Рішення № 34186375, 14.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13958/13 14.10.13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінк-медитал"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України

про відшкодування збитків 7920,28 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Нацик І. О. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування збитків в розмірі 7920,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди, сплатив за ремонт власного автомобіля Тойота д/н 1468НН, а тому позивачем отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Пежо д/н АА1401ЕВ, яким скоєно ДТП, застрахована ПАТ "Страхова компанія "Лафорт" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/6295081), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на ПАТ "Страхова компанія "Лафорт". Однак позивач звертається до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування завданої шкоди на підставі п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів». В зазначеному пункті закону йдеться проте, що у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах визначених Законом для виконання зобов'язання страхової компанії за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2013 порушено провадження по справі № 910/13958/13, розгляд справи призначено на 12.08.2013.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 12.08.2013 представників відповідача та третьої особи розгляд справи відкладено на 23.09.2013.

14.08.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ПАТ "Страхова компанія "Лафорт" ліквідовано, що позивач включений до реєстру кредиторів і у страховика, якого ліквідовано, згідно ліквідаційного балансу недостатньо коштів чи майна для задоволення вимог кредиторів за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. А тому Моторне (транспортне) страхове бюро України просить відмовити позивачу у задоволені позовних вимог до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування збитків в розмірі 7920,28 грн.

Ухвалою суду від 23.09.2013 замінено відповідача Моторне (транспортне) страхове бюро України на належного відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Лафорт", залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Моторне (транспортне) страхове бюро України та відкладено розгляд справи на 14.10.2013.

Позивач в судове засідання з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, що свідчать про отримання відповідачем ухвал суду 31.07.2013 та 18.09.2013.

Таким чином, ухвали суду надіслані за вказаною адресою вважаються врученими відповідачеві належним чином, а тому підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, господарський суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Третя особа в судове засідання 14.10.2013 не з'явилася, про причини неявки суду невідомо. Клопотань про відкладення розгляду справи від третьої особи до суду не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та третьою особою та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.10.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

12.02.2013 о 15-25 год. Галака О.М., керуючи автомобілем Пежо д/н АА1401ЕВ та рухаючись по вул. Кловський узвіз, 18 у м. Києві, перед початком руху, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем Тойота д/н АА1468НН, під керуванням водія Гаркуші А. П.

Згідно з постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2013 у справі № 757/4749/13-п Галака О.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту № 93 від 26.022013, матеріальний збиток, завданий власникові Тойота д/н АА1468НН, в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням ВТВ та згідно розцінок сервісного центру ТОВ «Автосаміт ЛТД», м. Київ, вул. Харківське шосе, 179 складає 13869,74 грн.

13.02.2013 ТОВ «Автосаміт ЛТД» виставив позивачу рахунок-фактуру № С-00036826 від 13.02.2013 на оплату за ремонт автомобіля Тойота д/н АА1468НН на суму 7370,28 грн.

14.02.2013 Гаркуша А. П. звернувся до відповідача із заявою щодо оплати за ремонт автомобіля Тойота д/н АА1468НН.

Проте відповідач відповіді на заяву не надав, кошти за ремонт автомобіля Тойота д/н АА1468НН не сплатив.

Позивачем, на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 01/02-8 від 22.02.2013, було сплачено ремонт автомобіля Тойота д/н АА1468НН на загальну суму 7370,28 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією виписки з рахунку позивача за 19.02.2013.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 7370,28 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Пежо д/н АА1401ЕВ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль Пежо д/н АА1401ЕВ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/6295081 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АВ/6295081) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 500000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 0,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/6295081 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою № 347 від 24.04.2013 про виплату страхового відшкодування в розмірі 7920,28 грн.

Відповідач відповіді на заяву не надав, суму завданої шкоди не виплатив.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 7370,28 грн.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача (стаття 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вулиця Довнар-Запольського, 9/10; ідентифікаційний код 25005889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінк-медитал" (02090, м. Київ, вулиця Азербайджанська, 8-А, офіс 8; ідентифікаційний код 37202693) суму страхового відшкодування у розмірі 7370,28 (сім тисяч триста сімдесят гривень 28 коп.) та судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот дев'ять гривень 50 коп.)

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 17.10.2013

Суддя О.А. Грєхова