Рішення № 34193371, 08.10.2013, Новоселицький районний суд Чернівецької області

08.10.2013

Справа № 2-838/2013 рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2013 року Новоселицький районний суд, Чернівецької області

в складі головуючого судді Вівчар Г.А.

при секретарі Москалюк К.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

третьої особи ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Новоселиця справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова», третя особа ОСОБА_5,

- про оскарження правомірності дій та зобовязання роботодавця щодо допуску працівника до попереднього місця роботи,

- про стягнення оплати за час вимушеного прогулу, суд,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 10.12.2009 року був прийнятий на роботу пасічника в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова».

20.03.2012 року його відсторонили від роботи пасічника і на протязі всього цього часу протиправно позбавлений роботи. Причиною його відсторонення від роботи позивач аргументує тим, що його незаконно і безпідставно адміністрація підприємства обвинувачувала в тому що він є винним в загибелі 125 шт. бджолосімей. Протягом 2012 року його неодноразово за заявами керівництва ТОВ «імені Суворова» в органи міліції щодо безпідставного звинувачення його директором ТОВ ОСОБА_5 у вчиненні кримінально карних діянь.

Рішенням Новоселицького районного суду від 03.06.2013 року по справі №2-428/2013 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова» до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків. Дане рішення ухвалою апеляційного суду Чернівецькогї області від 31.07.2013 року залишено в силі.

Тривалий час керівництво ТОВ «імені Суворова» не допускало його до роботи пасічника, не вирішувало питання щодо надання йому іншої роботи або тимчасового працевлаштування. Таким чином він був відсторонений на протязі 17 місяців незаконно від виконання своїх прямих трудових обовязків пасічника. З відповідним наказом про його відсторонення не був ознайомлений і до відома йому не довели. Вважає, що вказаний період його відсторонення є вимушеним прогулом в рахунок якого необхідно стягнути з відповідача на його користь середню місячну заробітну плату за весь час вимушеного прогулу в загальній сумі 23715 грн..

Позивач просить суд:

-визнати наказ директора ТОВ «імені Суворорва» від 21.03.2012 року про відсторонення від роботи пасічника визнати неправомірним,

-зобовязати ТОВ «імені Суворорва» в особі керівника ОСОБА_5 допустити його до роботи пасічника.

-стягнути з ТОВ «імені Суворорва» на його користь в рахунок оплати за час вимушеного прогулу 23715 грн.

-стягнути з ТОВ «імені Суворорва» на його користь понесені витрати на оплату витрат за послуги адвоката.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі і додатково суду пояснив, що він за освітою зооінженер, на посаді пасічника відпрацював з грудня 2009 року по 20.03.0212 року. за вказівкою керівництва ТОВ «імені Суворорва» по акту прийому передачі передав пасику ОСОБА_6. З цього періоду по теперішній час на роботу не зявлявся і не виконував обовязки пасічника, з вимогою до керівництва про надання іншої роботи не звертався. Затрудняється зазначити точний період часу з якого вважає, що йому було відомо про його відсторонення від роботи.

Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі, суду пояснили, що позивач за грубе порушення трудової дисципліни яке було повязано з загибеллю 125 штук бджолосімей наказом керівництва був відсторонений від виконання обовязків пасічника. Відповідно до наказу від 20.03.2012 року пасіка ОСОБА_1 була передана ОСОБА_6. Вважають, що з цього же дня позивачу було відомо про своє відсторонення від виконання своїх функціональних обовязків а тому просять суд відмовити у задоволенні позову за пропуском строку позовної давності.

Третя особа ОСОБА_5, директор ТОВ «імені Суворорва» суду пояснив, що 19.03.2012 року йому доповіли що на пасики сталося трагедія, виявлено загибель 125 штук бджолосімей. Відповідно до проведеної перевірки комісія зробила висновок що винним в цьому є пасічник ОСОБА_1, якій за свій короткий період роботи зарекомендував себе з негативної сторони. Неодноразово був знайдений на роботі в стані алкогольного спяніння, за його період роботи зібрано в декілька разів менше меду чим до попереднього пасічника і чим на даний час при роботі ОСОБА_6. Фактично керівництвом підприємства було втрачено довіро до пасічника. Тому він був відсторонений від роботи. За весь період відсторонення ОСОБА_1 не звертався до нього з приводу надання іншої роботи, хоча йому було запропоновано роботу на фермі або у будівельній бригаді.

