Рішення № 34193303, 10.10.2013, Мар'їнський районний суд Донецької області

Справа №2/237/813/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 жовтня 2013 року

Мар'їнський районний суд Донецької області у складі: головуючий - суддя Ліпчанський С.М. при секретарі Бахтіяровій Н.В. за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мар'їнка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої у разі дорожньо - транспортної пригоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої у разі дорожньо - транспортної пригоди.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним.

01 грудня 2010 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом мотоциклом марки «ІЖ-Юпітер-5» реєстраційний номер НОМЕР_5, здійснюючи рух по автодорозі, сполученням «Знаменівка-Луганськ-Узваріно» з боку м. Красноармійська у напрямку селища Карлівка у Мар»їнському районі, Донецької області на ділянці 428 км. +400 м. цього автошляху, наближуючись до «Карлівського» мосту, з метою подальшого виконання маневру розвороту, виїхав на праве узбіччя по ходу його руху, де зупинився. Після цього, водій ОСОБА_2 у порушення п.п. 2.3 б, 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, будучі неуважним не упевнившись у безпеці маневру, поновив рух та виконуючи маневр лівого розвороту здійснив зіткнення лівим боком керованого ним мотоциклу, з передньою правою частиною належного позивачу автомобілю марки «ЗАЗ-ДЄО Ланос D 4 L» реєстраційний номер НОМЕР_4, яким у той час керував позивач, здійснюючи рух у попутному з ним напрямку, з боку м. Красноармійська у напрямку м. Донецька.

У цій дорожньо - транспортній пригоді належний ОСОБА_1 автомобіль «ЗАЗ-ДЄО Ланос D 4 L» реєстраційний номер НОМЕР_4 отримав механічні ушкодження: переднього бамперу, переднього державного знака, поглинача переднього бамперу, підсилювача переднього бамперу, правого кронштейна бампера, правого попереднього крила, правого нижнього захисту, верхньої поперечки, правої фари, кронштейну правої фари, бризко вика правого переднього крила, капоту, шумоізоляції капоту, правої стійки рами вітрового вікна, кришки повітряного фільтра, корпусу повітряного фільтра, диска правого переднього колеса, панелі правої фари, резонатора повітряного фільтра, решітки радіатора, правого переднього підкрилку, правого переднього лонжерону, кузову.

За фактом зазначеного ДТП протягом тривалого часу проводилась перевірка, під час якої було встановлено, що винним у ДТП, яке сталося 01 грудня 2010 року приблизно о 14 годині 30 хвилин є ОСОБА_2, що підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 18 вересня 2012 року, винесеної старшим слідчим відділу по розслідуванню ДТП СУ ГУМВД України в Донецькій області майором міліції Павліновим А.І., а також постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 07 листопада 2012 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Згідно до висновку до авто товарознавчого дослідження спеціаліста з Центру незалежних експертиз № 1735/10-12 від 20.12.2010 року. Вартість матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, як володільцю автомобіля марки «ЗАЗ-ДЄО Ланос D 4 L» реєстраційний номер НОМЕР_4 складає 14 389 гривень 66 копійок, у свою чергу вартість ремонту автомобіля згідно ремонтної калькуляції № 935, яка є додатком до висновку буде складати 16 968 гривень 40 копійок.

Вартість зазначеного дослідження відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 1735 від 13 грудня 2010 року коштувала позивачу 450 гривень.

Зазначає, що власником транспортного засобу марки «ЗАЗ-ДЄО Ланос D 4 L» реєстраційний номер НОМЕР_4 є ОСОБА_4, який передав ОСОБА_2, немаючому посвідчення водія, транспортний засіб без-будь яких правових підстав та документів, а отже, сприяв незаконному заволодінню ним транспортним засобом.

Діями відповідачів позивачу спричинена матеріальна шкода, яку позивач оцінює у 17 477 гривень 09 копійок та моральна шкода у розмірі 10 000 гривень. Моральна шкода полягає в тому, що після ДТП позивача зупиняє кожен інспектор ДАІ та розпитує про причини пошкодження автомобіля, та протягом більше двох років позивач вимушений користуватися пошкодженим транспортним засобом, тому намагається оминати зустрічі зі своїми знайомими, коли використовує автомобіль, а продати автомобіль він не має можливості, оскільки через його пошкодження він має дуже низьку вартість, та всі ці обставини протягом вже більше ніж двох років викликають у позивача моральні хвилювання та порушують його нормальний життєвий уклад. Також моральний дискомфорт спричиняє позивачу також той факт, що особа, яка винна у пошкодженні його автомобіля не бажає у добровільному порядку відшкодувати позивачу шкоду, переховується від позивача, уникає розмови. Окрім того, позивач був вимушений звернутися до адвоката, який підготував позивачу позовну заяву, вартість послуг якого коштувало позивачу 400 гривень, а також ним було сплачено судовий збір у розмірі 343,44 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні із позовом не погодилися, просили суд позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення у зв'язку із безпідставністю та незаконністю. Зокрема, відповідач суду пояснив, що не вважає себе винним у вищезазначеній дорожньо - транспортній пригоді.

Відповідач ОСОБА_4 був допитаний в порядку окремого доручення, але до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використання, зберігання хімічних, радіоактивних, вибухово - і вогненебезпечних та інших речовин. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 18 вересня 2012 року у порушенні кримінальної справи за статтею 286 ч.2 КК України за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху особою, який керував транспортним засобом, що спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень у відношенні водія автомобіля марки «ЗАЗ-ДЄО Ланос D 4 L» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_1, 29 квітня 1978 року відмовлено на підставі того, що у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до постанови Красноармійського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_2 не було притягнуто до адміністративної відповідальності за статті 124 КпАП України у зв'язку з пропуском строку притягнення до адміністративної відповідальності, провадження по справі було закрито.

Відсутність у постанові Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у відношенні ОСОБА_2 прямої вказівки, що його судом визнано винним за статтею 124 КпАП України, суд не бере до уваги, оскільки вина ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і підтверджується постановою про відмову у порушенні кримінальної справи від 18 вересня 2012 року. Окрім того, відповідно до ч.3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно до висновку до авто товарознавчого дослідження спеціаліста з Центру незалежних експертиз № 1735/10-12 від 20.12.2010 року. Вартість матеріальної шкоди, спричиненої позивачу, як володільцю автомобіля марки «ЗАЗ-ДЄО Ланос D 4 L» реєстраційний номер НОМЕР_4 складає 14 389 гривень 66 копійок, у свою чергу вартість ремонту автомобіля згідно ремонтної калькуляції № 935, яка є додатком до висновку буде складати 16 968 гривень 40 копійок.

Вартість зазначеного дослідження відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 1735 від 13 грудня 2010 року коштувала позивачу 450 гривень.

Пунктом 9 постанови Пленуму Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 зі змінами та доповненнями визначено, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна.

Отже, з урахуванням дійсного змісту вимог чинного цивільного законодавства у разі неможливості відновлення втраченого майна, підлягає відшкодуванню саме реальна вартість втраченого майна, яка відповідно до наданих сторонами письмових доказів складає 16 968 гривень 40 копійок.

Окрім того, в судовому засіданні встановлено той факт, що ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом мотоциклом марки «ІЖ-Юпітер-5» реєстраційний номер НОМЕР_5 не мав ані посвідчення водія, ані довіреності на керування транспортним засобом. Власником джерела підвищеної небезпеки мотоцикла марки «ІЖ-Юпітер-5» реєстраційний номер НОМЕР_5 є ОСОБА_4, який передав ОСОБА_2, який не мав ані посвідчення водія, ані довіреності на керування транспортним засобом, а тому відшкодовувати спричинену матеріальну та моральну шкоду повинні обидва відповідача.

На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), відповідно до статей 174, 451 ЦК покладається солідарна відповідальність по її відшкодуванню.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Зокрема, суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Стосовно обставин встановлених судом у справі, суд вважає, що позивач довів свої позовні вимоги до відповідача про відшкодування моральної шкоди.

Та при задоволенні позовних вимог, суд прийняв до уваги, що згідно положень наведених норм, відшкодування моральної (немайнової) шкоди незалежно від відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту особистих немайнових прав та моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому.

Проте, на думку суду позовні вимоги безпідставно завищені і суд вважає, відповідно до статті 23 ЦК України, що на користь ОСОБА_1 за доцільне слід стягнути суму у розмірі 5 000 гривен, яка компенсує його моральні страждання.

Також суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені матеріальні витрати у розмірі 450 гривен за проведення експертного авто товарознавчого дослідження, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 1735 від 13 грудня 2010 року, яка знаходиться у матеріалах справи (а.с.3).

Також суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів на користь позивача понесені витрати пов'язані із отримання адвокатських послуг у розмірі 400 гривень, що підтверджується копією квитанцією (а.с.38).

Згідно ч. 4 ст. 215 ЦПК України резолютивна частина рішення суду повинна містити висновок суду про розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 88 ЦПК України оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, то суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у солідарному порядку понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір розмірі: 344 гривень 10 копійок.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 1166, ст. 1168, ст. 1187 ЦК України, керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої у разі дорожньо - транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 16 968 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) гривен 40 копійок.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 за проведення експертного авто товарознавчого дослідження 450 (чотириста п'ятдесят) гривень.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 витрати пов'язані із отримання адвокатських послуг у розмірі 400 (чотириста) гривень.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 344 (триста сорок чотири) гривень 10 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Дата документу 10.10.2013