Рішення № 34184163, 24.09.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

24.09.2013 року

Справа № 127/10715/13-ц

Провадження №2/127/3845/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Басовській В.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1

та відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Міська страхова компанія», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області 7 травня 2013 року з позовом до ПАТ «Міська страхова компанія» про відшкодування шкоди звернувся ОСОБА_4 В ході розгляду справи судом за клопотанням позивача залучено до участі в справі в якості співвідповідача ОСОБА_2 та позивачем подано до суду уточнену позовну заяву про солідарне стягнення з ПАТ «Міська страхова компанія» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 невиплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 21830, 00 грн. Позов мотивований тим, що 06.04.2012 року в м. Вінниці по вул. Свердлова сталось дорожньо-транспортна пригода ( надалі ДТП ) за участю автомобіля Mitsubishi Lancer 1.6 днз НОМЕР_6 під керуванням позивача та автомобіля Mercedes-Benz 313 CD під керуванням відповідача ОСОБА_2, в результаті якого автомобіль Mitsubishi Lancer 1.6 днз НОМЕР_6, власником якого є дружина позивача - ОСОБА_5, пошкоджено. Винним у дорожньо-транспортній пригоді визнаний ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого відповідно до договору страхування №АА 6896751 від 10.10.2011 року застрахована ПАТ«Міська страхова компанія». Позивач звернувся до ПАТ «Міська страхова компанія» з заявою щодо відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, яка становить 21830,00 грн. (з яких 420 грн. послуги евакуатора), разом з тим відповідач в порушення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплату страхового відшкодування не здійснив. Вказане зумовило звернення позивача з позовом до суду з вимогою про солідарне стягнення з ПАТ «Міська страхова компанія» та ОСОБА_2 страхового відшкодування в сумі 21830,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та з викладених в ньому підстав просила його задоволити та стягнути солідарно з відповідачів страхове відшкодування в сумі 21830 грн. до якої включено розмір франшизи в сумі 1000 грн.

Відповідач ПАТ «Міська страхова компанія» в судове засідання не з'явився. Про дату та час судового засідання повідомлений завчасно в порядку визначеному ч. 9 ст. 74 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач не є власником транспортного засобу, а тому не має права на отримання страхового відшкодування, а також на те, що сума збитку в розмір 21830 грн. в межах ліміту відповідальності страховика, що є доказом безпідставності вимог до ОСОБА_2 з вини якого сталось ДТП та цивільно-правова відповідальність якого застрахована.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності судом встановлені наступні факти та правовідносини, що їм відповідають.

Так, судом встановлено, що 06.04.2012 року о 08 год. 50 хв. в м. Вінниці по вул.. Свердлова водій ОСОБА_2, в порушення вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем Mercedes-Benz 313 CD днз НОМЕР_7 допустив зіткнення з автомобілем «Mitsubishi Lancer 1.6» днз НОМЕР_6 під керуванням ОСОБА_4, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів. Винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді визнаний ОСОБА_2, що підтверджується постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 17.04.2012 року. ( а.с.5).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована відповідачем ПАТ «Міська страхова компанія», що підтверджується полісом № АВ/6896751 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.10.2011 року. Згідно вказаного полісу страхова сума ( ліміт відповідальності) за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого визначена в сумі 50000 грн., розмір франшизи 1000 грн. ( а.с. 6).

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль вбачається, що власником автомобіля «Mitsubishi Lancer 1.6» днз НОМЕР_6 є ОСОБА_5, а позивач ОСОБА_4 має право на керування вказаним транспортним засобом (а.с. 33). З посвідчення водія НОМЕР_8 вбачається, що ОСОБА_4 має право на керування транспортними засобами (а.с. 32), що підтверджує факт того, що позивач правомірно користувався автомобілем.

З висновку експертного дослідження №76П- 04 від 19.04.2012 року вбачається, що вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу завданого власникові КТЗ складає 24445,58 грн. ( а.с. 12-23).

Актом виконаних робіт № 391 від 23.04.2012 року підтверджено, що позивачем ОСОБА_4 понесено витрати по ремонту автомобіля «Mitsubishi Lancer » днз НОМЕР_6 в сумі 21410, 00 грн.

З квитанції № 11 від 26.04.2012 року вбачається, що ОСОБА_4 сплачено за послуги евакуатора 420 грн. (а.с. 26-29).

Позивач звернувся до ПАТ «Міська страхова компанія» щодо виплати страхового відшкодування, що підтверджується відповідною заявою від 06.04.2012 року (а.с.8-9) та надав перелік необхідних документів, що підтверджено сукупністю доказів у справі (а.с.10,11).

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що про виконані за рахунок ОСОБА_4 роботи з відновлення пошкодженого автомобіля ПАТ «Міська страхова компанія» повідомлено і ФОП ОСОБА_7, який надіслав на адресу відповідача пакет необхідних документів для здійснення відшкодування. ( а.с. 34 - 38)

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виникли позадоговірні (деліктні) зобов'язання з приводу відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, що регулюються главою 82 ЦК України, а також Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Вказаний Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

За правилами Закону України «Про страхування» страхове відшкодування здійснюється страховиком. При настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм чинного законодавства та договору страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-ІV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик при настанні страхового випадку відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи відповідно до лімітів відповідальності страховика.

Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн. на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Враховуючи викладене та сукупність доказів у справі суд дійшов висновку що позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню із стягненням з відповідача - ПАТ «Міська страхова компанія» 20830, 00 грн., що складається з розміру матеріального збитку в сумі 21410,00 грн., вартості евакуатора в сумі 420,00 грн. за мінусом франшизи в розмірі 1000 грн., визначеної умовами договору.

Висновок суду про часткове задоволення позову, а саме відшкодування страхової виплати позивачу із зменшенням її розміру на розмір франшизи, обумовлений положенням ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якої страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для солідарного стягнення на користь позивача 20830, 00 грн. з відповідачів ПАТ «Міська страхова компанія» та ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_2 цивільно - правову відповідальність застраховано та розмір шкоди не перевищує суми страхової виплати (страхового відшкодування).

Крім того, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо наявності підстав для відмови у позові в зв'язку з тим, що він пред'явлений не власником автомобіля, що був пошкоджений у ДТП, оскільки доказами у справі підтверджено що, всі витрати на ремонт автомобіля та послуги евакуатора поніс позивач, який правомірно керував (володів) автомобілем та довів, що саме йому завдано шкоду.

Вказані висновки суду узгоджуються з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», яким надано перелік володільців джерел підвищеної небезпеки, до яких, зокрема, належать громадяни, що володіють джерелами підвищеної небезпеки на підставі відповідних договорів (договору оренди, підряду); громадяни, які мають доручення на керування транспортним засобом та п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", відповідно до якої положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну. До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, за таких підстав судові витрати, понесені позивачем підлягають стягненню з відповідача ПАТ «Міська страхова компанія».

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.23, 1166, 1172, 1188, 1191, 1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.1,10,11,15,60,88,209,213,215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ПАТ «Міська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 30244124 м. Донецьк вул. Краснооктябрська, 111) на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 20830 (двадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ПАТ «Міська страхова компанія» (код ЄДРПОУ 30244124 м. Донецьк вул. Краснооктябрська, 111) на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 понесені судові витрати в сумі 1279 (одна тисяча двісті сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: