Ухвала суду № 34184828, 18.10.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/774/1341/13 Головуючий в 1 інстанції Бондаренко Г.В. Категорія ч.1 ст.286 КК України Доповідач суддя Дігтярь Н.В.

УХВАЛА

Іменем України

10 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дігтярь Н.В.,

суддів - Руських К.Г., Мудрецького Р.В.,

за участю прокурора - Зленко О.В.

засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровськ кримінальну справу за апеляціями прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, та потерпілого ОСОБА_2 на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2013 року.

Цим вироком ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, уродженець м.Синельникове

Дніпропетровської області, раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст.286 КК України до 2 років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області витрати на проведення експертизи в сумі 470,40 гривень.

Вирішена доля речових доказів відповідно вимогам закону.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 01 червня 2012 року приблизно о 17-00 годині поновлюючи рух автомобіля НОМЕР_1 з причепом СЗ АП8551 д/н НОМЕР_2, яким в той день він керував та який було ним припарковано поблизу території підприємства ПП "Шкода", розташованому в с.Марівка Синельниківськкого району Дніпропетровської області, по вул.Українській 56-а, грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не переконався в безпеці скоєння відновлення руху, допустив наїзд заднім лівим колесом причепа на пішохода ОСОБА_2

В результаті наїзду потерпілому ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів клубової, сідничної і лонної кісток справа, з розривом крижово-клубового зчленування справа, які згідно висновку СМЕ №197 від 25.07.2012р відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В апеляціях:

- прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд. В своїх доводах посилається на істотне порушення норм кримінально-процесуального права України, а саме те, що в мотивувальній частині вироку відсутні посилання суду на пом'якшуючи та обтяжуючи вину обставини, судом не дано належної оцінки показанням обвинуваченого, який частково визнав свою вину, також мотивувальна частина вироку не містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та не вказано, який саме пункт Правил дорожнього руху порушено ОСОБА_1, у зв'язку з чим вважає, що вирок суду підлягає скасуванню.

- потерпілий ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування. В своїх доводах посилається на порушення кримінально-процесуального законодавства, що судом не встановлені істинні обставини скоєння ДТП та міра покарання призначена засудженому без урахування тяжкості злочину та його наслідків та особи засудженого. При винесенні даного вироку судом були порушені вимоги ст.ст.332-335 КПК України, а також було змінено фабулу, а саме в постанові про порушення кримінальної справи вказано, що «поновлюючи рух автомобіля ОСОБА_1 допустив наїзд на гр.ОСОБА_2», а потім формулювання обвинувачення змінилося: «при поновленні руху ОСОБА_1 допустив наїзд лівім колесом причепу на пішохода ОСОБА_2.», а судом не встановлено, яким чином пішохід міг попасти під ліве заднє колесо автомобіля. Приватне підприємство «Шкода», ухиляючись від сплати податків, офіційно на роботу потерпілого не оформило, потім, намагаючись приховати травму працівника на робочому місці, потерпілий став «пішоходом». Судом не надано оцінки показанням потерпілого щодо обставин скоєного, не враховані обставини того, що засуджений не розкаявся в скоєному, не прийняв ніяких заходів з надання допомоги потерпілому. Вважає, що позов не може бути залишений без розгляду через те, що особа виправдана або через неявку позивача в судове засідання, через це вважає, що цивільний позов незаконно залишений без розгляду і без правових на це підстав.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, просив вирок суду скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку з істотним порушенням норм кримінально-процесуального права, а відносно апеляції потерпілого, вважав, що вона підлягає частковому задоволенню, засудженого, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляцію потерпілого та прокурора - без задоволення, в дебатах та в останньому слові прохав залишити вирок суду без змін,

перевіривши матеріали справи, вивчивши та проаналізувавши доводи апеляцій, зіставивши їх з наявними в справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а потерпілого - частковому задоволенню, а вирок суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.334 КПК України (в редакції 1960 року) мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання; мотиви зміни обвинувачення; у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою-підстави для цього.

Судом при постановленні вироку, в порушення вищезазначених вимог кримінально - процесуального закону, в мотивувальній частині даного вироку не вказано формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, не вказано які саме вимоги Правил дорожнього руху України порушив ОСОБА_1, оскільки стаття 286 КК України є бланкетною, що вимагає посилання на конкретні норми Правил дорожнього руху, порушення яких і знаходилося в причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, на що обґрунтовано посилаються в своїх апеляціях потерпілий ОСОБА_2 та прокурор.

Також не встановлено механізм дорожньо-транспортної пригоди, яким чином потерпілий потрапив під колесо причепу, на що вказує потерпілий в апеляції, не надана цьому оцінка.

Відповідно до матеріалів справи і протоколу судового засідання ОСОБА_1 свою вину визнав частково, заперечував факт наїзду на потерпілого, даному факту судом не надано достатньої оцінки, також у вироку не міститься доводів саме того, у чому полягає часткове визнання вини засудженим.

Оскільки засуджений відмовився від дачі показань на підставі ст.63 КК України, суд відповідно вимогам ст.301 КПК України (в редакції 1960 року) повинен був оголосити показання дані ним в якості обвинуваченого, тоді як у вироку суд послався на показання, дані ним в якості підозрюваного (а.с.67-68), не надав оцінки обставинам, які викладені цих показаннях, на що вертає увагу в апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2

При призначенні покарання засудженому ОСОБА_2, суд не виконав в повній мірі вимог ст.65 КК України, не вказав про наявність або відсутність обставин, що як пом'якшують так і обтяжують покарання засудженому.

Відповідно до вимог ст.64 КПК України при розгляді кримінальної справи в суді, підлягають доказуванню, крім інших обставин і обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання.

Доводи потерпілого ОСОБА_2 відносно того, що судом першої інстанції його цивільній позов безпідставно залишено без розгляду, з посиланням на повторну неявку в судове засідання потерпілого-цивільного позивача та представників цивільних відповідачів Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» та ПП «Шкода», що перешкоджає розгляду по суті позовної заяви та необґрунтовано затягує строки розгляду кримінальної справи, на думку колегії суддів, є обґрунтованим.

Оскільки потерпілим ОСОБА_2 14 березня 2013 року на адресу суду була подана уточнена позовна заява та заява, в якій ним було вказано поважність причини пропуску судового засідання та прохання про розгляд справи за його відсутністю, а також про підтримку його позовних вимог (а.с.176), суд всупереч вищезазначеним обставинам вказує у вироку суду те, що неявка потерпілого перешкоджає розгляду позовної заяви.

Відповідно до вимог ст.291 КПК України (в редакції 1960року) суд може за клопотанням цивільного позивача розглянути цивільний позов у його відсутності на підставі наданих доказів в обґрунтування позовних вимог.

Неявка цивільного відповідача в судове засідання в разі належного його повідомлення, не є підставою для залишення цивільного позову без розгляду.

Колегія суддів не вбачає підстав для направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки вказані порушення вимог кримінально-процесуального закону можуть бути усунуті в ході судового розгляду кримінальної справи.

Однак, враховуючи істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, допущені судом першої інстанції, на підставі ст.368, ч.1 ст.370 КК України вирок суду, на думку колегії суддів, підлягає скасуванню, а справа поверненню на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно викласти формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, дослідити та навести докази, на яких ґрунтується висновок суду, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази; навести обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання, призначити покарання відповідно вимогам ст.65 КК України.

Керуючись ст.365, ст.366 КПК України (в редакції 1960 року), п.11 Розділу XI «Перехідних положень» Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора, який затвердив обвинувальний висновок - задовольнити.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 квітня 2013 року відносно ОСОБА_1 - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Міру запобіжного заході ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Судді: