Постанова № 34186899, 15.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.10.2013 р. справа №908/2110/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Агапова О.Л.суддівМ"ясищева А.М., Ушенко Л.В.При секретарі судового засідання: Козюта Д.О.За участю представників сторін від позивача:Каменев А.М. від відповідача: не з'явився від третіх осіб: не з'явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від15 серпня 2013р. у справі№ 908/2110/13 (суддя Давиденко І.В.) за позовом:Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м.Київ до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м.Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_7, м.Кривий Рігза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_8, м.Кривий Рігпростягнення 5 649,41 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.08.2013р. у справі № 908/2110/13 (суддя Давиденко І.В.) задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м.Запоріжжя за участі третіх осіб: ОСОБА_7, м.Кривий Ріг та ОСОБА_8, м.Кривий Ріг.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "КРЕДО" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" 5 649 (п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 41 коп. - страхового відшкодування.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м.Запоріжжя, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував того, що рахунки станції технічного обслуговування не є належними доказами, які підтверджують наявність шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому, на думку апелянта, до позивача не перейшло право регресної вимоги на отримання відшкодування.

Крім того, в апеляційній скарзі заявник посилається на порушення господарським судом норм процесуального права встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.

Донецький апеляційний господарський суд ухвалою від 16.09.2013р. прийняв зазначену скаргу до свого провадження. При цьому було встановлено, що за текстом апеляційної скарги апелянт вказує, що ПАТ КБ "Приватбанк" оскаржує рішення господарського суду Чернігівської області від 05.06.2012р. Проте, з контексту апеляційної скарги вбачається, що вказані посилання є технічною опискою і фактично заявником оскаржується рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2013р.

Позивач надав відзиву на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Треті особи своєї позицій стосовно вимог апеляційної скарги не висловили відзивів не надали.

У судове засідання 15.10.2013р. представники третіх осіб та відповідача не з'явились, причин неявки суду не повідомили. Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином. Приймаючи до уваги те, що вказані сторони не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія КРЕДО" про стягнення 5649,41 грн. страхового відшкодування за завдані збитки за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 361-а/09крр від 08.09.09.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на статтю 27 Закону України "Про страхування", яка передбачає, що до нього перейшло право вимоги в межах фактичних витрат, яке страхувальник або інша особа має до відповідальної за заподіяний збиток особи.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 21.06.2013р. прийняв вказаний позов до свого провадження, а ухвалою від 09.07.2013р. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у розгляді справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу ОСОБА_7 та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - фізичну особу ОСОБА_8.

При розгляді справи господарським судом встановлено, що 09.07.10. о 10-45 год. на вул. Металургів, в м. Кривий Ріг сталась дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: Dacia Logan, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_9, що перебуває у власності ОСОБА_7, та автомобіль ВАЗ-2106, номерний знак НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_8, який є його власником.

Відповідно до довідки ДАЇ, виданої відділенням оформлення ДТП ВДАЇ м. Кривий Ріг, внаслідок зазначеного ДТП, 09.07.10. автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 19.07.2010р. у справі № 3-2595/2010 встановлено, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія транспортного засобу автомобіля марки "ВАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_8.

Як встановлено господарським судом та підтверджено матеріалами справи, внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки Dacia Logan, номерний знак НОМЕР_1, зазнав пошкоджень. Майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем Dacia Logan, номерний знак НОМЕР_1 від ризиків дорожньо-транспортної пригоди були застраховані за договором № 361-а/09крр від 08.09.2009р. добровільного страхування транспортного засобу укладеного між АТ "СК "АХА Страхування" (правонаступником якого є позивач по справі, страховик) та ОСОБА_7 (страхувальник).

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації автомобіля ВАЗ-2106, номерний знак НОМЕР_2, застрахована власником ОСОБА_8 в Товаристві з додатковою відповідальністю "СК "Кредо" (відповідач по справі), на підставі полісу серії ВВ № 4532871, згідно якого ліміт відшкодування за майнову шкоду складає 51 000,00 гривень, франшиза - 510,00 гривень.

