Ухвала суду № 34187132, 15.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р.Справа № 820/4621/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою 19 фінансового відділу Міністерства оборони України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. по справі № 820/4621/13-а

за позовом ОСОБА_1

до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по справі -позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони Міністерства оборони України виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 915,83 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність 19 фінансового відділу Міністерства оборони України щодо невиплати громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) недоотриманого грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 915,83 грн.

Зобов'язано 19 фінансовий відділ Міністерства оборони Міністерства оборони України (03113, м. Київ, пр.-т Перемоги, 55/2, код ЄДРПОУ 09608364) виплатити громадянину ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб в сумі 915 (дев'ятсот п'ятнадцять) гривень 83 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_1 у період з червня 2011 року по березень 2012 року проходив дійсну військову службу на прокурорських посадах у військовій прокуратурі Центрального регіону України та у вказаний період служби перебував на фінансовому забезпеченні в 19 фінансовому відділі Міністерства оборони України, що підтверджується відповідними витягами з наказів військового прокурора та послужним списком (а.с. 10-13).

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до 19 фінансового відділу Міністерства оборони України, в якому просив зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України перерахувати грошове забезпечення та виплатити недоотримані грошові кошти у вигляді надбавки за безперервну військову службу і надбавки за вислугу років у відповідно встановлених відсотках за період проходження військової служби (з 07 липня 2011 року по 29 березня 2012 року) у військовій прокуратурі Центрального регіону України з урахуванням дати 31 серпня 1995 року строком початку перебування на військовій службі, з урахуванням проходження військової служби у період з 31.08.95р. по 13.06.1998р. у Київському військовому ліцеї ім.. І. Богуна та з урахуванням проходження військової служби на військово - юридичному факультеті Національної юридичної Академії України ім.. Я. Мудрого. Зобов'язати 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України здійснити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби протягом трьох років.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 15 жовтня 2012 року по справі № 2-а- 10375/12/2670 (а.с. 14-17) позовні вимоги задоволено частково, а саме: зобов'язано 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період проходження ним служби з 07.06.2011 року до 29.03.2012 року у військовій прокуратурі Центрального регіону України з урахуванням навчання у Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна в період з 31.08.1995 року до 13.06.1998 року та з урахуванням половини навчання на військово-юридичному факультеті Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Зобов'язано 19 фінансовий відділ Міністерства оборони України здійснити донарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби протягом трьох років, тобто з 31.09.95р. по 13.06.98р.

Не погодившись с вказаним рішенням 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України було подано апеляційну скаргу .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2012 року по справі № 2-а-10375/12/2670 (а.с. 18-19) в задоволенні апеляційної скарги 19 фінансового відділу Міністерства оборони України було відмовлено. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012 року - залишено без змін.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання вказаного рішення суду у лютому 2013 року 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України було здійснено розрахунок доплати різниці грошового утримання згідно рішення суду та виплачено суму 5171,82 грн. згідно роздавальної відомості на виплату грошового забезпечення № 15 за лютий 2013 року (а.с. 23). Згідно даної відомості сума утриманого податку на доходи фізичних осіб складає 915,83грн. Крім того, факт утримання податку на доходи фізичних осіб зі ОСОБА_1 підтверджується листом відповідача від 16.05.2013р. (а.с. 21).

При цьому колегія суддів зазначає, що факт набуття права на доплату грошового забезпечення саме за виконання обов'язків, пов'язаних з проходженням військової служби, встановлено Окружним адміністративним судом міста Києва та відображено у постанові цього суду від 15.10.12р., а також ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.12р. по справі № 2а-10375/12/2670.

Колегія суддів звертає увагу на те, що до даних спірних правовідносин застосовуються норми Податкового кодексу України.

У відповідності до ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Отже, враховуючи вищенаведені положення, при звільненні військовослужбовці мають право на компенсацію податку з доходів фізичних осіб, який було нараховано з всього грошового забезпечення (заробітної плати, грошової допомоги та інших виплат).

Матеріалами справи встановлено, що на день звільнення з органів військової прокуратури позивач відносився до осіб, на яких поширюється дія п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України, таким чином, податок з доходів фізичних осіб у розмірі 915, 83 грн. підлягав компенсації на користь позивача.

Таким чином колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 при проведенні перерахунку грошового забезпечення на підставі судових рішень, відповідач повинен виплатити рівноцінну та повну компенсацію втрат доходів у зв'язку із утриманням з одноразової грошової допомоги суми податку на доходи фізичних осіб у розмірі 915,83 грн.

При цьому, необхідно зазначити, що оскільки згідно винесених судових рішень доплата 19 фінансовим відділом Міністерства оборони України на користь позивача грошового забезпечення була здійснена за період проходження дійсної військової служби на офіцерських посадах у військовій прокуратурі та вказана допомога йому призначена у зв'язку з виконанням ним обов'язків несення служби, тому на час звільнення зі служби вказана особа мала право на отримання компенсації втрат доходів на підставі п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України.

Отже, дії відповідача, щодо невиплати позивачу рівноцінної та повної компенсації втрат доходів від утримання сум податку на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення військовослужбовця у розмірі 915,83 грн. є протиправними.

У відповідності до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 статті 2 КАС України).

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу 19 фінансового відділу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. по справі № 820/4621/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.