Постанова № 34192747, 17.10.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2294/13-п Провадження №33/773/272/13 Суддя в 1 інстанції: Павлусь О.С. Категорія:ст. 472 МК України Доповідач: Оксентюк В. Н.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,

з участю прокурора - Шевчука В.М.,

представника митниці - Пікалюка М.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 29 серпня 2013 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, житель АДРЕСА_1 непрацюючий, ІПН НОМЕР_1, визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.472 Митного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

Зазначеною постановою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 14495,00 грн. з конфіскацією автозапчастин до вантажних автомобілів 28 найменувань в кількості 123 штуки загальною вартістю 14495,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Ягодинської митниці 293,50 грн. витрат по справі про порушення митних правил за зберігання товарів.

ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 26 липня 2013 року слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Ягодинської митниці в якості водія автомобіля «Фольксваген Т4» р.н. НОМЕР_2 не задекларував за встановленою формою товар, а саме автозапчастин до вантажних автомобілів 28 найменувань в кількості 123 штуки загальною вартість 14495,00 грн., чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що постанова Любомльського районного суду винесена щодо нього є не законною та ґрунтується на припущеннях. Вказує, що не мав наміру здійснювати незаконне ввезення речей на територію України про що свідчить та обставина, що для перетину кордону він обрав «червоний коридор». Оскільки, кордон він перетинав близько 04 год. ранку, то був дуже втомлений та не встиг повністю задекларувати товар. Після роз'яснення порядку декларування товару він просив працівника митниці надати можливість задекларувати товар, проте останній йому відмовив. ОСОБА_3 вважає, що заявивши про наявність у нього товару та надавши підтверджуючі документи здійснив усне декларування, тому правопорушення, передбаченого ст.472 МК України не вчиняв. Просить постанову Любомльського районного суду Волинської області від 29 серпня 2013 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, а вилучений у нього на митниці товар повернути.

Заслухавши в судовому засіданні представника митниці, прокурора, які апеляцію заперечили, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1368/20500/2013 від 26 липня 2013 року (а.с.1-4) ОСОБА_3 26 липня 2013 року близько 03 год. 44 хв. слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Ягодинської митниці в якості водія автомобіля «Фольксваген Т4» р.н. НОМЕР_2 намагався шляхом недекларування та не заявлення інспектору митниці при усному опитуванні по пунктах митної декларації, перемістити через митний кордон України товар, а саме «автозапчастини до вантажних автомобілів» 28 найменувань в кількості 123 штуки загальною вартість 14495,00 грн., які знаходились в багажному відсіку вищевказаного мікроавтобуса та були виявлені під час проходження митного контролю шляхом огляду, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Наведені обставини також підтверджуються митною декларацією від 26.07.2013 року (а.с.6), в якій ОСОБА_3 вказав про його обізнаність з відповідальністю за повідомлення у митній декларації недостовірних відомостей; актом про проведення огляду транспортного засобу (а.с.15), фото таблицею до протоколу (а.с.27), службовою запискою старшого інспектора Ягодинської митниці Міндоходів Куліша В.А. (а.с.37) зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 у декларації не задекларував, а при усному опиванні не повідомив усіх відомостей щодо товару, який він переміщав через митний кордон України, зі складеним щодо нього протоколом погодився, зауважень не мав, письмовими поясненнями порушника (а.с.5) та його особистими поясненнями в судовому засіданні (а.с.45), де останній вину у вчиненні правопорушення визнав повністю.

Таким чином, аналіз матеріалів справи свідчить, що при її розгляді, суд першої інстанції з'ясував всі обставини справи, дослідив наявні докази по ній, яким дав належну юридичну оцінку і обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_3 є склад правопорушення передбаченого ст.472 МК України.

При накладенні стягнення ОСОБА_3 суд першої інстанції врахував спосіб і характер вчиненого проступку, ступінь його вини та інші обставини і обрав стягнення в межах санкції ст.472 МК України.

Доводи ОСОБА_3 про те, що після роз'яснення порядку декларування товару він здійснив усне декларування та надав працівникам митниці відповідні документи не відповідають дійсності і повністю спростовуються письмовими поясненнями старшого інспектора Ягодинської митниці Міндоходів Куліша В.А., а також поясненнями ОСОБА_6, які він дав у суді першої інстанції та іншими матеріалами справи.

Отже, постанова Любомльського районного суду Волинської області від 29 серпня 2013 року щодо ОСОБА_3 є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 29 серпня 2013 року щодо нього - без змін.

Постанова остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області В.Н. Оксентюк