Постанова № 34186313, 17.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 р. Справа № 804/2803/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.13 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточнень до позовної заяви, позивачем зазначено, що вона в період з 01.05.2002 р. по 15.12.2005 р. працювала на посаді спеціаліста - фахівця групи іміграційної служби відділення громадянства, паспортної та імміргаційної служби Тернівського районного відділу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області. Крім того, з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 року працювала на посадах спеціаліста 2-ї категорії сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області. За періоди роботи на посадах державного службовця в Тернівському РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з 2008 р. по 2013 р., відповідачем несвоєчасно були присвоєні ранги державного службовця, що призвело до невиплати їй надбавки за 13 ранг, який їй повинен був бути присвоєний виходячи із стажу державної служби. Також відповідачем за вказаний період роботи не здійснювалось нарахування та виплата надбавки за вислугу років, що протиречить нормам Закону України «Про державну службу». У зв'язку з тим, що заробітна плата нараховувалась та виплачувалась відповідачем без урахування надбавки за 13 ранг та надбавки за вислугу років, розмір заробітної плати та вихідної допомоги при звільненні в 2010 р. та 2013 р. був значно нижчим. Просить визнати дії відповідача щодо несвоєчасного присвоєння чергових рангів державного службовця, проведення невірного розрахунку вислуги років на державній службі, неврахування та невиплату допомоги на оздоровлення за період з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 року, неправомірними і зобов'язати відповідача видати накази щодо присвоєння їй чергових рангів державного службовця за період з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., зробити перерахунок стажу державної служби за період з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., нарахувати та виплатити недоотриману заробітну плату у зв'язку з порушенням відповідачем термінів присвоєння рангів державного службовця та розрахунку стажу державної служби за період з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за період з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., перерахувати та виплатити вихідну допомогу при звільненні, враховуючи недоотриману та не донараховану заробітну плату за період з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., перерахувати та виплатити компенсацію за несвоєчасний розрахунок при звільненні, згідно з наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області № 273 о/с від 20.12.2012 р. враховуючи не донарахування та недоотримання нею заробітної плати у період з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., стягнути понесені нею судові витрати.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі. 16.07.2013 року до суду було подано клопотання представника позивача про уточнення позовної заяви та про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження (а.с. 174).

Представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував, подав письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи (а.с.90-94, 154-155). Суду пояснив, що заробітна плата ОСОБА_1 за періоди її роботи в Тернівському РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р. складалась з посадового окладу, доплати за ранг, надбавки за виконання особливо важливої роботи, премій. При прийнятті позивачки на роботу з 02.05.2008 р. (період роботи з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р.) виплата доплати за 15 ранг здійснювалось з 01.06.2009 р. на підставі наказу Криворізького РВ КМУ № 57 о/с від 01.06.2009 р. до дати звільнення - 20.05.2010 р. Надбавка за вислугу років за період роботи з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. не виплачувалась, оскільки наказом Криворізького РВ КМУ № 76 о/с від 20.07.2009 р. було встановлено стаж державної служби - 01 рік 01 місяць 29 днів, надбавка ж за вислугу років у розмірі 10 відсотків від посадового окладу призначається за умови наявності стажу державної служби понад 3 роки. В період роботи з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р. позивачці здійснювалась доплата за 15 ранг, оскільки в наказі від 21.12.2010 р. № 150 о/с пр. прийняття на роботу помилково було визначено про встановлення їй 13-го рангу. Надбавка за вислугу років у вказаний період роботи також не виплачувалась. Всі належні при звільненні з 08.01.2013 року виплати позивачці були виплачені дійсно із запізненням у зв'язку із чим, їй була виплачена компенсація за затримку розрахунків при звільненні. Вважають, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивачці із табулеграм з розшифровками розміру заробітної плати достовірно було відомо, які надбавки до посадового окладу їй нараховуються у періодах роботи з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р. Однак, до суду в строк, визначений ст. 233 Кодексу законів про працю України вона не зверталась, у зв'язку з чим у задоволенні позову їй слід відмовити. 17.07.2013 року подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження (а.с.176).

З огляду на приписи ст.41, ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.

На підставі наказу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області (далі - КМУ УМВС України в Дніпропетровській області) № 53 о/с від 05.06.2002 р. ОСОБА_1 було прийнято спеціалістом-фахівцем групи імміграційної служби відділення громадянства, паспортної та імміграційної служби Тернівського районного відділу Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області з 01 травня 2002 року, що підтверджується Витягом з наказу та записом в трудовій книжці № 9 (а.с.43, 105). 01.05.2002.р. позивачка прийняла присягу на підставі ст. 17 Закону України «Про державну службу» державного службовця про що було зроблено запис в трудовій книжці за № 21(а.с. 109). Згідно наказу КМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 43 /ос від 20.04.2004 р. ОСОБА_1 було встановлено 15 ранг державного службовця, про що було зроблено запис в трудовій книжці за № 22 (а.с.44, 110). Наказом КМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 116 о/с від 12.12.2005р. ОСОБА_1 була звільнена з посади спеціаліста 2-ї категорії групи імміграційної служби

відділення у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького міського управління на підставі ст. 38 КЗпП України за ініціативою позивачки з 15.12.2005 року, що підтверджується Витягом з наказу та записом в трудовій книжці за № 10 (а.с. 45, 105). Тобто, стаж державної служби позивачки за період роботи з 01.05.2002 р. по 15.12.2005 р. складає 03 роки 07 місяців 14 днів.

Згідно з наказом КМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 53 о/с від 26.05.2008 р. ОСОБА_1 була прийнята на посаду спеціаліста сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького міського управління з 02.05.2008 р. про що було зроблено запис в трудовій книжці за № 17 (а.с.49,108). Наказом КМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 57 о/с від 01.06.2009 р. позивачці встановлено 15 ранг державного службовця про що зроблено запис в трудовій книжці за № 19 (а.с.75, 108). Наказом КМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 76 о/с від 20.07.2009 р. позивачці встановлено стаж для виплати відсоткової надбавки за вислугу років - 01 рік 10 місяців 11днів (а.с. 52). Згідно з наказом КМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 57 о/с від 11.05.2010 р. ОСОБА_1 було звільнено з посади спеціаліста 2-ї категорії сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького міського управління з 20.05.2010 р. про що було зроблено запис в трудовій книжці за № 20 (а.с.50, 109). Тобто, на момент звільнення позивачки з роботи (20.05.2010 р.) стаж державної служби складав 05 років 08 місяців 02 дні.

В ході розгляду справи також встановлено, що за період роботи позивачки з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. надбавка за вислугу років їй не виплачувалась, а доплата за 15 ранг державного службовця нараховувалась з 01.06.2009 р. у відповідності до наказу № 57 о/с від 01.06.2009 р., що підтверджується довідками відповідача, залученими до матеріалів справи (а.с. 144-147).

Як свідчать матеріали справи, вихідна допомога при звільненні позивачки з 20.05.2010 року в сумі 1724,09 грн., була перерахована на її особистий рахунок в ПАТ КФ КБ «ПриватБанк» 22.03.2013 року, що підтверджується довідками, наданими відповідачем та залученими до матеріалів справи (а.с.56-57).

Крім того, судом встановлено, що на підставі наказів КМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 22.12.2008 р. № 142 о/с та від 19.10.2009 р. № 112 о/с позивачці надавались чергові відпустки за 2008 і 2009 роки (а.с.51,53). Згідно заяв позивачки про надання відпусток за 2008 і 2009 роки, питання про виплату їй допомоги на оздоровлення поставлено не було (а.с. 148-149) у зв'язку з чим їй було нараховано лише відпускні за вказані періоди відпусток, виплату яких вона не заперечує (а.с. 136, 174). В травні 2010 року позивачці було виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 2010 рік у розмірі 469,25 грн., що підтверджується довідками, наданими відповідачем та залученими до матеріалів справи (а.с. 144-147).

Згідно наказу Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області № 150 /с від 21.12.2010 р. ОСОБА_1 була прийнята на посаду спеціаліста 2-ї категорії сектору у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького міського управління з 14.12.2010 р., що підтверджується записом в трудовій книжці за №7 (а.с.58, 113). Наказом Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 273 о/с дек від 20.12.2012 р. ОСОБА_1 звільнена з займаної посади за п. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України (зміни в організації виробництва і праці, у т.ч. ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) з 08.01.2013 p. Про що було зроблено запис в трудовій книжці за № 8 (а.с. 59, 114). Тобто, стаж державної служби позивачки за період роботи з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р. складає 02 роки 00 місяців 24 дні, загальний стаж державної служби складає 07 років 08 місяців 26 днів.

Як було встановлено в ході розгляду справи, надбавка за вислугу років за період роботи з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р. позивачці не нараховувалась і не виплачувалась, доплата за 15 ранг державного службовця здійснювалась з 01.01.2012 року по день звільнення - 08.01.2013 року, що підтверджується довідками наданими відповідачем та залученими до матеріалів справи (а.с. 144-147).

Перевіряючи юридичну та фактичну правомірність дій відповідача щодо своєчасності присвоєння чергових рангів державного службовця, проведення розрахунку стажу державної служби позивачки, нарахування та виплати доплат і надбавок позивачці, а також нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 р. № 3723 - XII (далі - Закон № 3723 - XII), державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

З матеріалів справи свідчить, що позивачка у періоди роботи з 01.05.2002 р. по 15.12.2005 р., з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., займала посади спеціаліста - фахівця групи імміграційної служби відділення громадянства, паспортної та імміграційної служби та спеціаліста 2-ї категорії сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, що відносяться до сьомої категорії державних службовців.

Відповідно до ст. 26 Закону № 3723 - XII, службовцям, які займають посади, віднесені до сьомої категорії, може бути присвоєно 15,14,13 ранг державного службовця.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 33 Закону № 3723 - XII, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Положенням про ранги державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 р. № 658, встановлено, що ранги присвоюються державним службовцям одночасно з прийняттям їх на державну службу (п.3). Через два роки після присвоєння державному службовцю відповідного рангу керівник державного органу за поданням безпосереднього керівника розглядає питання щодо можливості присвоєння йому чергового рангу (п.4). Якщо державний службовець перейшов на посаду нижчої категорії або залишив державну службу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний ранг (п.8). Надбавка за ранг провадиться з дня його присвоєння (п.11).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.1999 р. № 2288 «Про впорядкування умов оплати праці апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів, встановлено розміри надбавок до посадових окладів за ранги державного службовця у таких розмірах: за 15 ранг - 45 грн.; за 14 ранг - 50 грн.; за 13 ранг - 55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону № 3723 - XII, державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Відповідно до частин 1-3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747 - IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом

або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав,

свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,

який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була

дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В ході розгляду справи було встановлено, що позивачкою фактично оскаржується бездіяльність відповідача за періоди її роботи в Тернівському районному відділі Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р. (а.с. 2-4, 33-39, 174).

Між тим, як свідчать матеріали справи, будучі звільненою з посади спеціаліста 2-ї категорії сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького міського управління з 20.05.2010 р. (наказ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 57 о/с від 11.05.2010 р.) позивачка отримала трудову книжку із записами щодо встановлення 15 рангу державного службовця (запис № 19) (а.с.108). Крім того, згідно із табуляграмами про нараховані виплати заробітної плати з розшифровкою видів та розмірів доплат і надбавок, що видаються щомісячно співробітникам МВС за період з 02.05.2008 р. по 20.05.2010 р., позивачці на момент звільнення було відомо про те, що надбавка за вислугу років їй не нараховувалась і не виплачувалась, а доплата за ранг здійснювалась за 15 ранг державного службовця, а не за будь - який вищій ранг та нараховувалась з 01.06.2009 р. у відповідності до наказу № 57 о/с від 01.06.2009 р.

В ході розгляду справи представник позивача не заперечувала того факту, що позивачка частково отримувала табуляграми із розшифровкою нарахованих сум заробітної плати (а.с. 76 - 89), однак, із заявами до відповідача чи до суду щодо несвоєчасного присвоєння їй чергового рангу, встановлення надбавки за вислугу років та недонарахування їй відповідних сум надбавок і доплат, не зверталась.

Суд також звертає увагу на ту обставину, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення державним службовцям здійснюється на підставі поданої службовцем заяви, між тим, в ході судового засідання представником позивача не заперечувався факт того, що із заявами про надання матеріальної допомоги на оздоровлення позивачка в 2008 - 2009 роках не зверталась.

