Постанова № 34183461, 02.10.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 р. Справа № 2а-2370/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Бурда М.Р.,

за участю:

представника позивача - Мельника О.Г.,

представника відповідача - Кічури Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства Фірма "Інтерлок"

до відповідача Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003581593 від 23.07.2012 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Фірма «Інтерлок» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003581593 від 23.07.2012 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем отримано податкове повідомлення-рішення №0003581593 від 23.07.2012 року, яким підприємству встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб та нараховано штраф у сумі 83977,01 грн. Позивач не погоджується із винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його неправомірним та таким, що винесене з порушенням норм матеріального права України з огляду на те, що на час звернення з позовом на розгляді Львівського апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ДПІ у м.Івано-Франківську до ПП «Фірма «Інтерлок» про стягнення заборгованості по орендних платежах, рішення по якій не прийнято. Враховуючи, що на день звернення з позовом судом розглядається спір щодо наявності заборгованості по орендних платежах та його розміру, на думку позивача, в податкового органу відсутні підстави нараховувати штраф за прострочення сплати орендних платежів, які є предметом судового спору. Позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0003581593 від 23.07.2012 року.

04.07.2013 року представником позивача відповідно до ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0003581593 від 23.07.2012 року.

05.09.2013 року представником позивача подано письмові доповнення до позовної заяви, відповідно до яких вказано на те, що в податкового органу були відсутні правові підстави для проведення камеральної перевірки та фактично проведено документальну перевірку без дотримання передбаченої податковим законодавством процедури її проведення. Відповідно до поданих первинних декларацій за 2010-2011 роки ПП «Фірма «Інтерлок» декларувала 25111,27 грн., орендних платежів в місяць при цьому платила тільки 6908,29 грн. в місяць у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті податків, яка стала підставою застосування штрафної санкції, яку було застосовано спірним податковим повідомленням-рішенням. 04.04.13 року позивачем подано уточнюючі декларації по сплаті орендної плати за землю із зменшенням податкових зобов'язань за 2010-2011 роки по орендній платі за землю державної та комунальної власності в сумі 382262,58 грн. За результатами поданих уточнюючих декларацій розмір щомісячних орендних платежів за 2010-2011 роки становив 6908,29 грн., які і були фактично сплачені підприємством. Також вказано, що у зв'язку із коригуваннями податковим органом 07.05.2013 було проведено камеральну перевірку і винесено податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 382262,58 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 68 262,18 грн., з огляду на що вважає, що підприємство двічі притягнено до відповідальності за одне й теж саме правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових доповнень (а.с.169-170). Просив позов задовольнити повністю, скасувати податкове повідомлення-рішення №0003581593 від 23.07.2012 року, яким підприємству встановлено штрафні санкції на суму 83 977,01 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, з підстав наведених у письмових запереченнях (т.1 а.с.53-55). Просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Судом у відповідності до ст.55 Кодексу адміністративного судочинства допущено процесуальне правонаступництво відповідача - Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на Державну податкову інспекцію у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

У відповідності до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, 17.07.2012 року ДПІ у м. Івано-Франківську проведено камеральну перевірку ПП «Фірми «Інтерлок»(ідентифікаційний код 31789799) щодо своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з комунального податку і орендної плати з юридичних осіб за наслідками якої складено акт № 5464/15-03 від 17.07.2012 року (т.1 а.с.52).

Проведеною перевіркою встановлено, що Приватне підприємство Фірма «Інтерлок», при проведенні розрахунків з бюджетом за звітний податковий період з 30.09.2010р. по 12.06.2012р., порушило п.п.5.3.1. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст. 57 ПК України, допустило несвоєчасну сплату до бюджету узгоджених податкових зобов'язань по орендній платі за землю з юридичних осіб, комунального податку.

За результатами проведеної перевірки 23.07.2012 року ДПІ у м. Івано-Франківську винесено та направлено на адресу ПП «Фірми «Інтерлок» податкові повідомлення-рішення за №0003581593, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 83977,01 грн. за платежем - орендна плата з юридичних осіб та №0003591593, яким застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 104,48 грн. - за платежем комунальний податок (т.1 а.с.140 та з.б. а.с.140).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням за №0003581593 від 23.07.2012 року, ПП Фірма «Інтерлок», оскаржила його до суду.

Судом встановлено, що між Івано-Франківською міською радою та ПП Фірма «Інтерлок» укладено договір оренди землі від 10.11.2009 року, згідно якого Івано-Франківська міська рада передала в оренду позивачу терміном на три роки земельну ділянку для обслуговування автосалону та станції технічного обслуговування автомобілів на вул. Гетьмана Мазепи, 168, загальною площею 0,5861 га згідно плану (схеми) земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої становить 5287318,03 грн. Згідно п. 7 Договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 158620 грн. на рік. Вказаний договір зареєстрований 10.02.2010 року (т.1 а.с.142).

Також судом встановлено, що між Івано-Франківською міською радою та ПП Фірма «Інтерлок» укладено договір оренди землі від 10.11.2009 року, згідно якого Івано-Франківська міська рада передала в оренду позивачу терміном на три роки земельну ділянку для обслуговування автосалону та станції технічного обслуговування автомобілів на вул. Гетьмана Мазепи, 168, загальною площею 0,4653 га згідно плану (схеми) земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої становить 4197558,57 грн. Згідно п. 7 даного Договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі в розмірі 125927 грн., на рік. Вказаний договір зареєстровано 17.02.2010 року (т.1, а.с.141).

Вказані Договори оренди укладено сторонами на три роки (п. 6 Договорів).

Згідно пунктів 7 вказаних Договорів орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у вищезазначених розмірах на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п. 8 вказаних Договорів, а саме: розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями. При складанні розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, що встановлюється згідно з чинним законодавством.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем подано до податкової інспекції податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010р. №4879 від 30.01.2010р., згідно якої самостійно нараховано орендної плати на 2010 рік згідно з договором оренди - 82899,44 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, з обов'язковим щомісячним платежем в розмірі 6908,29 грн., (т.1 а.с. 195-196).

11.03.2010 року позивачем надано до податкового органу уточнюючу декларацію № 13586, якою донараховано додатково орендну плату на поточний рік у зв'язку із збільшенням податкових зобов'язань на суму 189831,09 грн. з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, з обов'язковим щомісячним платежем в розмірі 18202,29грн. ( т.1 а.с.197-199).

Актом перевірки встановлено, що граничний термін сплати помісячного платежу по орендній платі становив:

- 30.09.2010 року, зареєстровані зобов'язання в сумі 18202,98 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року, в сумі 13281,08 грн., тобто з затримкою в 527 календарних днів;

- 01.11.2010 року зареєстровані зобов'язання в сумі 6908,25 грн., та 18202,98 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 6908,25 грн., та 18202,95 грн., тобто з затримкою на 495 календарних днів;

- 30.11.2010 року зареєстровані зобов'язання в сумі 6908,25 грн., та 18202,98 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 6908,25 грн., та 18202,95 грн., тобто з затримкою на 466 календарних днів;

- 30.12.2010 року зареєстровані зобов'язання в сумі 6908,25 грн., та 18202,98 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 6908,25 грн., та 18202,95 грн., тобто з затримкою на 436 календарних днів.

Також судом встановлено, що згідно поданого до податкової інспекції податкового розрахунку на 2011 рік №900190895 від 31.01.2011 року позивачем здекларовано до сплати 301335,24 грн., податкових зобов'язань по орендній платі, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, з обов'язковим щомісячним платежем в розмірі 25111,27 грн. (т.1 а.с. 172).

Відповідно до акту перевірки - 30.01.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 6908,25 грн., та 18202,98 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 6908,25 грн., та 18202,95 грн., тобто з затримкою 405 календарних днів;

- 02.03.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 374 календарних днів;

- 30.03.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 346 календарних днів;

- 30.04.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного юджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 315 календарних днів;

- 30.05.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного юджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн, тобто з затримкою в 285 календарних днів;

- 30.06.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного юджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 254 календарних днів;

- 30.07.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного юджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 224 календарних днів;

- 30.08.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 193 календарних днів;

- 30.09.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 162 календарних днів;

- 30.10.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 132 календарних днів;

- 30.11.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 101 календарних днів;.