Вчинена дорожньо-транспортна пригода була визнана страховою подією, з настанням якої виникає обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. За страховим випадком, згідно страхового акту № 361-а/09крр - 3 складає 6159,41 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого, пошкодженого внаслідок ДТП, встановлено в рахунку № 000218 від 09.07.10. Товариства з обмеженою відповідальністю "НАРА" та рахунку № 1232 від 12.07.10. та СПД ОСОБА_6, в зв'язку з чим, сума відновлюваного ремонту склала 6897,92 грн.

Позивачем виплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "НАРА" та СПД ОСОБА_6 суму страхового відшкодування, яка склала 6159,41 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 15823 від 05.08.10. на суму 3544,45 грн., № 15824 від 05.08.10. на суму 2614,96 грн.

Після сплати страхового відшкодування позивач надіслав відповідачу вимогу № РГ/361-а/09/1 від 11.02.13. про відшкодування шкоди в порядку регресу, з пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без задоволення, тому позивач звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та скасуванню не підлягає з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 25 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" (в редакції чинній на час виникнення спору) передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статті 979 Цивільного кодексу України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 вказаного кодексу страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Приписами ст. 993 зазначеного кодексу встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 вищенаведеного кодексу передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічні норми містить ст. 228 Господарського кодексу України, якими унормовано, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток .

Матеріалами справи доведено, що винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнаний водій автомобіля "ВАЗ", державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_8 Позивач, як страховик, відповідно до умов договору страхування та на підставі заяви страхувальника перерахував страхове відшкодування. Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами. Такою особою, в даному випадку, дійсно є винний у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу, який був застрахований відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Внаслідок укладення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованим ним автомобілем, отже відповідач стає відповідальною особою. Тобто, відповідач взяв на себе всю відповідальність, що виникає внаслідок заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, оскільки застрахував такий страховий ризик, як відповідальність за шкоду, заподіяну вказаним джерелом.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону України від 01.07.2004 р. №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин сторін) встановлено, що страхове відшкодування зменшується на суму франшизи.

Вартість фактично завданих збитків (6159,41 грн.) була повністю підтверджена позивачем. Полісом № ВВ/4532871 передбачена виплата ТДВ "СК"Кредо" франшизи у сумі 510 грн. Отже, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги з врахуванням узгодженої франшизи, оскільки після сплати потерпілій особі страхового відшкодування у позивача виникло право звертатися до страховика винної у ДТП особи про виплату страхового відшкодування у порядку регресу. З огляду на те, що відповідач є особою, відповідальною за завдану шкоду, відповідно до укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, він взяв на себе відповідальність за свого страхувальника. Тобто відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Не приймаються до уваги посилання скаржника на те, що рахунок-фактура не може бути доказом підтвердження суми матеріальних збитків і позивачем не було проведено необхідну експертизу, з наступних підстав.

Відновлювання пошкодженого автомобіля здійснювали Товариство з обмеженою відповідальністю "НАРА" та СПД ОСОБА_6, що підтверджується відповідними рахунками на виконання робіт. Фактична вартість ремонту була сплачена позивачем та пред'явлена до відшкодування відповідачу з врахуванням узгодженої франшизи.

З огляду на приписи ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 1192 ЦК України відшкодування завданих збитків здійснюється у повному обсязі відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, тому відшкодування завданих збитків правомірно здійснено позивачем.

Щодо посилань скаржника на порушення господарським судом норм Цивільного процесуального кодексу України, то судова колегія зазначає, що дана справа розглядається за нормами господарського а не цивільного процесу, тому до неї не можуть бути застосовані норми Цивільного процесуального кодексу України. Ведення процесу у господарському суді здійснюється на підставі Господарського процесуального кодексу України, норми якого повністю дотримані місцевим судом.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м.Запоріжжя, на рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2013р. у справі №908/2110/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.08.2013р. у справі № 908/2110/13- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий О.Л.Агапов

Судді А.М.М`ясищев

Л.В.Ушенко

надр. 8 прим:

1 прим. - у справу;

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

2 прим. - третім особам

2 прим. - ДАГС;

1 прим. - ГСЗО;