Суд також вважає, що вимоги позивача видати накази щодо присвоєння їй чергових рангів державного службовця згідно відпрацьованого часу на державній службі за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р. є безпідставними, оскільки позивачка вже не являється працівником Тернівського районного відділу Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області, відповідно ж до Положення про ранги державних службовців, такі накази можуть бути винесені лише щодо працюючих службовців. Крім того, в установлений ст. 99 КАС України строк (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позивачка до суду із захистом порушених прав не зверталась.

Також необґрунтованими є вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача зробити розрахунок стажу державної служби згідно відпрацьованого часу на державній службі за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р., оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби», стаж державної служби може бути обчислений самостійно тими установами, організаціями чи підприємствами для яких є необхідним встановлення такого стажу щодо конкретної особи. Позивачка на даний момент не знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, у зв'язку з чим, відповідач не уповноважений приймати будь - які рішення з приводу проведення таких розрахунків та виносити будь - які накази з цього приводу. В установлений ст. 99 КАС України строк (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) позивачка до суду із захистом порушених прав не зверталась.

Щодо вимог про перерахування та виплати вихідної допомоги при звільненні згідно наказу КМУ УМВС України в Дніпропетровській області № 57 о/с від 11.05.2010 р. за п. 6 ст. 40 КЗпП України, враховуючи не донарахування та недоотримання ОСОБА_1 заробітної плати у період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р., суд відзначає, що згідно Довідки КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с. 56), сума вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 20.05.2010 р. була нарахована виходячи із тих видів основної та додаткової заробітної плати, які нараховувались позивачці виходячи із розмірів надбавок і доплат, які були їй призначені та встановлені в період роботи з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.

Як свідчать матеріали справи, позивачка звернулась із адміністративним позовом до суду 20.02.2013 року (вхн. № 11822) та ставила питання щодо протиправності дій відповідача по не нарахуванню та невиплаті належних сум заробітної плати при звільненні з 08.01.2013 року (а.с. 2). 21.02.2013 року судом винесена ухвала про відкриття провадженні у справі та призначенні справи до розгляду на 14.03.2013 року (а.с. 1). 24.04.2013 року позивачка подала уточнення до позовної заяви в якому вже поставила питання про визнання неправомірними дій відповідача щодо несвоєчасного присвоєння їй чергових рангів державного службовця, невірний розрахунок вислуги років на державній службі, не донарахування належних сум заробітної плати та зобов'язання вчинити певні дії вже за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р. та з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р. (а.с. 33-39).

Питання про поновлення строків звернення до суду в уточненій позовній заяві позивачем поставлено не було. Як було зазначено вище, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, встановлюється місячний строк. В ході розгляду справи представником позивача не було наведено будь - яких об'єктивних доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду із вимогами щодо періоду роботи позивачки в Тернівському районному відділі Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.

Доводи представника позивача з приводу того, що довідки про розміри виплаченої заробітної плати та копії наказів про проходження публічної служби в період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р. були отримані ОСОБА_1 в березні 2013 року, не приймаються судом у якості поважної причини пропуску строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки при звільненні 20.05.2010 р. позивачка отримала трудову книжку та розрахунок сум, належних при звільненні і мала можливість своєчасно звернутись до суду щодо захисту своїх прав.

Відповідно до ст. 100 КАС України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає, що позовна заява в частині позовних вимог позивача щодо:

- визнання незаконними дій Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо несвоєчасного присвоєння ОСОБА_1 чергових рангів державних службовців, невірний розрахунок вислуги років на державній службі, не нарахування та невиплату відпускних та сум допомоги на оздоровлення за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.;

- зобов'язання відповідача: видати накази щодо присвоєння позивачу чергових рангів державного службовця згідно відпрацьованого часу на державній службі за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.; зробити розрахунок стажу державної служби згідно відпрацьованого часу на державній службі за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.; нарахувати та виплатити недоотриману заробітну плату у зв'язку з порушенням відповідачем термінів присвоєння рангів державного службовця та розрахунку стажу державної служби за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.; нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р., підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із порушенням строків звернення до суду.

Щодо частини позовних позивача про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії за період роботи ОСОБА_1 в Тернівському районному відділі Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

В ході розгляду справи було встановлено, що наказом Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області № 264 о/с від 14.12.2010 р. ОСОБА_1 була прийнята на посаду спеціаліста 2-ї категорії сектора у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з 14.12.2010 р. та їй було присвоєно 13 ранг державного службовця (а.с.160).

Згідно записів відомостей про трудову діяльність, що містяться в трудовій книжці, на момент прийняття на роботу 14.12.2010 року, стаж державної служби позивачки складав 05 років 08 місяців 02 дні (а.с. 102-114).

Відповідно до пунктів 3, 4, 11 Положення про ранги державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.1996 р. № 658 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), ранги державним службовцям присвоюються державним службовцям одночасно з прийняттям їх на державну службу. Через два роки після присвоєння державному службовцю відповідного рангу керівник державного органу за поданням безпосереднього керівника розглядає питання щодо можливості присвоєння йому чергового рангу. Надбавка за ранг провадиться з дня його присвоєння.

Суд зазначає, що оскільки при прийнятті на роботу позивачки 14.12.2010 року вона мала стаж державної служби 05 років 08 місяців 02 дні, їй з урахуванням посади, що відноситься до сьомої категорії посад, могло бути встановлено 13 ранг державного службовця, що узгоджується з нормами Закону України «Про державну службу» та вищенаведеного Положення № 658, оскільки відповідач самостійно при прийняття на роботу позивачки встановив їй ранг державного службовця.

Суд не погоджується із твердженнями відповідача з приводу того, що позивачці помилково наказом № 264 о/с від 14.12.2010 р. було встановлено вищій 13 ранг замість 14, у зв'язку з чим доплата за ранг в період з 01.01.2012 р. по момент звільнення здійснювалась за 15 ранг, оскільки відповідачем зміни до вказаного наказу не вносились, а чергове присвоєння наступного рангу державного службовця ОСОБА_1, у відповідності до Положення № 658, не здійснювалось. Згідно довідки, наданій відповідачем, присвоєння рангів державних службовців в компетенції здійснювати як ГУМВС України в Дніпропетровській області так і Криворізьке МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області (а.с.131).

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем за наявності встановленого ним самостійно 13 рангу державного службовця, безпідставно не здійснювались доплати саме за 13 ранг, у зв'язку з чим, позовні вимоги позивачки в частині донарахування та виплати надбавки за 13 ранг, підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідачем в судовому засіданні не наведено будь- яких обґрунтованих пояснень з приводу не нарахування позивачці надбавки за вислугу років за період роботи з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р. Як свідчать матеріали справи, ні накази про встановлення стажу державної служби для нарахування надбавки за вислугу років ні нарахування надбавки за вислугу років в розмірі 15 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за вислугу років, що передбачено ст. 33 Закону України «Про державну службу», відповідачем не здійснювалось (а.с. 146-147).

За таких обставин, суд вважає, що за наявності у ОСОБА_1 на момент прийняття на роботу з 14.12.2010 р. стажу державної служби 05 років 08 місяців 02 дні., відповідачем безпідставно не нараховувалась надбавка за вислугу років у розмірі 15 відсотків від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що ОСОБА_1 було достовірно відомо про не нарахування їй надбавки за вислугу років за період роботи з 14.12.2010 р. ще з березня 2012 року, що підтверджується табуляграмами, залученими до матеріалів справи і тому вона могла звернутись із позовом до суду в установлений законом строк, оскільки в судовому засіданні не було достовірно встановлено, що табуляграми за березень - квітень 2012 року дійсно позивачкою отримувались.

Стосовно позовних вимог щодо невиплати матеріальної допомоги на оздоровлення позивачці за період роботи з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., суд зазначає, що оглядом матеріалів особової справи позивача було встановлено, що із заявами про надання допомоги позивачка до відповідача не зверталась, у зв'язку з чим, у підстави для забов'язання відповідача нарахувати та виплатити їй таку допомогу, відсутні.

Суд також вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки з приводу зобов'язань відповідача видати накази про присвоєння їй чергових рангів державного службовця згідно відпрацьованого часу на державній службі та зробити перерахунок стажу державної служби за період з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., оскільки на момент розгляду справи ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем не знаходиться і у відповідача відсутні підстави для здійснення таких дій.

