Постанова № 34184534, 15.10.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/10969/13-а

Провадження № 2-а/520/331/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2013 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20.08.2013 року позивач звернувся з вказаним адміністративним позовом до суду, який в подальшому уточнив та просив суд визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеса щодо обмеження під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі постанови Кабінету Міністрів № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеса здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.07.2012 року відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі постанови Кабінету Міністрів № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», із розрахунку 90 відсотків від нарахованої заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до довідки прокуратури Одеської області від 12.07.2012 року № 294 та виплатити заборгованість, що виникає на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат. Свої вимоги мотивував тим, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеса, з 2006 року отримує пенсію призначену за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Як стверджує позивач, у зв'язку з недоотриманням на його погляд призначеної пенсії у серпні цього року, він звернувся до Відповідача з письмовою заявою у якій запитав про розмір нарахований йому пенсії за період з 01.07.2012 року по теперішній час і, отримавши 16.08.2013 року відповідь в. о. начальника управління пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеса від 14.08.2013р. за № 4445 вих., дізнався про неправомірне обмеження під час останнього перерахунку пенсії, а саме що згідно із його заявою від 23.07.2012р. на підставі довідки прокуратури Одеської області № 294 від 12.07.2012р. про заробітну плату відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» у розмірі 6884, 59 грн. з 01.07.2012р. пенсія йому була обчислена у розмірі 80 % від вказаної суми посадового окладу, що становить 5507,67 грн.

Позивач посилається на те, що про порушення прав він дізнався тільки в серпні 2013 року після отримання листа-відповіді Відповідача, з якого йому достовірно стало відомо про неправомірне обмеження під час останнього перерахунку пенсії і не здійсненні її у повному обсязі.

Таким чином позивач вважає, що зазначеними діями і рішенням Управління пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеса допускаються неправомірні обмеження та зменшення розміру пенсій, що призводить до порушення його права на пенсійне забезпечення.

У зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на правомірність дій УПФ України в Київському районі м. Одеси, надавши письмові заперечення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши сторін, вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України.

Судом встановлено, що з 18.07.1990 року по 20.07.2012 року ОСОБА_1 працював на прокурорсько-слідчих посадах у прокуратурі Київського району м. Одеси Одеської області, і з цього приводу має стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років понад 26 років, у тому числі страховий стаж роботи на посадах прокурор/слідчий 22 року. Останні 13 років працював заступником прокурора Київського району м. Одеси та згідно наказу № 1565-к від 17.07.2012 року був звільнений з цієї посади у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» і, тому з 20.07.2012 звільнений з органів прокуратури Одеської області на підставі ст. 38 КЗпП України

У зв'язку з чим позивач перебуває на обліку у відділі пенсійного забезпечення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси, отримує пенсію, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1.

Відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 3662-12 від 26.11.1993 року в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року - прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

На підставі даної норми закону у 2006 році ОСОБА_1 подав документи до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси щодо призначення йому пенсії, яка на той час з урахуванням стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, якій під час виходу на пенсію 01.06.2006р. складав 20 років 4 місяця 21 день, у тому числі прокурорський стаж 15 років 10 місяців 13 днів була призначена з 01.06.2006р. у розмірі 90 відсотків від суми місячного (чинного заробітку).

Таким чином, з часу постановлення ОСОБА_1 на обліку в УПФ України у Київському районі м. Одеси, тобто з 01.06.2006року та по 01.07.2012 року на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», позивач отримував пенсію за вислугу років.

З урахуванням ч.2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включається в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

У відповідності до ч. 4 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чан. Посадовий оклад, надбавки за класний чин і вислугу років під час призначення пенсії враховується в розмірах, установлених на дату звернення за пенсією.

Як вбачається з положень згаданої статті Закону, застосування коригування виплат перед виходом на пенсію з урахуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу, надбавок до нього за класний чин дійсно повинно проводитися, але при призначенні пенсії, а не під час її перерахунку.

Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частиною 17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 3662-12 від 26.11. 1993 року в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року передбачено право на перерахунок вже призначеної пенсії при наявності зазначених у цьому пункті підстав, а саме - призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

У відповідності до цієї норми Закону у зв'язку із збільшенням посадових окладів працівників прокуратури, що було підставою для перерахунку уже призначеної Позивачу пенсії на підставі відповідних заяв і довідок, наданих з прокуратури Одеської області про підвищення заробітної плати заступника прокурора Київського району м. Одеси управлянням Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси протягом 2007-2009 років неодноразово проводився перерахунок пенсії у розмірі 90 відсотків із заробітку.

Проте, розпорядженням Управління пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеса від 08.08.2012 року № 823213 з 01.07.2012 року ОСОБА_1 перераховано пенсію у розмірі 80% від розміру посадового окладу.

Суд вважає, що зазначене Розпорядження є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню виходячи із наступного.

Страховий стаж ОСОБА_1 на посаді прокурор/слідчий складає понад 20 років та до видання оскаржуваного Розпорядження пенсія нараховувалася у розмірі 90% від посадового окладу відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії). Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка набрала чинності 14.06.2012 року, з 01.07.2012 року проведені відповідні перерахунки пенсій працівникам прокуратури у зв'язку зі збільшенням посадових окладів.

Відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Тому 23 липня 2012 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Одеської області № 294 від 12.07.2012р. про заробітну плату заступника прокурора Київського району м. Одеси у розмірі 6884,59 грн.

Згідно оскаржуваного Розпорядження Відповідача з 01.07.2012 року йому перераховано пенсію у розмірі 80% на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» N 3668-VI від 08.07.2011 року.

Суд вважає, що зазначений перерахунок було проведено невірно, з порушенням та неправильним застосуванням законодавства, яке регулює це питання. Зокрема, при перерахунку пенсії працівниками управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеса застосовано ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в новій редакції, згідно якої пенсія призначається у розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати. Однак, ця норма має застосовуватись до працівників, яким призначена пенсія після прийняття і вступу в законну силу цього Закону.

У своїй заяві від 23.07.2012р. позивач не просив призначити йому пенсію, а просив зробити її перерахунок, і тому при проведенні перерахунку управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, на думку суду, повинно було керуватись п.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 3662-12 від 26.11. 1993 року в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року, тобто тією нормою, яка діяла до прийняття Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», в якому не йдеться про те, що після перерахунку розмір пенсії не може перевищувати 80 відсотків.

Виходячи зі змісту п.17. ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 3662-12 від 26.11.1993 року в редакції Закону № 2663-111 від 12.07.2001 року перерахунок має бути проведено вже з розміру раніше призначеної пенсії, тобто 90 відсотків від суми місячного чинного заробітку і при перерахунку мають бути взяті до уваги збільшені показники, підвищення заробітної плати, які підтверджені відповідною довідкою.

Таким чином можливо зробити висновок, що Відповідачем не враховано, що ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року встановлює 80 - відсотковий розмір пенсії, яка призначається після 08 липня 2011 року, та не є підставою зменшення 90-відсоткового розміру раніше призначеної законом пенсії.

Фактично Відповідач перепризначив позивачу пенсію на підставі норм законодавства, які набрали чинності після призначення пенсії, тобто, всупереч ч. 1 ст. 58 Конституції України, застосував Закон зі зворотньою силою, що є недопустимим.

Кім того суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 2 «Прикінцевих та Перехідних положень» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Таким чином, посилання Відповідача про відповідність перерахунку пенсії позивача нормам законодавства є необгрунтованими.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення пенсії було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В Рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 визначено, що в Україні як соціальній, правовій державі політика спрямовується на створення умов, які забезпечують достатній життєвий рівень, вільний і всебічний розвиток людини як найвищої соціальної цінності, її життя і здоров'я, честь і гідність. Утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів. Зазначені конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачають за змістом статей 1, 3, 6 (частина друга), 8, 19 (частина друга), 22, 23, 24 (частина перша) Основного Закону України правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики у сфері пенсійного забезпечення, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене.

Згідно ст.22 Конституції України передбачено що, при прийнятті або застосуванні нових законів, як і внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Згідно зі статтею 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім'ї цих виплат у визначених законом випадках.

Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об'єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Право на пенсійне забезпечення, загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, законами України "Про пенсійне забезпечення", Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", але для окремих категорій громадян пенсійне забезпечення встановлюється іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей умов праці, характеру виконуваної роботи, її складності і значущості, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.

У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття чи застосування нових законів, внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 1 грудня 2004 року N 20-рп/2004). Відповідно до ст. 2 Розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року передбачене - «обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі».

Таким чином, відмова Відповідача в перерахунку пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, а саме у розмірі 90% є неправомірною і суперечить як Конституції, так і самому Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», на підставі якого і були внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру».

На підставі вище викладеного суд вважає, що Розпорядження Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси від 08.08.2012 року № 823213 про перерахування розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 % від заробітної плати є безпідставним, неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 11, 17, 104, 106 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 23.12.2010 року), ст. 2 Розділу ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VІ від 08.07.2011 року, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси про визнання неправомірними дій щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеса щодо обмеження під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі постанови Кабінету Міністрів № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеса здійснити перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.07.2012 року відповідно до Закону України «Про прокуратуру» на підставі постанови Кабінету Міністрів № 505 від 31.05.2012 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», із розрахунку 90 відсотків від нарахованої заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до довідки прокуратури Одеської області від 12.07.2012 року № 294 та виплатити заборгованість, що виникає на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Куриленко О. М.