Постанова № 34183255, 11.10.2013, Нахімовський районний суд міста Севастополя

11.10.2013

НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа № 765/4590/13-а

Категорія 10.3.3

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

11 жовтня 2013 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді: - Пекарініної І.А.,

при секретарі: - Зуб В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Севастополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення певних дії по сплаті та перерахунку виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя (далі - УПтСЗН Нахімовської РДА м. Севастополя) про зобов'язання відповідача призвести перерахунок та сплату недосплаченої суми допомоги на дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним трирічного віку, на підставі ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», згідно якого допомога по догляду за дитиною повинна складати не менш прожиткового мінімуму, за період з 19 лютого 2009 року по 30 листопада 2010 року, а також зобов'язати відповідача в подальшому сплачувати позивачу допомогу по догляду за дитиною до трьох років, відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач має дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 27 листопада 2008 року Відділом РАЦС Нахімовського районного управління юстиції у м. Севастополі. Відповіддю начальника УПтСЗН Нахімовської РДА м. Севастополя підтверджується, що позивач отримує соціальні виплати до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20 лютого 2009 року. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» позивач є застрахованою особою, тому вона, згідно до положень ст.ст.4,42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трьох років в розмірі, встановленому ст.43 вказаного Закону.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутність.

Враховуючи думку представника позивача, керуючись статтями 10, 122, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі доказів, наявних у справі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить вимоги позову обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження.

Ця подія в її житті визнається нормами законодавства про соціальне страхування як страховий випадок - підстава виникнення права на здобуття матеріального забезпечення у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за ним.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 з лютого 2009 року призначено державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі передбаченому для застрахованих осіб. Оскільки позивач є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на неї розповсюджуються дія Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Зокрема, відповідно до ст.43 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі Закон № 2240-ІІІ), надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно Закону № 2240-ІІІ, застрахована особа - це найманий працівник, або інша особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Пунктом 18 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається з дня звернення за її призначенням, але не раніше ніж з дня, що настає після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами для непрацюючих осіб та осіб суб'єктів підприємницької діяльності, а для працюючих осіб - з дня настання відпустки по догляду за дитиною по день її закінчення.

Отже ОСОБА_3, яка згідно до представлених суду матеріалів, є суб'єктом підприємницької діяльності, на час вирішення спірного питання набула статус особи, яка тимчасово втратила працездатність.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Відповідачем УПтСЗН Нахімовської РДА м. Севастополя позивачу ОСОБА_3 була призначена та виплачена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до положень статті 15 Закону № 2811-ХІІ (у редакції Закону № 107-VI) та пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.

До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом № 107-VI, правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Закону № 2240-ІІІ, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 2811-ХІІ в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Пунктом 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону № 2811-ХІІ в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, передбачено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України № 2811-ХІІ в редакції, яка діє з 01 січня 2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Згідно з пунктом 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України № 2811-ХІІ в редакції, яка діє з 01 січня 2008 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію зазначені положення Закону № 2240-IIІ.

В даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на відносини щодо допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на наведене, враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 19 лютого 2009 року, у зв'язку з чим, впродовж періоду з 19 лютого 2009 року дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги в іншому розмірі, ніж встановлено статтею 43 Закону № 2240-III, слід визнати протиправними та зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату позивачеві допомоги виходячи з розміру, встановленого цим законом з урахуванням раніше виплачених сум з 19 лютого 2009 року.

Приймаючи постанову про задоволення вимог позивача, суд також враховує положення ч.ч.1,2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час звернення позивача з позовом до суду), відповідно до яких адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Беручи до уваги, що 15 листопада 2010 року ОСОБА_3 звернулась із заявою до відповідача про надання їй розрахунку про здійснення належних їй виплат, та з відповіді начальника УПтСЗН Нахімовської РДА м. Севастополя від 22 листопада 2010 року дізналася про порушення свого права на отримання допомоги по догляду за дитиною до трьох років, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущений не був.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання виплатити конкретну суму в розмірі 14.992,35 грн. за період з 19 лютого 2009 року по 30 листопада 2010 року, то вона задоволенню не підлягає, оскільки суд не є органом, повноважним здійснювати розрахунок сум недоплаченої допомоги та стягувати її з відповідача, встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону, а не визначати конкретні суми до стягнення; суд не може підміняти орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

На підставі викладеного, керуючись ст.46 Конституції України, ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ст.3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.ст. 6, 8, 9, 11, 70-72, 86, 158-163, 167, 256, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя здійснити ОСОБА_3 перерахунок та виплату встановленого розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленому Законом для дітей віком до 6-ті років, з 19 лютого 2009 року до появи нових підстав для перерахунку чи припинення виплати (зміни у законодавстві та інше), з урахуванням проведених за період з 19 лютого 2009 року виплат.

В решті позову, відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя Нахімовського районного

суду міста Севастополя І.А.Пекарініна