Рішення № 34187493, 11.10.2013, Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 105/3678/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2013 р. Джанкойський міськрайонний суд АР Крим у складі:

головуючого - судді Басової О.А.

при секретарі - Кузь Т.О., Ахмедової Н.Ш.,

представника позивача - Япарової С.С.

відповідача - ОСОБА_2,

прокурора - Будаковського С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Джанкой цивільну справу за позовом Джанкойської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування в особі Джанкойської РДА 08.07.2013 року звернувся до суду з позовом, вимоги якого представник підтримала у судовому засіданні, просить відібрати від ОСОБА_2 її малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без позбавлення батьківських прав. Також просить стягнути аліменти на дитину в розмірі 300 грн. щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з перерахуванням аліментів на особовий рахунок. Вимоги обґрунтовує тим, що відповідач у жовтні 2012 року тимчасово на 6 місяців передала сина у дитячий заклад, але й досі його не забрала, жодного разу не відвідувала дитину, не спілкувалась, матеріально не підтримувала.

Прокурор у судовому засіданні визнав доцільним відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав.

Орган опіки та піклування Рощинської сільської ради, на території якої мешкає відповідач, також підтримує позовні вимоги, просить розглянути справу у відсутність їх представника.

Відповідач у судовому просить у задоволенні позову відмовити. Пояснила, що дитину не відвідувала, оскільки не знала, що має на це право з огляду на судовий спір, підтвердила, що до дитячого притулку не дзвонила, не приїжджала, долею сина не цікавилась, матеріальної допомоги не надавала. Разом з тим заявила про бажання забрати дитину, виховувати її в умовах сім'ї, оскільки вона проживає зі співмешканцем та його матір'ю, які не проти проживання в їх будинку дитини.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані кожною із сторін докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому факт проживання когось з батьків окремо від дітей не впливає на обсяг їх батьківських прав та обов'язків по вихованню дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402 визначені основні права, обов'язки та відповідальність батьків, згідно частин 1,2 якої виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, яка діє в Україні з 27.09.1991 року Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 164 СК України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Статтею 170 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках передбачених п.2-5 ч.1 ст. 164 СК України, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, та передати дитину, зокрема, органові опіки та піклування. У разі відібрання дитини без рішення суду, орган опіки та піклування зобов'язаний звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав або про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав. При задоволенні такого позову суд вирішує питання про стягнення аліментів на дитину.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 5), відомості про батька дитини внесені відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.6). ОСОБА_2 проживає без реєстрації в АДРЕСА_1 з цивільним чоловіком ОСОБА_5 (а.с. 41), офіційно не працює. З 26.10.2012 року за письмовою заявою ОСОБА_2 її син ОСОБА_4 перебуває у КРУ «Будинок дитини «Ялиночка» строком 6 місяців (а.с. 13, 14). По закінченню терміну добровільного перебування дитини у дитячому закладі ОСОБА_2 сина не забрала.

Вказані обставини визнані сторонами, тому відповідно до ст. 61 ЦПК України доведенню не підлягають.

Суд визнає, що малолітня дитина з 26.10.2012 року протягом 6 місяців була позбавлена материнського спілкування та турботи за власним бажанням ОСОБА_2 Разом з тим, з 26.04.2013 року (по закінченню 6 місячного строку) таке перебування дитини у дитячому закладі неможливо розцінювати як добровільне, тому суд вважає, що малолітній ОСОБА_4 з 26.04.2013 року є фактично відібраним від матері і звернення органу опіки та піклування з даним позовом є таким, що відповідає вимогам ч.2 ст. 170 СК України.

Суд приймає до уваги доводи позивача про те, що дитина не може бути повернута матері з огляду на те, що остання постійного місця проживання не має, мешкає в сім'ї цивільного чоловіка без реєстрації, паспорт й досі не отримала, офіційно не працює, житлові умови, які б відповідали санітарним нормам для проживання малолітньої дитини, не відтворила.

Ці обставини відповідачем не заперечуються.

Доводи відповідача про те, що вона має намір виховувати дитину та створити для неї всі умови для проживання, суд не приймає, оскільки відповідач мала достатньо часу для поліпшення житлових умов та забезпечення дитини речами, одягом, меблюю тощо, але цього не зробила й досі. Ці обставини підтверджуються також актами обстежень умов проживання (а.с. 41, 42), з яких вбачається, що за ймовірним місцем проживання відповідача (а.с. 41 ) 04.10.2013 року наявність дитячих речей не встановлена.

Висновок органу опіки та піклування Джанкойської РДА № 01-19\2619 від 27.05.2013 року про доцільність відібрання дитини від матері в матеріалах справи мається (а.с. 20).

Суд погоджується з вказаним висновком, та враховує його при вирішенні спірного питання.

Оцінивши в сукупності надані кожною із сторін докази, враховуючи, що відповідачем жодного доказу на підтвердження свого наміру проживати з дитиною в належних умовах не надано, суд вважає позовні вимоги доведеними.

Суд визнає, що ОСОБА_2 не піклується про духовний розвиток сина, не спілкуються з ним, не виявляє інтересу до його фізичного розвитку, тобто ухиляється від виконання своїх материнських обов'язків. Також суд визнає, що оскільки ОСОБА_2 не створила й досі належних умов для проживання малолітньої дитини з матір'ю, то повернення їй сина буде загрожувати здоров'ю дитини, що є неприпустимим. А враховуючи, що з квітня 2013 року дитина вже має статус фактично відібраної від матері, рішення суду про відібрання ОСОБА_4 від ОСОБА_2 буде обґрунтованим і таким, що відповідає вищім інтересам дитини.

Відповідно до ч.1 ст. 170 СК України у разі відібрання дитина має бути передана органові опіки та піклування, а за вимогою ч.4 ст. 170 СК України з відповідачки підлягають стягненню аліменти на відкриті розрахункові рахунки дітей в банку.

При визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги матеріальне і сімейне становище відповідачки, те, що вона в змозі працювати та отримувати дохід, враховує обов'язок, передбачений ст.. 180 СК України, утримувати свою дитину до повноліття, та вважає позов в цій частині також обґрунтованим, а розмір аліментів 300 грн. щомісячно справедливим.

Разом з тим, вимога позивача про визначення мінімального розміру аліментів, який відповідає 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при стягненні в твердій грошовій сумі не відповідає вимогам ст. 184 СК України і судом застосована бути не може, тому в цій частині суд позивачу у задоволенні позову відмовляє.

Відповідно до ст. 191 СК України, а також враховуючи те, до дитина з жовтня 2012 року не проживає з матір'ю, аліменти підлягають стягненню з дня пред'явлення позову, тобто з 08.07.2013 року, та зарахуванню на спец рахунок (а.с.7).

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі 229,40 грн. за вимоги майнового характеру (стягнення аліментів) та 114,70 грн. за вимоги немайнового характеру (відібрання дитини), всього підлягає стягненню 344,10 грн.

На підставі ст. 170, 180-182, 184, 191, 193 СК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, п. 1 ч. 1 ст.367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Відібрати малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від матері - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, без позбавлення останньої батьківських прав відносно дитини..

Передати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на опікування органові опіки та піклування Джанкойської РДА.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 300 (триста) гривень щомісячно, що підлягають індексації відповідно до закону, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 08.07.2013 року та перераховувати аліменти на ОСОБА_4 на р\р 185440 у територіальному окремому без балансовому відділенні № 10011\099 філії Кримського Республіканського управління «Державний ощадний банк України», ЕДРПОУ 09324508 (96100 м. Джанкой, вул. Леніна, 36).

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір в дохід держави в розмірі 344,10 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О. А. Басова