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивачки щодо зобов'язань перерахувати та виплатити вихідну допомогу при звільненні та компенсацію за несвоєчасний розрахунок при звільненні згідно наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області № 273 о/с від 20.12.2012 р. за п. 1 ст. 40 КЗпП України враховуючи не донарахування та недоотримання нею заробітної плати у період з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р., оскільки за правилами ст. 117 КЗпП України, середній заробіток за час затримки розрахунку виплачується лише в тому випадку, коли суми, належні до виплати, нараховані підприємством, але не виплачені у строки, визначені ст. 116 КЗпП України. З вимогами про не нарахування доплати за ранг та надбавки за вислугу років позивачка звернулась до суду вже після отримання нею остаточного розрахунку в березні 2013 року, за таких обставин, відсутні підстави для застосування для вказаних відносин норм ст. 117 КЗпП України.

За тих самих обставин не підлягають задоволенню і вимоги позивачки щодо нарахування та виплати вихідної допомоги при звільненні згідно наказу КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області № 57 о/с від 11.05.2010 р. за ст. 40 п. 6 КЗпП України, враховуючи не донарахування та недоотримання позивачем заробітної плати у період 02.05.2008 року по 20.05.2010 р., отриману позивачкою в березні 2013 року (що підтверджується довідкою відповідача, що знаходиться на а.с. 57).

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивачки з приводу відшкодуванні їй моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами та доповненнями, визначено, що позивач повинен обґрунтувати розмір моральної шкоди та навести докази, якими це підтверджується.

В ході розгляду справи позивачем та його представником не було надано будь - яких доказів та обґрунтованих пояснень щодо обставин спричинення відповідачем моральної шкоди та обґрунтованості саме такого розміру відшкодування, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

В силу ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, який є суб'єктом владних повноважень.

Подані відповідачем заперечення та письмові докази не містять докази та належне обґрунтування про правомірність прийнятих рішень щодо нарахування та виплати позивачці заробітної плати, у зв'язку з чим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи відносяться витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

З прохальної частини позову ОСОБА_1 свідчить, що вона також просить стягнути з відповідача понесені неї витрати на правову допомогу, які підтверджені квитанціями: на суму 2 000 грн. від 18.05.2013 р. (а.с.119), на суму 500 грн. від 21.05.2013 р. (а.с.125), на суму 500 грн. від 13.06.2013 р. (а.с. 143), а також книгою обліку доходів і витрат адвоката (а.с. 127-130), договором на надання послуг адвоката від 15.02.2013 р. та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 66-67). Тобто, загальна сума витрат на правову допомогу, яку просить стягнути з відповідача позивачка складає 3 000 грн.

З урахуванням ч. 3 ст. 94 КАС України, судові витрати присуджуються пропорційно частині позовних вимог, що задоволені, а саме в розмірі 750 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за 13 ранг державного службовця та надбавки за вислугу років за період роботи на посаді спеціаліста 2-ї категорії сектора у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського районного відділу Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за період з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р.

Зобов'язати Криворізьке міське управління ГУМВС України в Дніпропетровській області здійснити перерахування та виплату ОСОБА_1 доплати за 13 ранг державного службовця за період з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р.

Зобов'язати Криворізьке міське управління ГУМВС України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки за вислугу років з урахуванням стажу державної служби та доплати за ранг державного службовця за період з 14.12.2010 р. по 08.01.2013 р.

Стягнути з Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Черкасова б. 8 кв. 40) судові витрати в сумі 750 грн. (сімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позовні вимоги щодо: визнання незаконними дій Криворізького міського управління ГУМВС України в Дніпропетровській області щодо несвоєчасного присвоєння ОСОБА_1 чергових рангів державних службовців, невірний розрахунок вислуги років на державній службі, не нарахування та невиплату відпускних та сум допомоги на оздоровлення за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.;

- зобов'язання відповідача: видати накази щодо присвоєння позивачу чергових рангів державного службовця згідно відпрацьованого часу на державній службі за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.; зробити розрахунок стажу державної служби згідно відпрацьованого часу на державній службі за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.; нарахувати та виплатити недоотриману заробітну плату у зв'язку з порушенням відповідачем термінів присвоєння рангів державного службовця та розрахунку стажу державної служби за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р.; нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на оздоровлення за період з 02.05.2008 року по 20.05.2010 р., залишити без розгляду у зв'язку із порушенням строків звернення до суду.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева