Рішення № 34184160, 15.10.2013, Вінницький міський суд Вінницької області

15.10.2013

Справа № 127/14384/13-ц

Провадження № 2/127/4737/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(З А О Ч Н Е)

15 жовтня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В. М. ,

при секретарі Мельник А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" до приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" (далі - ПТПМПФ "Едельвейс"), ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, суд,-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" до приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс" (далі - ПТПМПФ "Едельвейс"), ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс», посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1173, мотивуючи свої вимоги тим, що право власності на торгівельний комплекс та офіс по АДРЕСА_1 повинно було бути зареєстровано та належати ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» (а не ОСОБА_1), оскільки саме ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» ступало замовником будівництва та повністю оплатило його.

Позивач вказує, що договір купівлі- продажу від 20.05. 2009р. № 1173 є недійсним, оскільки в момент його укладення сторонами не було дотримано вимог ст. 658 ЦК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

В судове засідання з'явилась представник відповідача - приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", проте не надала суду повноважень на представництво відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялась належним чином повідомлення про причини неявки до суду не надійшло.

Керуючись ч.1 ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Судом по справі встановлені наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

20 вересня 2006 року між ТОВ «Виробничо- торгівельна фірма» «ДЛД» (генеральний підрядник), ТОВ «Компанія «Бізнесгоргінвест» (замовник) та ТОВ «НБК» (субпідрядник) укладено договір будівельного підряду № 20/09-001, предметом якого є будівництво торгівельно-офісного центру з інженерними мережами по АДРЕСА_1 та благоустроєм земельної ділянки за вказаною адресою (а.с. 15-25, т. 1).

20 травня 2009 року між ОСОБА_1 та ПТГІМПФ «Едельвейс» в особі Сільченка В.В. укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ПТГІМПФ «Едельвейс» придбало у ОСОБА_1 2/25 часток торгівельного комплексу та офісу (літ. «А»), що складається з приміщень № № 2-5, 2-6, 2-7, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-17 загальною площею 89,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. 10,-11, т. 1).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно право власності на 2/25 частки торгівельного комплексу та офісу по АДРЕСА_1 зареєстровано за ПТПМПФ «Едельвейс» (а.с. 14, т. 1).

На час укладення договору купівлі-продажу від 20 травня 2009 року власником спірного нерухомого майна на підставі рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 жовтня 2008 року була ОСОБА_1.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 22 листопада 2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Бізнесторгінвест» задоволено частково, рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17 жовтня 2008 року ( а. с. 331-333, т.1)скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на торгівельний комплекс та офіс по АДРЕСА_1. На дане рішення Апеляційного суду Вінницької області подавалась касацінна скарга за результатами розгляду якої вказане рішення залишено без змін (а.с. 90-94, т. 2).

Із платіжних доручень, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт випливає, що «Компанія «Бізнесторгінвест» (замовник) виконав своє грошове зобов'язання за договором будівельного підряду, повністю сплативши вартість об'єктів будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт, а тому укладений 20 травня 2009 року договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ПТПМПФ «Едельвейс» порушує майнові права позивача. (а. с. 28-306, т.1, )

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 24.07.2012р. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниця від 29 грудня 2009 року в частині визнання за приватним торговельно- посередницьким малим підприємством фірмою « Едельвейс» права власності на 2/250 часток у торгівельному комплексі та офісі, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та яка складається з приміщень на першому поверсі 5-1 по -4, з 4-1 по 4-4 . загальною площею 88, 3 кв. м скасовано. ( а. с. 46-51 т. 2). На дане рішення подавалась касаційна скарга згідно ухвали Вищого спеціазованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2013р. касаційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 відхилено. Рішення апеляційного суду Вінницької області від 24.07. 2012р.- залишине без змін.

ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, згідно ст. 627 ЦК України.

ч. 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

ч.1 ст. 331 ЦК України встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена ( створена) особою, набувається нею якщо інше не встановлено договором або законом.

ч.3 ст. 215 ЦК України, якою встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ст. 658 ЦК України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до ст. 876 ЦК України, власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами

права власності ( права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права

( права на провадження діяльності, використання природних ресурсів та права вимоги.

ст. 58 ЦПК України, встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

ст. 60 ЦПК України встановлено, що - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Правочини, що тягнуть перехід права власності на нерухомий об'єкт, одночасно є підставою для переходу права на землю, тому видача державного акту на право приватної власності на земельну

ділянку попередньому власнику житлового будинку після його відчуження, не відповідає вимогам закону.

Позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу від 20.05.09 p., укладений між ОСОБА_1 та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс», в особі Сільченка Володимира Вікторовича, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 недійсним на підставі ч. 3 ст. 215, 331, ЦК України, бо як зазначає позивач, саме ТОВ "Компанія "Бізнесторгінвест" є власником спірного нерухомого майна і заінтересоване у доведенні законності володіння ним.

Судом встановлено, що із платіжних доручень, довідок про вартість виконаних підрядних робіт, актів приймання виконаних підрядних робіт ( а.с. 28-306, т.1) випливає, що ТОВ "Компанія "Бізнесторгінвест" (замовник) виконав своє грошове зобов'язання за договором будівельного підряду, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва (стовідсоткову передоплату), тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт, а тому укладений 20.05.2009 року договір купівлі-продажу між ОСОБА_1 та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс», в особі Сільченка Володимира Вікторовича, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2, на що звертає увагу Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 29.05.2013р. ( а. с. 212-214). ч. 4 ст. 338 ЦПК України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Тому суд, враховуючи вищезазначене погоджується з доводами позивача про те, що вищезазначений договір купівлі- продажу, порушує майнові права ТОВ "Компанія "Бізнесторгінвест".

Таким чином, враховуючи вищезазначене, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов обгрунтований повністю підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню, а тому суд вважає, визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.09 p., укладений між ОСОБА_1 та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс», в особі Сільченка Володимира Вікторовича, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №1173. Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При поданні позовної заяви позивач судовий збір у розмірі 107, 10 гривень, та сплатив за клопотання про забезпечення позову 107, 30 грн. які підлягають солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-233, 338, ЦПК України, на підставі ст. ст. 181, 331, 876 ЦК України, Стаття 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 20.05.09 p., укладений між ОСОБА_1 та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою «Едельвейс», в особі Сільченка Володимира Вікторовича, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №1173.

Стягнути солідарно з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», ОСОБА_1 зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2. на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бізнесторгінвест" судовий збір у розмірі 214, 60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: