законності, неупередженості и виконання своїх завдань у точній відповідності закону; статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п. 2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події затвердженої наказом МВС України №1050 від 19.11.12 в частині обов'язку працівників міліції в разі отримання інформації про вчинене кримінальне правопорушення негайно повідомити про це найближчий підрозділ міліції, незалежно від посади яку вони займають, місцезнаходження і часу.

Проте, в період виконання покладених на нього обов'язків ОСОБА_2, керуючись хибно зрозумілими почуттями дружньої взаємодопомоги, у порушення вищевказаних законів та відомчих нормативних актів, 21.03.2013 вступив у злочинну змову з ОСОБА_1, а також ОСОБА_3, ОСОБА_5, та ОСОБА_4, які займають вищевказані посади та також є представниками влади, посадовими особами та працівниками правоохоронного органу, спільно з якими вирішив скоїти в інтересах ОСОБА_1 завідомо незаконні дії стосовно ОСОБА_14 ті інших осіб шляхом умисного скоєння дій, які явно виходять за межі наданих йому по службі прав та повноважень.

Між ОСОБА_1 та його знайомим ОСОБА_14 протягом 20-21.03.2013 року виникли неприязні стосунки, у зв'язку з чим 21.03.2013 року ОСОБА_1, не бажаючі діяти законним шляхом, з метою застосування незаконного впливу до ОСОБА_14, в тому числі і фізичного, проте побоюючись фізичної протидії зі сторони останнього та інших осіб, які можливо стануть на його захист, звернувся до свого знайомого ОСОБА_2, знаючи, що той є працівником міліції, якому повідомив про обставини та причини неприязних відносин з ОСОБА_14 та запропонував поїхати разом із ним до місця мешкання ОСОБА_14 для фізичної розправи над ним із незаконним використанням наданих йому як працівнику міліції владних повноважень.

ОСОБА_2 намагався переконати ОСОБА_1 відмовитися від реалізації задуманих явно незаконних дій, у зв'язку із можливими та реальними несприятливими наслідками у вигляді притягнення їх до кримінальної відповідальності за це, роз'яснивши ОСОБА_1, встановлений законом порядок реагування на погрози ОСОБА_14 на адресу ОСОБА_1 та членів його родини, шляхом звернення із заявою до органів внутрішніх справ.

Проте ОСОБА_1, незважаючи на це та вважаючи, що його звернення із заявою стосовно ОСОБА_14 в орган внутрішніх справ не буде ефективним, усвідомлюючи незаконність своїх намірів та суспільно-небезпечні наслідки їх реалізації, схилив ОСОБА_2 до скоєння протиправних дій, наполягаючи на реалізації своїх намірів та запропонував ОСОБА_2 залучити до їх скоєння ще декілька осіб з кола знайомих йому працівників міліції, а також спланував скоєння протизаконних дій стосовно ОСОБА_14 та осіб, які можливо стануть на його захист, за участю працівників міліції шляхом перевищення ними своїх владних повноважень.

Так у відповідності до плану ОСОБА_1, мав надати для реалізації злочину легковий автомобіль марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, який належить батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_15 та знаходиться в його (ОСОБА_1) користуванні, на якому він, а також ОСОБА_2 та особи, яких той залучить для участі в реалізації його злочинного плану, приїдуть до місця мешкання ОСОБА_14, при цьому працівники міліції повинні мати при собі службові посвідчення та бути одягнуті у формений одяг для безперешкодного застосування до ОСОБА_14 і осіб, які можливо стануть на його захист, незаконного фізичного та психологічного впливу та позбавлення ОСОБА_14 волі.

ОСОБА_2 погодився прийняти участь у реалізації злочинного плану ОСОБА_1 та виконуючи завідомо незаконне прохання ОСОБА_1, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3, якому повідомив суть питання, запропонував взяти участь у запланованому ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні, а також знаючи що ОСОБА_3 має обладнання для гри в страйкбол - пневматичні пристрої схожі на автоматичну бойову зброю та «балаклави», попросив його взяти вказане обладнання з собою, на що ОСОБА_3 погодився. У свою чергу ОСОБА_3 для забезпечення неможливості протидії ОСОБА_14, запросив до участі у злочинному плані ОСОБА_1 своїх знайомих - оперуповноваженого СКР Ворошиловського РВ ОСОБА_4 та дільничного інспектора СДІМ Пролетарського РВ ОСОБА_5

Виконуючи злочинний план ОСОБА_1, слідуючи попередній домовленості, приблизно о 19 годині 30 хвилин 21.03.2013 ОСОБА_2, прибув до зупинки громадського транспорту біля заводу «Топаз», що у Куйбишевському районі м. Донецька, де зустрівся з ОСОБА_1 Зустрівшись у вказаному місці, ОСОБА_2, через перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані, сів за кермо вищевказаного автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, на якому до місця зустрічі приїхав ОСОБА_1 та вдвох вони направились до місця роботи ОСОБА_2 у полк ППС де останній взяв формений одяг.

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направились за місцем мешкання ОСОБА_3, до АДРЕСА_4, де до них приєднався ОСОБА_3, який мав при собі обладнання для страйкболу, а ОСОБА_2 перевдягнувся у формений одяг.

Продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направились на Комсомольський проспект, що у Ворошиловському районі м. Донеьцка, де до них приєднався ОСОБА_4, який взяв із собою для незаконного використання при вчиненні кримінального правопорушення спеціальний засіб - наручники, а звідти вони проїхали у Пролетарський район м. Донецька де рухаючись по вул. Щєтініна підібрали ОСОБА_5

Перебуваючи у такому складі, ОСОБА_1 повідомив усім учасникам групи про свої наміри застосування до ОСОБА_14 незаконного фізичного впливу та про їх роль, яка полягає у забезпеченні неможливості протидії ОСОБА_14, а також осіб, які можливо будуть надавати ОСОБА_14 допомогу, під час фізичної розправи над останнім і всі учасники, схваливши його план, остаточно вступили між собою у злочинну змову та перейшли до його безпосередньої реалізації.

Далі, ОСОБА_2 разом із вказаними особами, діючи за попередньою змовою між собою, групою осіб, на автомобілі ВАЗ 21099, р.н. НОМЕР_1, під його керуванням, о 21-30 год. приїхали до с. Луганське Марьїнського району Донецької області, де зупинившись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одягли «балаклави» та переклали макети зброї із багажнику до салону автомобіля. Після цього ОСОБА_1, слідуючи своєму злочинному наміру вказав ОСОБА_2, який знаходився за кермом автомобіля, дорогу до місця мешкання ОСОБА_14 Прибувши за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_1 по телефону викликав ОСОБА_14 нібито для з'ясування стосунків на вулицю. Через декілька хвилин останній підійшов до автомобіля та почав наносити удари руками та ногами по його кузову, а його батько ОСОБА_11, який вийшов разом з ним та знаходився поруч, намагався припинити його дії.

Знаходячись у салоні автомобіля, ОСОБА_2 виконуючи злочинний план ОСОБА_1 віддав команду «Работаем», після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючи узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб, вийшли із автомобілю, де у порушення наданих їм ст. 11 закону України «Про міліцію» прав та повноважень, умисно не виконуючи передбачені ст. 10 закону України «Про міліцію» обов'язки по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку, порушуючи вимоги ст. 12 закону України «Про міліцію», які передбачають умови та межі застосування фізичного впливу, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, почали виконувати незаконні дії стосовно ОСОБА_14 та інших осіб. При цьому, ОСОБА_4 знаходячись позаду автомобіля застосувавши до ОСОБА_14 фізичне насильство повалив його на землю та застосував спеціальний засіб - одягнув на нього наручники. ОСОБА_5, діючи спільно з іншими членами групи, з метою подавлення можливого опору з боку батька ОСОБА_14 - ОСОБА_11 наніс йому ребром долоні удар у обличчя і спричинив таким чином тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу.

ОСОБА_2 у цей час знаходячись у форменому одязі та у масці, а ОСОБА_3 у форменому одязі, масці та з макетом вогнепальної автоматичної зброї, перебуваючи зовні автомобіля, безпосередньо на місці пригоди, шляхом викриків «Всем стоять, работает милиция» здійснювали психологічний вплив на потерпілих та громадян-очевидців кримінального правопорушення, яке ті скоювали, з метою подолання їх можливого опору, забезпечуючи таким чином доведення злочинного наміру ОСОБА_1 до кінця.

Досягнувши бажаної мети по подоланню опору ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи узгоджено між собою та з іншими членами групи, умисно, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_14, застосовуючи до нього фізичне насильство посадили його на заднє сидіння вищевказаного автомобілю, після чого всі члени групи сіли у автомобіль та незаконно позбавляючи ОСОБА_14 свободи, перевезли його з с. Луганське Мар'їнського району Донецької області на ділянку автотраси «Донецьк-Запоріжжя», розташовану в Ленінському районі м. Донецька, де приблизно на 215 км. вказаного автошляху висадили його з автомобіля, тим самим піддаючи потерпілого діям, які спричинили йому біль, ображали честь та особисту гідність, а також причиняли моральні та фізичні страждання на протязі близько 10 хвилин, утворюючи зовнішні перешкоди вільному пересуванню потерпілого, не дозволяючи йому виходити з автомобілю, тобто незаконно позбавляючи його свободи, грубо порушуючи гарантовані ст. ст. 3, 28, 29 Конституцією України його права та інтереси в частині охорони його життя та здоров'я, честі та гідності, недоторканності та безпеки, поваги до гідності, свободи та особистої недоторканності.

В результаті спільних та узгоджених дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей, закритий перелом кісток носу, який супроводжувався носовою кровотечею, які згідно висновку судово-медичної експертизи №451 від 25.04.13 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я; потерпілому ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді двох паралельних синців в проекції лівого променево-зап'ясткового суглоба по внутрішній поверхні і садно дугоподібної форми біля основи першого пальця лівої кісті; забиту рану на верхній губі зліва у куті роту на межі червоної облямівки і шкіри на тлі крововиливу темно-червоного кольору, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також його незаконно позбавлено свободи на протязі близько 10 хвилин, та суттєво підірвано авторитет органів державної влади.

ОСОБА_3, працюючи на посаді інспектора патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, маючи спеціальне звання «сержант міліції», будучі представником влади, посадовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно в інтересах третіх осіб, із хибно зрозумілого почуття дружньої взаємодопомоги, 21.03.2013 року, на території м. Донецька вступив у злочинну змову з організатором кримінального правопорушення ОСОБА_1, а також інспектором-кінологом патрульної служби полка патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2, дільничним інспектором сектору дільничних інспекторів міліції Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, оперуповноваженим сектору карного розшуку Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, спільно з якими 21.03.2013 року скоїв перевищення влади, при наступних обставинах.

Наказом №442о\с від 09.11.10 начальника ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора патрульної служби ППС ДМУ ГУМВС України в Донецькій області та він є представником влади та працівником правоохоронного органу.

У відповідності до займаної посади та посадової інструкції ОСОБА_3 повинен неухильно дотримуватись вимог законодавства України, в тому числі вимоги ст.ст. 10, 12,13, 14 Закону України «Про міліцію» в частині діяльності міліції на принципах законності, неупередженості и виконання своїх завдань у точній відповідності закону; статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п. 2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події затвердженої наказом МВС України №1050 від 19.11.12 в частині обов'язку працівників міліції в разі отримання інформації про вчинене кримінальне правопорушення негайно повідомити про це найближчий підрозділ міліції, незалежно від посади яку вони займають, місцезнаходження і часу.

Проте, в період виконання покладених на нього обов'язків ОСОБА_3, керуючись хибно зрозумілими почуттями дружньої взаємодопомоги, у порушення вищевказаних законів та відомчих нормативних актів, 21.03.2013 вступив у злочинну змову з ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, ОСОБА_5, та ОСОБА_4, які займають вищевказані посади та також є представниками влади, посадовими особами та працівниками правоохоронного органу, спільно з якими вирішив скоїти в інтересах ОСОБА_1 завідомо незаконні дії стосовно ОСОБА_14 ті інших осіб шляхом умисного скоєння дій, які явно виходять за межі наданих йому по службі прав та повноважень.

Між ОСОБА_1 та його знайомим ОСОБА_14 протягом 20-21.03.2013 року виникли неприязні стосунки, у зв'язку з чим 21.03.2013 року ОСОБА_1, не бажаючі діяти законним шляхом, з метою застосування незаконного впливу до ОСОБА_14, в тому числі і фізичного, проте побоюючись фізичної протидії зі сторони останнього та інших осіб, які можливо стануть на його захист, звернувся до свого знайомого ОСОБА_2, знаючи, що той є працівником міліції, якому повідомив про обставини та причини неприязних відносин з ОСОБА_14 та запропонував поїхати разом із ним до місця мешкання ОСОБА_14 для фізичної розправи над ним із незаконним використанням наданих йому як працівнику міліції владних повноважень.

ОСОБА_2 намагався переконати ОСОБА_1 відмовитися від реалізації задуманих явно незаконних дій, у зв'язку із можливими та реальними несприятливими наслідками у вигляді притягнення їх до кримінальної відповідальності за це, роз'яснивши ОСОБА_1, встановлений законом порядок реагування на погрози ОСОБА_14 на адресу ОСОБА_1 та членів його родини, шляхом звернення із заявою до органів внутрішніх справ.

Проте ОСОБА_1, незважаючи на це та вважаючи, що його звернення із заявою стосовно ОСОБА_14 в орган внутрішніх справ не буде ефективним, усвідомлюючи незаконність своїх намірів та суспільно-небезпечні наслідки їх реалізації, схилив ОСОБА_2 до скоєння протиправних дій, наполягаючи на реалізації своїх намірів та запропонував ОСОБА_2 залучити до їх скоєння ще декілька осіб з кола знайомих йому працівників міліції, а також спланував скоєння протизаконних дій стосовно ОСОБА_14 та осіб, які можливо стануть на його захист, за участю працівників міліції шляхом перевищення ними своїх владних повноважень.

Так у відповідності до плану ОСОБА_1, мав надати для реалізації злочину легковий автомобіль марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, який належить батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_15 та знаходиться в його (ОСОБА_1) користуванні, на якому він, а також ОСОБА_2 та особи, яких той залучить для участі в реалізації його злочинного плану, приїдуть до місця мешкання ОСОБА_14, при цьому працівники міліції повинні мати при собі службові посвідчення та бути одягнуті у формений одяг для безперешкодного застосування до ОСОБА_14 і осіб, які можливо стануть на його захист, незаконного фізичного та психологічного впливу та позбавлення ОСОБА_14 волі.

ОСОБА_2 погодився прийняти участь у реалізації злочинного плану ОСОБА_1 та виконуючи завідомо незаконне прохання ОСОБА_1, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3, якому повідомив суть питання, запропонував взяти участь у запланованому ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні, а також знаючи що ОСОБА_3 має обладнання для гри в страйкбол - пневматичні пристрої схожі на автоматичну бойову зброю та «балаклави», попросив його взяти вказане обладнання з собою, на що ОСОБА_3 погодився. У свою чергу ОСОБА_3 для забезпечення неможливості протидії ОСОБА_14, запросив до участі у злочинному плані ОСОБА_1 своїх знайомих - оперуповноваженого СКР Ворошиловського РВ ОСОБА_4 та дільничного інспектора СДІМ Пролетарського РВ ОСОБА_5

Виконуючи злочинний план ОСОБА_1, слідуючи попередній домовленості, приблизно о 19 годині 30 хвилин 21.03.2013 ОСОБА_2, прибув до зупинки громадського транспорту біля заводу «Топаз», що у Куйбишевському районі м. Донецька, де зустрівся з ОСОБА_1 Зустрівшись у вказаному місці, ОСОБА_2, через перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані, сів за кермо вищевказаного автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, на якому до місця зустрічі приїхав ОСОБА_1 та вдвох вони направились до місця роботи ОСОБА_2 у полк ППС де останній взяв формений одяг.

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направились за місцем мешкання ОСОБА_3, до АДРЕСА_4, де до них приєднався ОСОБА_3, який мав при собі обладнання для страйкболу, а ОСОБА_2 перевдягнувся у формений одяг.

Продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направились на Комсомольський проспект, що у Ворошиловському районі м. Донеьцка, де до них приєднався ОСОБА_4, який взяв із собою для незаконного використання при вчиненні кримінального правопорушення спеціальний засіб - наручники, а звідти вони проїхали у Пролетарський район м. Донецька де рухаючись по вул. Щєтініна підібрали ОСОБА_5

Перебуваючи у такому складі, ОСОБА_1 повідомив усім учасникам групи про свої наміри застосування до ОСОБА_14 незаконного фізичного впливу та про їх роль, яка полягає у забезпеченні неможливості протидії ОСОБА_14, а також осіб, які можливо будуть надавати ОСОБА_14 допомогу, під час фізичної розправи над останнім і всі учасники, схваливши його план, остаточно вступили між собою у злочинну змову та перейшли до його безпосередньої реалізації.

Далі, ОСОБА_2 разом із вказаними особами, діючи за попередньою змовою між собою, групою осіб, на автомобілі ВАЗ 21099, р.н. НОМЕР_1, під його керуванням, о 21-30 год. приїхали до с. Луганське Марьїнського району Донецької області, де зупинившись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одягли «балаклави» та переклали макети зброї із багажнику до салону автомобіля. Після цього ОСОБА_1, слідуючи своєму злочинному наміру вказав ОСОБА_2, який знаходився за кермом автомобіля, дорогу до місця мешкання ОСОБА_14 Прибувши за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_1 по телефону викликав ОСОБА_14 нібито для з'ясування стосунків на вулицю. Через декілька хвилин останній підійшов до автомобіля та почав наносити удари руками та ногами по його кузову, а його батько ОСОБА_11, який вийшов разом з ним та знаходився поруч, намагався припинити його дії.

Знаходячись у салоні автомобіля, ОСОБА_2 виконуючи злочинний план ОСОБА_1 віддав команду «Работаем», після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючи узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб, вийшли із автомобілю, де у порушення наданих їм ст. 11 закону України «Про міліцію» прав та повноважень, умисно не виконуючи передбачені ст. 10 закону України «Про міліцію» обов'язки по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку, порушуючи вимоги ст. 12 закону України «Про міліцію», які передбачають умови та межі застосування фізичного впливу, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, почали виконувати незаконні дії стосовно ОСОБА_14 та інших осіб. При цьому, ОСОБА_4 знаходячись позаду автомобіля застосувавши до ОСОБА_14 фізичне насильство повалив його на землю та застосував спеціальний засіб - одягнув на нього наручники. ОСОБА_5, діючи спільно з іншими членами групи, з метою подавлення можливого опору з боку батька ОСОБА_14 - ОСОБА_11 наніс йому ребром долоні удар у обличчя і спричинив таким чином тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу.

ОСОБА_2 у цей час знаходячись у форменому одязі та у масці, а ОСОБА_3 у форменому одязі, масці та з макетом вогнепальної автоматичної зброї, перебуваючи зовні автомобіля, безпосередньо на місці пригоди, шляхом викриків «Всем стоять, работает милиция» здійснювали психологічний вплив на потерпілих та громадян-очевидців кримінального правопорушення, яке ті скоювали, з метою подолання їх можливого опору, забезпечуючи таким чином доведення злочинного наміру ОСОБА_1 до кінця.

Досягнувши бажаної мети по подоланню опору ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи узгоджено між собою та з іншими членами групи, умисно, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_14, застосовуючи до нього фізичне насильство посадили його на заднє сидіння вищевказаного автомобілю, після чого всі члени групи сіли у автомобіль та незаконно позбавляючи ОСОБА_14 свободи, перевезли його з с. Луганське Мар'їнського району Донецької області на ділянку автотраси «Донецьк-Запоріжжя», розташовану в Ленінському районі м. Донецька, де приблизно на 215 км. вказаного автошляху висадили його з автомобіля, тим самим піддаючи потерпілого діям, які спричинили йому біль, ображали честь та особисту гідність, а також причиняли моральні та фізичні страждання на протязі близько 10 хвилин, утворюючи зовнішні перешкоди вільному пересуванню потерпілого, не дозволяючи йому виходити з автомобілю, тобто незаконно позбавляючи його свободи, грубо порушуючи гарантовані ст. ст. 3, 28, 29 Конституцією України його права та інтереси в частині охорони його життя та здоров'я, честі та гідності, недоторканності та безпеки, поваги до гідності, свободи та особистої недоторканності.

В результаті спільних та узгоджених дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей, закритий перелом кісток носу, який супроводжувався носовою кровотечею, які згідно висновку судово-медичної експертизи №451 від 25.04.13 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я; потерпілому ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді двох паралельних синців в проекції лівого променево-зап'ясткового суглоба по внутрішній поверхні і садно дугоподібної форми біля основи першого пальця лівої кісті; забиту рану на верхній губі зліва у куті роту на межі червоної облямівки і шкіри на тлі крововиливу темно-червоного кольору, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також його незаконно позбавлено свободи на протязі близько 10 хвилин, та суттєво підірвано авторитет органів державної влади.

ОСОБА_4 у достатній мірі викривається у тому, що він, працюючи на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Ворошиловського райвідділу ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, маючи спеціальне звання «лейтенант міліції», будучі представником влади, посадовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно в інтересах третіх осіб, із хибно зрозумілого почуття дружньої взаємодопомоги, 21.03.2013 року, на території м. Донецька вступив у злочинну змову з організатором кримінального правопорушення ОСОБА_1, а також інспектором-кінологом патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2, інспектором патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3, дільничним інспектором сектору дільничних інспекторів міліції Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5, спільно з якими 21.03.2013 року скоїв перевищення влади, при наступних обставинах.

Наказом №322о\с від 17.08.12 начальника ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4 призначено на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку Ворошиловського райвідділу ДМУ ГУМВС України в Донецькій області та він є представником влади та працівником правоохоронного органу.

У відповідності до займаної посади та посадової інструкції ОСОБА_4 повинен неухильно дотримуватись вимог законодавства України, в тому числі вимоги ст.ст. 10, 12,13, 14 Закону України «Про міліцію» в частині діяльності міліції на принципах законності, неупередженості и виконання своїх завдань у точній відповідності закону; статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п. 2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події затвердженої наказом МВС України №1050 від 19.11.12 в частині обов'язку працівників міліції в разі отримання інформації про вчинене кримінальне правопорушення негайно повідомити про це найближчий підрозділ міліції, незалежно від посади яку вони займають, місцезнаходження і часу.

Проте, в період виконання покладених на нього обов'язків ОСОБА_4, керуючись хибно зрозумілими почуттями дружньої взаємодопомоги, в порушення вищевказаних законів та відомчих нормативних актів, 21.03.2013 вступив у злочинну змову з ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які займають вищевказані посади та також є представниками влади, посадовими особами та працівниками правоохоронного органу, спільно з якими вирішив скоїти в інтересах ОСОБА_1 завідомо незаконні дії стосовно ОСОБА_14 ті інших осіб шляхом умисного скоєння дій, які явно виходять за межі наданих йому по службі прав та повноважень.

Між ОСОБА_1 та його знайомим ОСОБА_14 протягом 20-21.03.2013 року виникли неприязні стосунки, у зв'язку з чим 21.03.2013 року ОСОБА_1, не бажаючі діяти законним шляхом, з метою застосування незаконного впливу до ОСОБА_14, в тому числі і фізичного, проте побоюючись фізичної протидії зі сторони останнього та інших осіб, які можливо стануть на його захист, звернувся до свого знайомого ОСОБА_2, знаючи, що той є працівником міліції, якому повідомив про обставини та причини неприязних відносин з ОСОБА_14 та запропонував поїхати разом із ним до місця мешкання ОСОБА_14 для фізичної розправи над ним із незаконним використанням наданих йому як працівнику міліції владних повноважень.

ОСОБА_2 намагався переконати ОСОБА_1 відмовитися від реалізації задуманих явно незаконних дій, у зв'язку із можливими та реальними несприятливими наслідками у вигляді притягнення їх до кримінальної відповідальності за це, роз'яснивши ОСОБА_1, встановлений законом порядок реагування на погрози ОСОБА_14 на адресу ОСОБА_1 та членів його родини, шляхом звернення із заявою до органів внутрішніх справ.

Проте ОСОБА_1, незважаючи на це та вважаючи, що його звернення із заявою стосовно ОСОБА_14 в орган внутрішніх справ не буде ефективним, усвідомлюючи незаконність своїх намірів та суспільно-небезпечні наслідки їх реалізації, схилив ОСОБА_2 до скоєння протиправних дій, наполягаючи на реалізації своїх намірів та запропонував ОСОБА_2 залучити до їх скоєння ще декілька осіб з кола знайомих йому працівників міліції, а також спланував скоєння протизаконних дій стосовно ОСОБА_14 та осіб, які можливо стануть на його захист, за участю працівників міліції шляхом перевищення ними своїх владних повноважень.

Так у відповідності до плану ОСОБА_1, мав надати для реалізації злочину легковий автомобіль марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, який належить батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_15 та знаходиться в його (ОСОБА_1) користуванні, на якому він, а також ОСОБА_2 та особи, яких той залучить для участі в реалізації його злочинного плану, приїдуть до місця мешкання ОСОБА_14, при цьому працівники міліції повинні мати при собі службові посвідчення та бути одягнуті у формений одяг для безперешкодного застосування до ОСОБА_14 і осіб, які можливо стануть на його захист, незаконного фізичного та психологічного впливу та позбавлення ОСОБА_14 волі.

ОСОБА_2 погодився прийняти участь у реалізації злочинного плану ОСОБА_1 та виконуючи завідомо незаконне прохання ОСОБА_1, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3, якому повідомив суть питання, запропонував взяти участь у запланованому ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні, а також знаючи що ОСОБА_3 має обладнання для гри в страйкбол - пневматичні пристрої схожі на автоматичну бойову зброю та «балаклави», попросив його взяти вказане обладнання з собою, на що ОСОБА_3 погодився. У свою чергу ОСОБА_3 для забезпечення неможливості протидії ОСОБА_14, запросив до участі у злочинному плані ОСОБА_1 своїх знайомих - оперуповноваженого СКР Ворошиловського РВ ОСОБА_4 та дільничного інспектора СДІМ Пролетарського РВ ОСОБА_5

Виконуючи злочинний план ОСОБА_1, слідуючи попередній домовленості, приблизно о 19 годині 30 хвилин 21.03.2013 ОСОБА_2, прибув до зупинки громадського транспорту біля заводу «Топаз», що у Куйбишевському районі м. Донецька, де зустрівся з ОСОБА_1 Зустрівшись у вказаному місці, ОСОБА_2, через перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані, сів за кермо вищевказаного автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, на якому до місця зустрічі приїхав ОСОБА_1 та вдвох вони направились до місця роботи ОСОБА_2 у полк ППС де останній взяв формений одяг.

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направились за місцем мешкання ОСОБА_3, до АДРЕСА_4, де до них приєднався ОСОБА_3, який мав при собі обладнання для страйкболу, а ОСОБА_2 перевдягнувся у формений одяг.

Продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направились на Комсомольський проспект, що у Ворошиловському районі м. Донеьцка, де до них приєднався ОСОБА_4, який взяв із собою для незаконного використання при вчиненні кримінального правопорушення спеціальний засіб - наручники, а звідти вони проїхали у Пролетарський район м. Донецька де рухаючись по вул. Щєтініна підібрали ОСОБА_5

Перебуваючи у такому складі, ОСОБА_1 повідомив усім учасникам групи про свої наміри застосування до ОСОБА_14 незаконного фізичного впливу та про їх роль, яка полягає у забезпеченні неможливості протидії ОСОБА_14, а також осіб, які можливо будуть надавати ОСОБА_14 допомогу, під час фізичної розправи над останнім і всі учасники, схваливши його план, остаточно вступили між собою у злочинну змову та перейшли до його безпосередньої реалізації.

Далі, ОСОБА_2 разом із вказаними особами, діючи за попередньою змовою між собою, групою осіб, на автомобілі ВАЗ 21099, р.н. НОМЕР_1, під його керуванням, о 21-30 год. приїхали до с. Луганське Марьїнського району Донецької області, де зупинившись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одягли «балаклави» та переклали макети зброї із багажнику до салону автомобіля. Після цього ОСОБА_1, слідуючи своєму злочинному наміру вказав ОСОБА_2, який знаходився за кермом автомобіля, дорогу до місця мешкання ОСОБА_14 Прибувши за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_1 по телефону викликав ОСОБА_14 нібито для з'ясування стосунків на вулицю. Через декілька хвилин останній підійшов до автомобіля та почав наносити удари руками та ногами по його кузову, а його батько ОСОБА_11, який вийшов разом з ним та знаходився поруч, намагався припинити його дії.

Знаходячись у салоні автомобіля, ОСОБА_2 виконуючи злочинний план ОСОБА_1 віддав команду «Работаем», після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючи узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб, вийшли із автомобілю, де у порушення наданих їм ст. 11 закону України «Про міліцію» прав та повноважень, умисно не виконуючи передбачені ст. 10 закону України «Про міліцію» обов'язки по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку, порушуючи вимоги ст. 12 закону України «Про міліцію», які передбачають умови та межі застосування фізичного впливу, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, почали виконувати незаконні дії стосовно ОСОБА_14 та інших осіб. При цьому, ОСОБА_4 знаходячись позаду автомобіля застосувавши до ОСОБА_14 фізичне насильство повалив його на землю та застосував спеціальний засіб - одягнув на нього наручники. ОСОБА_5, діючи спільно з іншими членами групи, з метою подавлення можливого опору з боку батька ОСОБА_14 - ОСОБА_11 наніс йому ребром долоні удар у обличчя і спричинив таким чином тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу.

ОСОБА_2 у цей час знаходячись у форменому одязі та у масці, а ОСОБА_3 у форменому одязі, масці та з макетом вогнепальної автоматичної зброї, перебуваючи зовні автомобіля, безпосередньо на місці пригоди, шляхом викриків «Всем стоять, работает милиция» здійснювали психологічний вплив на потерпілих та громадян-очевидців кримінального правопорушення, яке ті скоювали, з метою подолання їх можливого опору, забезпечуючи таким чином доведення злочинного наміру ОСОБА_1 до кінця.