Свідки ОСОБА_7, головний зоотехнік ТОВ «імені Суворорва» і заступник директора за посадою, та ОСОБА_8 головний охоронець ТОВ «імені Суворорва» суду показали, що вони були присутніми коли проводилась перевірка причини загибелі бджолосімей. У звязку з підозрою у винуватості ОСОБА_1 у причині загибелі його наказом керівництва було відсторонено від роботи. Пасику по акту прийому передачі він передав ОСОБА_6, яка працює по теперішній час. ОСОБА_1 було запропоновану іншу роботу, на роботу він не зявлявся.

Матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до наказу від 10.12.2009 року за №175-к по ТОВ «імені Суворорва», ОСОБА_1 був прийнятий на роботу пасічника з оплатою згідно Положенням про оплату праці.

Наказом від 18.08.2011 року за №180 к по ТОВ «імені Суворорва», ОСОБА_1 за неналежне виконання трудових обовязків, низьку продуктивність пасіки було оголошено сувору догану і знято 30% премії та натуральної оплати за серпень 2011 рік.

Наказом від 29.11.2011 року за №253 к по ТОВ «імені Суворорва», був затверджений акт від 29.11.2011 рік а ОСОБА_1 за неналежне виконання трудових обовязків, було оголошено сувору догану.

Наказом від 21.03.2012 року за №42-к по ТОВ «імені Суворорва», ОСОБА_1 був відсторонений від роботи пасічника. З наказу вбачається, що є запис рукою ОСОБА_1, про його ознайомлення з даним наказом 25.07.2013 року.

Постановою від 16.11.2012 року було відмовлено по заяві ОСОБА_5 в порушенні кримінальної справи відносно пасічника ТОВ «імені Суворова», ОСОБА_1.

Відповідно до реєстраційного номеру №1699 від 08.04.2013 року був поданий позов ТОВ «імені Суворорва» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків. 03.06.2013 року за даним позовом Новоселицьким районним судом було винесено рішення відповідно до якого в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова» до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків, відмовлено.

31.07.2013 року дане рішення переглядалось в апеляційної інстанції і рішення Новоселицького районного суд, ухвалою суду залишено без змін.

Суд оцінивши пояснення сторін, надані сторонами докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ст..46 КЗпП України, Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд провівши системний аналіз наданих сторонами пояснень, доказів і зазначених правових норм дійшов висновку, що відсторонення від роботи ОСОБА_1 відбулось не у відповідності до визначених ст..46 КЗпП підстав.

Згідно з ч.3 ст.27 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України, Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 було відомо і він усвідомлював що порушуються його права в частині відсторонення від виконання обовязків пасічника оскільки його підозрюють у вчиненні злочину і умисному нанесенні матеріальної шкоди підприємству під час передачі по акту пасики, пасічнику ОСОБА_6, 21.03.2012 року, дану обставину він усвідомлював що вбачається з його пояснень і під час розгляду в Новоселицькому РВВС заяви про притягнення його до відповідальності 16.11.2012 року, під час розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова» до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної шкоди, завданої працівником під час виконання трудових обовязків, 08.04.2013 року, однак він не виходив на роботу, і не бажав отримати іншу роботу.

Згідно з ст..233 КЗпП України, Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Суд вважає, що позивач пропустив трьох місячний строк звернення до суду з позовом про відновлення свого порушеного права, і не вбачає правових підстав для його поновлення.

Суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова», третя особа ОСОБА_5, про оскарження правомірності дій та зобовязання роботодавця щодо допуску працівника до попереднього місця роботи і про стягнення оплати за час вимушеного прогулу за пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до вимог ст..88 ЦПК України, суд вважає, що витрати по сплаті судового збору слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст..10,58,59,60,61,88, 208-218, ЦПК України, і на підставі ст..46,94,113,233 КЗпП України, суд, -

вирішив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма імені Суворова», третя особа ОСОБА_5, про оскарження правомірності дій та зобовязання роботодавця щодо допуску працівника до попереднього місця роботи і про стягнення оплати за час вимушеного прогулу за пропуском строку звернення до суду.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на рахунок Новоселицького районного суду, судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.: /Код ЄДРПОУ суду 02885669, УДК у Новоселицькому районі, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 23246028, ОСОБА_7 отримувача ГУДКУ у Чернівецької області, Код Банку отримувача (МФО) 8561135, №доходного рахунку щодо сплати судового збору 31212206700157, код класифікації доходів бюджету 22030001/.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицкий районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: Вівчар Г.А.