- 30.12.2011 року зареєстровані зобов'язання в сумі 25111,27 грн., фактично до державного бюджету було сплачено 10.03.12 року в сумі 25111.27 грн., тобто з затримкою в 71 календарних днів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та Податковим кодексом України.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платникам податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю, - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до пункту 126.1. статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 116.1. статті 116 зазначеного Кодексу у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України, самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Враховуючи наведене, а також те, що ПП Фірма «Інтерлок» за користування земельними ділянками площею в 0,4653 га, та 0,5861 га на 2010 рік (починаючи з лютого 2010 року ) та 2011 рік, самостійно у відповідності до чинного законодавства та укладених договорів оренди землі державної та комунальної форми власності було задекларовано орендну плату за землю за 2010 рік в сумі 272730,53 грн., та за 2011 рік 301335,24 грн., з щомісячною розбивкою платежу в сумі 25111,27 грн., а також встановлені актом перевірки порушення, суд приходить до висновку про правомірність дій і прийнятого рішення податкового органу щодо нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 20% погашеної суми податкового зобов'язання в розмірі 419885,04 грн., що була сплачена позивачем затримкою до п'ятсот двадцять сім днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

Також судом перевірено доводи представника позивача щодо неправомірності проведення перевірки за результатами якої прийнято оскаржене податкове повідомлення-рішення та не встановлено порушень в діях посадової особи відповідача, що проводила камеральну перевірку, вимог чинного податкового законодавства, що регламентують порядок та підстави проведення камеральних перевірок, їх оформлення, встановлюють правові наслідки за результатами (висновками) її проведення, а саме: п.п. 20.1.4, 20.1.27, 20.1.28 п. 20.1 ст. 20, п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, які б вплинули на правильність прийнятого за наслідками її проведення податкового повідомлення-рішення.

Щодо тверджень представника позивача, що ПП Фірма «Інтерлок» повторно притягнуто податковим органом до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строків сплати орендної плати за 2010-2011 роки, із посиланням на податкове повідомлення-рішення № 0012491503 від 24.05.2013 року, то такі, на думку суду, не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та нормам права.

Так, податковим повідомленням-рішенням за № 0012491503 від 24.05.2013 року до ПП Фірма «Інтерлок» застосовано відповідальність, передбачену п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, а саме: накладено штраф в розмірі 25% суми визначеного контролюючим органом відповідно до п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України податкового зобов'язання.

В свою чергу, податковим повідомленням-рішенням № 0003581593 від 23.07.2012 року на підставі висновків акту камеральної перевірки № 5464/15-03 від 17.07.2012 року до ПП Фірма «Інтерлок» застосовано відповідальність, передбачену ст. 126 Податкового кодексу України, а саме: нараховано штраф за порушення позивачем, визначених даним Кодексом, строків сплати самостійно узгоджених сум грошових зобов'язань з орендної плати в розмірі 20% погашеної суми податкового боргу. З огляду на наведене, в суду відсутні правові підстави для висновку про те, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням позивач повторно притягнений до відповідальності за те ж саме правопорушення.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Вказане завдання адміністративного судочинства реалізується відповідно до ч. 1 ст. 6 зазначеного Кодексу наданням кожній особі права в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 2, ст. 104, п. 1 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, такий захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень може здійснюватись, зокрема, шляхом оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень пред'явленням позову до адміністративного суду про визнання їх протиправними, та, як наслідок, про скасування або визнання нечинним рішення.

При розгляді та вирішенні такої адміністративної справи адміністративний суд повинен враховувати, що в розумінні ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказане узгоджується з нормою ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку, враховуючи вище встановлене, відповідачем відповідно до норм ст. 11, ч. 2 ст. 71 КАС України доведено суду правомірність оскаржених позивачем дій та прийнятого ним рішення.

В той же час, позивач відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів суду належними та допустимими доказами обставин, які б вказували на те, що дії відповідача при проведенні камеральної перевірки та прийняте на підставі вказаної перевірки податкове повідомлення-рішення порушують його права, свободи та інтереси і вчинені відповідачем з порушенням критеріїв, передбачених ч. 3 ст. 2 вказаного Кодексу, за недотримання яких рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень не можуть вважатись правомірними. В той же час, судом не встановлено обставин, які б давали правові підстави для застосування передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України принципу розв'язання конфлікту інтересів в спірних правовідносинах, на користь платника податків - позивача у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства Фірма «Інтерлок» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003581593 від 23.07.2012 року слід відмовити повністю.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 07.10.2013 року.