Рішення № 34184743, 15.10.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/8167/13-ц

Справа № 2/243/3134/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Сидоренко І.О.

при секретарі - Писаренко Є.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, стягнення грошової компенсації, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати по день фактичного розрахунку, стягнення грошової компенсації та стягнення моральної шкоди. Дана позовна заява мотивована тим, що 12 серпня 1977 року вона була прийнята на роботу до Державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування», з якого звільнена 10 жовтня 2012 року. За період часу з травня 2010 року по жовтень 2010 року виникла заборгованість по заробітній платі в розмірі 6060,64 грн., розрахунок по теперішній час не проведено. Судовим наказом Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2012 року з відповідача стягнута заборгованість по заробітній платі з травня 2010 року по жовтень 2010 року в розмірі 6060,64 грн. При звільненні розрахунок з позивачкою проведений не був, у зв»язку з чим позивачка просить стягнути середній заробіток за весь час затримки розрахунку. Крім того, позивачка ОСОБА_1 просить стягнути моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., оскільки у зв»язку з несплатою відповідачем заробітної плати вона зазнала сильних душевних хвилювань та страждань, в неї з»явилися головні болі, дратівливість, безсоння. Також ОСОБА_1 просить стягнути грошову компенсацію за період з 01 листопада 2010 року по 01 серпня 2013 року в сумі 484,645 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 250,00 грн.

18.09.2013 року позивачка уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 24193,64 грн., грошову компенсацію в розмірі 484,64 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 350,00 грн.

В судове засідання позивачка не з'явилася, однак надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, справу розглянути за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений належним чином про дату, час на котре було призначено слухання по справі. Згідно ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказі, а на підставі ст. ст. 224, 225, 226 ЦПК України, суд в праві постановити заочне рішення.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка ОСОБА_1 перебувала в трудових правовідносинах з державним підприємством «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування» з 12 серпня 1977 року по 10 жовтня 2012 року., що вбачається з копії трудової книжки.

Відповідно до судового наказу від 25 травня 2012 року (справа 2н/0544/467/2012) з Державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування» стягнута заборгованість по заробітній платі у розмірі 6060,64 грн.

З довідки № 151 від 15.08.2011 року вбачається, що дана заборгованість по заробітній платі виникла за період з травня 2010 року по 09 серпня 2011 року.

13.12.2012 року постановою державного виконавця було відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2н/0544/467 про стягнення з відповідача по справі 6060,64 грн. на користь позивачки ОСОБА_1

Даний наказ знаходиться на виконанні у відділі державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції, сума заборгованості по заробітній платі не стягнута, що вбачається з листа відділу державної виконавчої служби Слов'янського міськрайонного управління юстиції № 28053 від 08.07.2013 року.

Проаналізувавши дані докази, суд доходить до висновку, що відповідач Державне підприємство «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування» не провів остаточного розрахунку при звільненні позивачки, чим порушив вимоги ст. ст. 116, 117 КЗпП України.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, у станови, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов до висновку, що спір про розмір заборгованості по заробітній платі був відсутній, оскільки судовий наказ, яким стягнуто з відповідача 6060, 64 грн. на користь позивачки відповідачем скасований не був, набрав чинності та перебуває на виконанні у відділі ДВС Слов'янського міськрайонного управління юстиції.

Як роз'яснено у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" №13 від 24.12.1999р., не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", встановлено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України № 6-60 цс 13 від 03 липня 2013 року.

Суд не погоджується з вимогами позивачки щодо стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексу інфляції, оскільки відповідно до Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових коштів населення» індексація заробітної плати припиняється після звільнення працівника, оскільки індексуються лише поточні доходи працівників. В зв'язку з цим, суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення з відповідача на користь позивачки індексу інфляції.

Відповідно до п.2 Постанови КМУ № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 р., середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

З довідки, виданої відповідачем, вбачається, що середньоднівна заробітна плата позивачка, яка розрахована відповідно до вищезазначеної Постанови КМУ, складає 98,75 грн.

Згідно додатку до листа Міністерство соціальної політики України № 8515/о/14-11/13 від 23.08.2011 Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2012 рік кількість робочих днів у жовтні 2012 року склала 23 дні; у листопаді - 22 дні; у грудні - 21 день. Беручи до уваги, що позивачка звільнена 10.10.2012 року час затримки остаточного розрахунку по заробітній платі відліковується з 10.10.2013 року, тобто у жовтні 2012 року стягнення середньої підлягає за 15 робочих днів.

Згідно додатку до листа Міністерства соціальної політики України від 21.08.2012 р. № 9050/0/14-12/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2013 рік" кількість робочих днів у 2013 році при п'ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями у суботу та неділю становить: січень - 21 день, лютий - 20 днів, березень - 20 днів, квітень - 22 дні, травень - 19 днів, червень - 18 днів, липень - 23 дні, серпень - 21 день, вересень - 21 день.

Позивач просить суд стягнути середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку, а саме за період з 10 жовтня 2012 року по 01 жовтня 2013 року, а це 243 робочі дні та 01 жовтня 2013 року, що також є робочий день. Таким чином, стягненню підлягає сума 24095,00 грн. ( з розрахунку 244х98,75, де 244- це кількість робочих днів, а 98,75х середньоднівна заробітна плата позивачки).

На підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення. Однак статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог, тому суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток на користь позивачки станом на 01 жовтня 2013 року, відповідно до її позовних вимог.

Тобто, виходячи з встановлених по справі обставин, наведених законодавчих норм права та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку підлягають частковому задоволенню в розмірі 24095,00 грн.

Вимога позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди у сумі 5000 грн., не підлягає задоволенню, оскільки у порушення зазначених вище норм матеріального і процесуального права позивач не надав доказів на підтвердження того, що порушення відповідачем його прав призвели до моральних страждань, втрати нормального способу життя та погіршення самопочуття.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 350,00 грн. згідно квитанцій від 16.08.2013 р. та від 18.09.2013 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 84 Цивільного процесуального кодексу України граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. На сьогодні дане питання врегульоване Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, в якому передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Позивачем до суду не надано відповідного розрахунку кількості та вартості наданих послуг згідно квитанції № б/н від 16.08.2012 року та від 18.09.2013 року за годину роботи особи, з яка видала цю квитанцію, зокрема скільки часу витрачено адвокатом ОСОБА_3 на складання позовної заяви. З матеріалів цивільної справи вбачається, що адвокат ОСОБА_3 жодного разу не брав участі у судових засіданнях по розгляду справи за позовом ОСОБА_1

Враховуючи викладене, вимоги Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, обґрунтування позивачем витрат на правову допомогу, суд вважає, що підстав для стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 350,00 грн. згідно квитанцій №б/н від 16.08.2012 року та від 18.09.2013 року не має.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 240 грн. 95 коп.

Керуючись викладеним та ст.ст. 115, 116, 117, 223 , 237-1 КЗпП України, ст. 2 Закону України "Про оплату праці", 3, 10, 15, 16, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування» про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку, грошової компенсації з урахуванням індексі інфляції цін та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування» (юридична адреса: місто Слов'янськ Донецької області, вулиця Карпинського, № 2-А код ЄДРПОУ 04601736) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку у сумі 24095 (двадцять чотири тисячі дев'яносто п'ять) грн.. 00 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Український науково-дослідницький інститут металургійного машинобудування» (юридична адреса: місто Слов'янськ Донецької області, вулиця Карпинського, № 2-А код ЄДРПОУ 04601736) судовий збір на користь держави у розмірі 240 (двісті сорок) грн.. 95 коп.. на доходний рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, КОД ЄДРПОУ (банку) 37803368, код ЄДРПОУ (суду) 26503448, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач УК /Слов'янськ/22030001.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду І.О. Сидоренко