Ухвала суду № 34188857, 14.10.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/12853/13-ц Провадження № 22-ц/772/2918/2013Головуючий в суді першої інстанції:Антонюк В.В.Категорія: 27Доповідач: Пащенко Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Пащенко Л.В.

Суддів: Ковальчука О.В., Стадника І.М.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Державний ощадний банк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання поруки припиненою, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк», третя особа - ОСОБА_3, про визнання поруки припиненою.

В заяві зазначала, що між відповідачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1280 від 07.11.2007 року, за яким банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 1000000 грн. На придбання житлового будинку терміном на 17 років зі сплатою 14% річних з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 07.11.2024 року.

Відповідно до договору поруки №558 від 07.11.2007 року поручителем по цьому кредитному договору є вона-позивачка.

В подальшому боржник та кредитор без погодження з нею-поручителем уклали 29.01.2010 року та 06.10.2010 року додаткові угодами за №1 та №2 до кредитного договору, згідно яких Позичальник зобов'язався, починаючи з серпня 2010 року проводити погашення кредиту рівними частинами в розмірі 4901,96 грн. та 5067,19 грн. щомісячно до останнього робочого дня звітного місяця шляхом внесення готівки до каси ТВБВ №10001/0175 філії - Вінницьке обласне управління ВАТ «Ощадбанк», або шляхом безготівкових перерахувань. Останній платіж в рахунок погашення кредиту здійснити не пізніше 07.11.2024 року.

Про існування вказаних угод їй-позивачці стало відомо лише після рішення Вінницького міського суду від 02.04.2013 року, яким було задоволено позов АТ «Ощадбанк» та стягнуто солідарно з боржника та з неї-поручителя заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 956623,21 грн..

Оскільки позивачка вважає, що вказаними додатковими угодами змінено порядок погашення кредиту з класичної схеми на ануітетну, а наслідком укладення додаткової угоди №1 є збільшення обсягу відповідальності без погодження з нею, як поручителем, то просила суд визнати договір поруки №558 від 07.11.2007 року, укладений між нею і відповідачем, таким, що припинив свою дію.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду, як постановлене, з порушенням вимог закону, скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задоволити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення по слідуючих підставах.

Судом встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №1280 від 07.11.2007 року, за яким банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 1000000 грн. на придбання житлового будинку терміном на 17 років зі сплатою 14% річних з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 07.11.2024 року (а.с.8-10).

В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору 07.11.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та позивачкою ОСОБА_2 було укладно договір поруки №588, відповідно до якого остання взяла на себе прямі зобов'язання відповідати перед кредитором по зобов'язанням боржника по кредитному договору №1280 від 07.11.2007 року. Згідно п.1.1. поручитель (позивачка по справі) зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язання за кредитним договором №1280 від 07.11.2007 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (а.с.4-5).

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому до кредитного договору між банком та позичальником ОСОБА_3 29.01.2010 року та 06.10.2010 року були укладені додаткові угоди №1 та № (а.с.6,7).

Як видно, вказані додаткові угоди між банком та позичальником були укладені у зв'язку з заявою ОСОБА_3 від 27.01.2010 року (про відстрочку по сплаті основного боргу по кредиту терміном на шість місяців - копія заяви додана банком до заперечень на апеляційну скаргу) лише з метою реструктуризації заборгованості за кредитним договором та цими угодами не було змінено істотні умови договору, зокрема: кінцеві строки погашення кредиту, розміри відсоткової ставки чи розмір заборгованості за кредитом, що не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя за цим договором. А твердження позивачки щодо збільшення обсягу її, як поручителя, відповідальності не доведені нею допустимими, достовірними та переконливими доказами.

Про обсяг зобов'язань за кредитним договором №1280 від 07.11.2007 року позивачка була повідомлена банком-відповідачем попередженням від 31.08.2011 року (а.с.45).

Також встановлено, що банк вимогою за №03-4/40 від 10.09.2012 року повідомив позичальника ОСОБА_3 про дострокове повернення кредиту (а.с.35).

В подальшому ПАТ «Державний ощадний банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості і даний позов було задоволено заочним рішенням Вінницького міського суду від 02.04.2013 року (копія додана до заперечень на апеляційну скаргу), яке не було оскаржене позивачкою на момент розгляду даної справи (відповідних доказів протилежного суду не надано), тобто останньою не оскаржено правомірність стягнення з неї, як солідарного боржника, суми кредитної заборгованості.

А відповідно до ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові від 30.03.2012 року №5, припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Врахувавши вищевказані обставини та вимоги закону, зокрема ст.ст.526,554,629,1049 ЦК України, суд дійшов вірного висновку про відмову позивачці в задоволенні позову за його безпідставністю.

Рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону.

В скарзі позивачка посилається на те, що поруку слід вважати припиненою по строку (що не враховано судом), з огляду на вимоги ч.4 ст.559 ЦК України, п.3.2 Кредитного договору, укладеного між банком та ОСОБА_3, і на те, що 22.09.2011 року позичальник отримав від банку вимогу за №-3-04-141 від 19.09.2011 року про дострокове повернення, протягом 30 днів, всієї суми кредиту та здійснення інших платежів (а.с.34), відтак слідує, що строк виконання зобов'язань за кредитним договором настав з 22.10.2011 року. Проте, таке посилання не може бути прийнято до уваги, оскільки банк просив позичальника достроково повернути кредит письмовою вимогою за №03-4/40 від 10.09.2012 року (копію якої надала суду сама позивачка-а.с.35), після чого в листопаді 2012 року подав до суду відповідний позов, що підтверджується копією заочного рішення Вінницького міського суду від 02.04.2013 року.

Решта доводів апеляційної скарги також безпідставні, необґрунтовані і висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15 серпня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Судді:

З оригіналом вірно: /підпис/