Досягнувши бажаної мети по подоланню опору ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи узгоджено між собою та з іншими членами групи, умисно, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_14, застосовуючи до нього фізичне насильство посадили його на заднє сидіння вищевказаного автомобілю, після чого всі члени групи сіли у автомобіль та незаконно позбавляючи ОСОБА_14 свободи, перевезли його з с. Луганське Мар'їнського району Донецької області на ділянку автотраси «Донецьк-Запоріжжя», розташовану в Ленінському районі м. Донецька, де приблизно на 215 км. вказаного автошляху висадили його з автомобіля, тим самим піддаючи потерпілого діям, які спричинили йому біль, ображали честь та особисту гідність, а також причиняли моральні та фізичні страждання на протязі близько 10 хвилин, утворюючи зовнішні перешкоди вільному пересуванню потерпілого, не дозволяючи йому виходити з автомобілю, тобто незаконно позбавляючи його свободи, грубо порушуючи гарантовані ст. ст. 3, 28, 29 Конституцією України його права та інтереси в частині охорони його життя та здоров'я, честі та гідності, недоторканності та безпеки, поваги до гідності, свободи та особистої недоторканності.

В результаті спільних та узгоджених дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей, закритий перелом кісток носу, який супроводжувався носовою кровотечею, які згідно висновку судово-медичної експертизи №451 від 25.04.13 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я; потерпілому ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді двох паралельних синців в проекції лівого променево-зап'ясткового суглоба по внутрішній поверхні і садно дугоподібної форми біля основи першого пальця лівої кісті; забиту рану на верхній губі зліва у куті роту на межі червоної облямівки і шкіри на тлі крововиливу темно-червоного кольору, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також його незаконно позбавлено свободи на протязі близько 10 хвилин, та суттєво підірвано авторитет органів державної влади.

ОСОБА_5 у достатній мірі викривається у тому, що він, працюючи на посаді дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Пролетарського райвідділу ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, маючи спеціальне звання «лейтенант міліції», будучі представником влади, посадовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно в інтересах третіх осіб, із хибно зрозумілого почуття дружньої взаємодопомоги, 21.03.2013 року, на території м. Донецька вступив у злочинну змову з організатором кримінального правопорушення ОСОБА_1, а також інспектором-кінологом патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2, інспектором патрульної служби полку патрульної служби ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_3, оперуповноваженим сектору карного розшуку Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, спільно з якими 21.03.2013 року скоїв перевищення влади, при наступних обставинах.

Наказом №322о\с від 17.08.12 начальника ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_5 призначено на посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Пролетарського райвідділу ДМУ ГУМВС України в Донецькій області та він є представником влади та працівником правоохоронного органу.

У відповідності до займаної посади та посадової інструкції ОСОБА_5 повинен неухильно дотримуватись вимог законодавства України, в тому числі вимоги ст.ст. 10, 12,13, 14 Закону України «Про міліцію» в частині діяльності міліції на принципах законності, неупередженості и виконання своїх завдань у точній відповідності закону; статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, п. 2.4 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події затвердженої наказом МВС України №1050 від 19.11.12 в частині обов'язку працівників міліції в разі отримання інформації про вчинене кримінальне правопорушення негайно повідомити про це найближчий підрозділ міліції, незалежно від посади яку вони займають, місцезнаходження і часу.

Проте, в період виконання покладених на нього обов'язків ОСОБА_5, керуючись хибно зрозумілими почуттями дружньої взаємодопомоги, у порушення вищевказаних законів та відомчих нормативних актів, 21.03.2013 вступив у злочинну змову з ОСОБА_1, а також ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які займають вищевказані посади та також є представниками влади, посадовими особами та працівниками правоохоронного органу, спільно з якими вирішив скоїти в інтересах ОСОБА_1 завідомо незаконні дії стосовно ОСОБА_14 ті інших осіб шляхом умисного скоєння дій, які явно виходять за межі наданих йому по службі прав та повноважень.

Між ОСОБА_1 та його знайомим ОСОБА_14 протягом 20-21.03.2013 року виникли неприязні стосунки, у зв'язку з чим 21.03.2013 року ОСОБА_1, не бажаючі діяти законним шляхом, з метою застосування незаконного впливу до ОСОБА_14, в тому числі і фізичного, проте побоюючись фізичної протидії зі сторони останнього та інших осіб, які можливо стануть на його захист, звернувся до свого знайомого ОСОБА_2, знаючи, що той є працівником міліції, якому повідомив про обставини та причини неприязних відносин з ОСОБА_14 та запропонував поїхати разом із ним до місця мешкання ОСОБА_14 для фізичної розправи над ним із незаконним використанням наданих йому як працівнику міліції владних повноважень.

ОСОБА_2 намагався переконати ОСОБА_1 відмовитися від реалізації задуманих явно незаконних дій, у зв'язку із можливими та реальними несприятливими наслідками у вигляді притягнення їх до кримінальної відповідальності за це, роз'яснивши ОСОБА_1, встановлений законом порядок реагування на погрози ОСОБА_14 на адресу ОСОБА_1 та членів його родини, шляхом звернення із заявою до органів внутрішніх справ.

Проте ОСОБА_1, незважаючи на це та вважаючи, що його звернення із заявою стосовно ОСОБА_14 в орган внутрішніх справ не буде ефективним, усвідомлюючи незаконність своїх намірів та суспільно-небезпечні наслідки їх реалізації, схилив ОСОБА_2 до скоєння протиправних дій, наполягаючи на реалізації своїх намірів та запропонував ОСОБА_2 залучити до їх скоєння ще декілька осіб з кола знайомих йому працівників міліції, а також спланував скоєння протизаконних дій стосовно ОСОБА_14 та осіб, які можливо стануть на його захист, за участю працівників міліції шляхом перевищення ними своїх владних повноважень.

Так у відповідності до плану ОСОБА_1, мав надати для реалізації злочину легковий автомобіль марки ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, який належить батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_15 та знаходиться в його (ОСОБА_1) користуванні, на якому він, а також ОСОБА_2 та особи, яких той залучить для участі в реалізації його злочинного плану, приїдуть до місця мешкання ОСОБА_14, при цьому працівники міліції повинні мати при собі службові посвідчення та бути одягнуті у формений одяг для безперешкодного застосування до ОСОБА_14 і осіб, які можливо стануть на його захист, незаконного фізичного та психологічного впливу та позбавлення ОСОБА_14 волі.

ОСОБА_2 погодився прийняти участь у реалізації злочинного плану ОСОБА_1 та виконуючи завідомо незаконне прохання ОСОБА_1, зателефонував своєму знайомому ОСОБА_3, якому повідомив суть питання, запропонував взяти участь у запланованому ОСОБА_1 кримінальному правопорушенні, а також знаючи що ОСОБА_3 має обладнання для гри в страйкбол - пневматичні пристрої схожі на автоматичну бойову зброю та «балаклави», попросив його взяти вказане обладнання з собою, на що ОСОБА_3 погодився. У свою чергу ОСОБА_3 для забезпечення неможливості протидії ОСОБА_14, запросив до участі у злочинному плані ОСОБА_1 своїх знайомих - оперуповноваженого СКР Ворошиловського РВ ОСОБА_4 та дільничного інспектора СДІМ Пролетарського РВ ОСОБА_5

Виконуючи злочинний план ОСОБА_1, слідуючи попередній домовленості, приблизно о 19 годині 30 хвилин 21.03.2013 ОСОБА_2, прибув до зупинки громадського транспорту біля заводу «Топаз», що у Куйбишевському районі м. Донецька, де зустрівся з ОСОБА_1 Зустрівшись у вказаному місці, ОСОБА_2, через перебування ОСОБА_1 у нетверезому стані, сів за кермо вищевказаного автомобіля ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1, на якому до місця зустрічі приїхав ОСОБА_1 та вдвох вони направились до місця роботи ОСОБА_2 у полк ППС де останній взяв формений одяг.

Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 направились за місцем мешкання ОСОБА_3, до АДРЕСА_4, де до них приєднався ОСОБА_3, який мав при собі обладнання для страйкболу, а ОСОБА_2 перевдягнувся у формений одяг.

Продовжуючи виконувати спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направились на Комсомольський проспект, що у Ворошиловському районі м. Донеьцка, де до них приєднався ОСОБА_4, який взяв із собою для незаконного використання при вчиненні кримінального правопорушення спеціальний засіб - наручники, а звідти вони проїхали у Пролетарський район м. Донецька де рухаючись по вул. Щєтініна підібрали ОСОБА_5

Перебуваючи у такому складі, ОСОБА_1 повідомив усім учасникам групи про свої наміри застосування до ОСОБА_14 незаконного фізичного впливу та про їх роль, яка полягає у забезпеченні неможливості протидії ОСОБА_14, а також осіб, які можливо будуть надавати ОСОБА_14 допомогу, під час фізичної розправи над останнім і всі учасники, схваливши його план, остаточно вступили між собою у злочинну змову та перейшли до його безпосередньої реалізації.

Далі, ОСОБА_2 разом із вказаними особами, діючи за попередньою змовою між собою, групою осіб, на автомобілі ВАЗ 21099, р.н. НОМЕР_1, під його керуванням, о 21-30 год. приїхали до с. Луганське Марьїнського району Донецької області, де зупинившись ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одягли «балаклави» та переклали макети зброї із багажнику до салону автомобіля. Після цього ОСОБА_1, слідуючи своєму злочинному наміру вказав ОСОБА_2, який знаходився за кермом автомобіля, дорогу до місця мешкання ОСОБА_14 Прибувши за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_7, ОСОБА_1 по телефону викликав ОСОБА_14 нібито для з'ясування стосунків на вулицю. Через декілька хвилин останній підійшов до автомобіля та почав наносити удари руками та ногами по його кузову, а його батько ОСОБА_11, який вийшов разом з ним та знаходився поруч, намагався припинити його дії.

Знаходячись у салоні автомобіля, ОСОБА_2 виконуючи злочинний план ОСОБА_1 віддав команду «Работаем», після чого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діючи узгоджено між собою, за попередньою змовою групою осіб, вийшли із автомобілю, де у порушення наданих їм ст. 11 закону України «Про міліцію» прав та повноважень, умисно не виконуючи передбачені ст. 10 закону України «Про міліцію» обов'язки по забезпеченню безпеки громадян та громадського порядку, порушуючи вимоги ст. 12 закону України «Про міліцію», які передбачають умови та межі застосування фізичного впливу, явно виходячи за межі наданих їм прав та повноважень, почали виконувати незаконні дії стосовно ОСОБА_14 та інших осіб. При цьому, ОСОБА_4 знаходячись позаду автомобіля застосувавши до ОСОБА_14 фізичне насильство повалив його на землю та застосував спеціальний засіб - одягнув на нього наручники. ОСОБА_5, діючи спільно з іншими членами групи, з метою подавлення можливого опору з боку батька ОСОБА_14 - ОСОБА_11 наніс йому ребром долоні удар у обличчя і спричинив таким чином тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носу.

ОСОБА_2 у цей час знаходячись у форменому одязі та у масці, а ОСОБА_3 у форменому одязі, масці та з макетом вогнепальної автоматичної зброї, перебуваючи зовні автомобіля, безпосередньо на місці пригоди, шляхом викриків «Всем стоять, работает милиция» здійснювали психологічний вплив на потерпілих та громадян-очевидців кримінального правопорушення, яке ті скоювали, з метою подолання їх можливого опору, забезпечуючи таким чином доведення злочинного наміру ОСОБА_1 до кінця.

Досягнувши бажаної мети по подоланню опору ОСОБА_14, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, діючи узгоджено між собою та з іншими членами групи, умисно, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_14, застосовуючи до нього фізичне насильство посадили його на заднє сидіння вищевказаного автомобілю, після чого всі члени групи сіли у автомобіль та незаконно позбавляючи ОСОБА_14 свободи, перевезли його з с. Луганське Мар'їнського району Донецької області на ділянку автотраси «Донецьк-Запоріжжя», розташовану в Ленінському районі м. Донецька, де приблизно на 215 км. вказаного автошляху висадили його з автомобіля, тим самим піддаючи потерпілого діям, які спричинили йому біль, ображали честь та особисту гідність, а також причиняли моральні та фізичні страждання на протязі близько 10 хвилин, утворюючи зовнішні перешкоди вільному пересуванню потерпілого, не дозволяючи йому виходити з автомобілю, тобто незаконно позбавляючи його свободи, грубо порушуючи гарантовані ст. ст. 3, 28, 29 Конституцією України його права та інтереси в частині охорони його життя та здоров'я, честі та гідності, недоторканності та безпеки, поваги до гідності, свободи та особистої недоторканності.

В результаті спільних та узгоджених дій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках обох очей, закритий перелом кісток носу, який супроводжувався носовою кровотечею, які згідно висновку судово-медичної експертизи №451 від 25.04.13 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я; потерпілому ОСОБА_14 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді двох паралельних синців в проекції лівого променево-зап'ясткового суглоба по внутрішній поверхні і садно дугоподібної форми біля основи першого пальця лівої кісті; забиту рану на верхній губі зліва у куті роту на межі червоної облямівки і шкіри на тлі крововиливу темно-червоного кольору, які по ступені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також його незаконно позбавлено свободи на протязі близько 10 хвилин, та суттєво підірвано авторитет органів державної влади.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у скоєному злочині визнав повністю, суду показав, що його дії повністю відповідають тому, що викладено у обвинувальному акті.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 свою провину у скоєному злочині визнав повністю, суду показав, що його дії повністю відповідають тому, що викладено у обвинувальному акті.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою провину у скоєному злочині визнав повністю, суду показав, що його дії повністю відповідають тому, що викладено у обвинувальному акті.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину у скоєному злочині визнав повністю, суду показав, що його дії повністю відповідають тому, що викладено у обвинувальному акті.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою провину у скоєному злочині визнав повністю, суду показав, що його дії повністю відповідають тому, що викладено у обвинувальному акті.

Відповідно до ст.. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники процесу правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, у них немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Даючи правову оцінку діям підсудного, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_1 організував скоєння ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 які є посадовими особами, представниками влади та працівниками правоохоронного органу кримінального правопорушення - умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що супроводжувались насильством, загрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, незаконним позбавленням волі потерпілого та дій, що ображають особисту гідність потерпілих, за відсутності ознак катування, що спричинили істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам окремих громадян, а також державним інтересам що полягає у підриві авторитету державного органу влади, який вони представляли, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 365 ч.2, 27 ч. 3 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання, передбаченою ст. 66 КК України, є щиросердне каяття, визнання своєї провини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, є скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб, та у стані алкогольного сп'яніння.

Даючи правову оцінку діям підсудного, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_2, являючись посадовою особою та представником влади, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством, загрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, незаконним позбавленням волі потерпілого та дій, що ображають особисту гідність потерпілих, за відсутності ознак катування, що спричинили істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам окремих громадян, а також державним інтересам що полягає у підриві авторитету державного органу влади, який він представляв, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 365 ч.2 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання, передбаченою ст. 66 КК України, є щиросердне каяття, визнання своєї провини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, є скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб.

Даючи правову оцінку діям підсудного, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_3, являючись посадовою особою та представником влади, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством, загрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, незаконним позбавленням волі потерпілого та дій, що ображають особисту гідність потерпілих, за відсутності ознак катування, що спричинили істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам окремих громадян, а також державним інтересам що полягає у підриві авторитету державного органу влади, який він представляв, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 365 ч.2 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання, передбаченою ст. 66 КК України, є щиросердне каяття, визнання своєї провини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, є скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб.

Даючи правову оцінку діям підсудного, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_4, являючись посадовою особою та представником влади, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством, загрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, незаконним позбавленням волі потерпілого та дій, що ображають особисту гідність потерпілих, за відсутності ознак катування, що спричинили істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам окремих громадян, а також державним інтересам що полягає у підриві авторитету державного органу влади, який він представляв, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 365 ч.2 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання, передбаченою ст. 66 КК України, є щиросердне каяття, визнання своєї провини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, є скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб.

Даючи правову оцінку діям підсудного, суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_5, являючись посадовою особою та представником влади, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувались насильством, загрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, незаконним позбавленням волі потерпілого та дій, що ображають особисту гідність потерпілих, за відсутності ознак катування, що спричинили істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам окремих громадян, а також державним інтересам що полягає у підриві авторитету державного органу влади, який він представляв, тобто скоїв злочин, передбачений ст. 365 ч.2 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання, передбаченою ст. 66 КК України, є щиросердне каяття, визнання своєї провини, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, є скоєння злочину за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини справи, вказані дані про осіб обвинувачених і їх особистість, які за місцем мешкання характеризується посередньо, скоїли злочин будучи працівниками правоохоронного органу, а тому суд вважає, що за таких обставин їх виправлення та перевиховання можливо лише в ізоляції від суспільства.

Розглядаючи цивільний позов ОСОБА_11 суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Позивач у своєму позові вказує, що в наслідок злочинних дій обвинувачених загинув його син ОСОБА_14 Однак, факт смерті ОСОБА_14 не був включений до пред'явленого обвинувачення. Таким чином, позивач у своєму позові вийшов за межі пред'явленого і доведеного обвинувачення і його матеріальна і моральна шкода ґрунтується саме на факті спричинення смерті ОСОБА_14 Однак смерть ОСОБА_14 настала не в наслідок дій обвинувачених. Таким чином, обвинувачені не несуть цивільної відповідальності за смерть ОСОБА_14

Керуючись статтями 349, 368,370, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 365 ч.2, 27 ч.3 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах та штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання 20 днів знаходження під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 365 ч.2 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах та штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Зарахувати ОСОБА_2 у строк відбування покарання 5 днів знаходження під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 365 ч.2 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах та штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання 11 днів знаходження під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 365 ч.2 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах та штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання 45 дні знаходження під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 365 ч.2 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади у правоохоронних органах та штрафом у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання 74 дні знаходження під вартою.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного виконання вироку.

У позовних вимогах ОСОБА_11 відмовити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь НІІКЦ 3916,80 грн. за проведення біологічної експертизи №1389\10-1662\16, 4039,20 грн. за проведення біологічної експертизи №1392\10-1510\16, 2203,20 грн. за проведення біологічної експертизи №1390\10-1773\16, 1958,40 грн. за проведення біологічної експертизи №1391\10-1774\16, 2944,00 грн. за проведення біологічної експертизи №1890\10, 589,60 грн. за проведення експертизи телекомунікаційних систем №6\5-3583.

Речові докази, які вилучені у справі - знищити, а автомобіль ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_15.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Мар»їнський районний суд протягом 30 днів для підсудного з часу вручення йому копії вироку, для інших учасників з моменту його оголошення.

Суддя Мар'їнського районного суду С.М. Ліпчанський

Дата документу 15.10.2013