Постанова № 34186404, 25.02.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

10:53FONT>fs114">

25 лютого 2013 року Справа № 814/279/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

NT >за позовом

Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект",

до

1) Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві ДПС,

2) Державної казначейської служби України в м. Миколаєві Миколаївської області

про

стягнення коштів в сумі 1432545,97 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (далі - ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», позивач) з урахуванням уточнених позовних вимог звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві ДПС (далі – СДПІ, відповідач 1), державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області (далі – ДКС, відповідач 2) з наступними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби щодо невиконання законодавчо встановленого обов'язку по поданню після закінчення процедури судового оскарження до органу державної казначейської служби висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету за період серпень, вересень 2008 року;

- зобов’язати спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби у встановлений законодавством строк подати до державної казначейської служби України у м. Миколаєві Миколаївської області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень, вересень 2008 року у розмірі 1423545,97 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у м. Миколаєві Миколаївської області на користь державного підприємства Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень, вересень 2008 року у розмірі 1432545,97 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем 1 законодавчо закріплений обов’язок щодо відшкодування сум ПДВ, заявлених до відшкодування у встановленому порядку, який він не виконав.

Відповідачі 1, 2 надали заперечення на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Позивач є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 19062600 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.10.2006 року, індивідуальний податковий номер 318213814011, виданого СДПІ 20.10.2006 року, НБ № 071575.

До набрання чинності Податковим кодексом України (далі – ПК України) порядок обчислення, сплати та відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість регулювався Законом України «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно п. 1.7 ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1 п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін. у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно абз. 1 пп. 7.7.4, п. 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Згідно пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно пп. 7.7.8. п. 7.7. ст. 7 вказаного Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пп. 7.7.10. п. 7.7 ст. 7 цього Закону джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Аналогічні вимоги викладені у ст. 200 ПК України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

На виконання умов Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем до СДПІ були подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень 2008 року із заявами про бюджетне відшкодування цього податку з підтвердженням відповідними документами. Згідно рядка 25 податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень 2008 року та додатку 4 до податкових декларації за вказані періоди «Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування» загальна сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, становить 16802392 грн.

Відповідачем 1, після отримання вищезазначених податкових декларацій, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення господарських операцій з ТОВ «Стандартметал», ТОВ «Альт прайм», за результатами якої був складений Акт № 207/36/31821381 від 03.03.2009 року.

За наслідками перевірки відповідачем1 прийняте податкове повідомлення - рішення від 10.03.2009 року № 00003036/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1432545, 97 гривень, з яких: за серпень 2008 року - 562103, 97 грн. та за вересень 2008 року - 870442, 00 грн.

Не погодившись з рішенням СДПІ, позивачем подано позовом до Миколаївського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування вищезазначеного податкового повідомлення-рішення. Постановою від 29.05.2009 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.06.2010 року, позов ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» задоволено повністю, податкове повідомлення-рішення від 10.03.2009 року № 00003036/0 визнане протиправним та скасоване. 10.10.2012 року ухвалою Вищого адміністративного суду України рішення попередніх судових інстанцій залишено без змін, а касаційна скарга СДПІ з ВПП у м. Миколаєві - без задоволення.

Вимогами діючого законодавства не передбачений обов’язок інформування платника податку про направлення до органів державного казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, платник податку не має можливості отримувати інформацію ані щодо суми бюджетного відшкодування ПДВ, ані щодо строку його здійснення.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись п. 200.15 ст. 200 ПК України, Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 39 від 17.01.2011 року, ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» на поштову адресу СДПІ з ВПП у м. Миколаєві, яка, у зв’язку з реорганізацією змінила назву на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (далі - СДПІ з ВПП у м. Миколаєві ДПС) направило лист (вих. № 17/1-11392 від 29.10.2012) з проханням подати органові казначейської служби висновок з інформацією про суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1432545,97 грн. Разом з листом була направлена копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 року.

Проте СДПІ відмовило у розгляді заявленого Позивачем прохання (лист вих. № 1992/10/10-015 від 22.11.12), мотивуючи тим, що ухвала Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 «у встановленому порядку не отримана». Разом з тим податковий орган не зазначив, яким повинен бути порядок отримання судового рішення та якою нормою закону він регулюється.

Згідно п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Тобто, дана норма закону не передбачає якийсь особливий порядок отримання податковим органом судового рішення, а також не визначає умовою виконання обов’язку податкового органу подати висновок до казначейського органу отримання рішення безпосередньо від судового органу, який його постановив.

Тому відмова СДПІ виконати встановлений п.200.15 ст. 200 ПК України обов’язок, посилаючись на неотримання ухвали Вищого адміністративного суду України у так званому «встановленому порядку» є безпідставною та незаконною.

Крім того, згідно ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень Верховним судом України подається протягом трьох місяців з дня ухвалення, а не отримання, судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд.

Вищезазначене слугує ще одним підтвердженням ухилення СДПІ від виконання покладених на нього законом обов’язків.

Судом на адресу відповідача СДПІ була направлена ухвала Вищого адміністративного суду України для того щоб відповідач мав можливість самостійно виконати вимоги ст.200 ПК Украйни та надати до ДКС висновок про необхідність відшкодування позивачу ПДВ.

Проте відповідач 1 покладених на нього податковим законодавством обов’язків не виконав, посилаючись на те що не вважає рішення судів які набрали законної сили «остаточними», а відтак обов’язковими до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податковий орган не довів обґрунтованість доводів щодо неповернення надміру сплаченого позивачем до бюджету ПДВ у сумі 1432545,97 грн.

Оцінивши за правилами ст. 86 КАС України наявні у матеріалах справи докази та пояснення сторін, надані під час розгляду справи, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Суд вважає в даному випадку недоцільним, як спосіб захисту, вимога про зобов’язання СДПІ надати висновок, оскільки є вимога про визнання неправомірних дій відповідача 1 щодо ненадання висновку і як наслідок невиконання ним своїх обов’язків вимога про стягнення з відповідача 2 сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Таким чином, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору підлягають відшкодуванню з бюджету.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби щодо невиконання законодавчо встановленого обов'язку по поданню після закінчення процедури судового оскарження до органу державної казначейської служби висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету за період серпень, вересень 2008 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України у м. Миколаєві Миколаївської області на користь державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартіть за серпень, вересень 2008 року у розмірі 1432545,97 гривень.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Відшкодувати судові витати в сумі 2294,00 гривень, сплачені згідно квитанції від 17.01.201 року № 538 з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 22440171) на користь Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" (код ЄДРПОУ 31821381).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 26.02.2013 року.