Ухвала суду № 34183104, 14.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц - 791/1803/2013 Головуючий в І інстанції: Войцеховська Я.В.

Категорія 74 Доповідач: Бугрик В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця « 14» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Семиженка Г.В.

Суддів: Бугрика В.В., Лісової Г.Є.,

при секретарі: Філімонова Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 29 березня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поділ майна подружжя в якому посилається на те, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі з 30.12.1993року і від шлюбу мають двох синів: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею. За час шлюбу вони придбали 68/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. Для покращення житлових умов, провели в будинку та гаражу переобладнання у зв'язку з чим їх частка збільшилася. Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 13 липня 2009 року, право власності на 80/100 частин спільно придбаного та переобладнаного будинку було визнано за відповідачем. Просила поділити майно, що є спільною сумісною власністю її з ОСОБА_2, виділивши їй 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та визнати за нею та відповідачем право власності за кожним по 40/100 ч. зазначеного будинку, стягнути з відповідача судові витрати.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, вимоги по якому неодноразово уточнювались. В своєму позові посилається на те, що в період шлюбу вони з дружиною неодноразово зверталися до різних банківських установ для отримання кредитних коштів для поточних потреб родини,придбання майна, проведення ремонту будинку з метою поліпшення житлових умов. Зазначені кошти були використані в інтересах сім'ї для придбання побутових товарів, побутових послуг, частково для ремонту та переобладнання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також для погашення зобов'язань за попередніми кредитними договорами. З грудня 2008 року шлюбні відносини між ним та ОСОБА_1 фактично були припинені та в 2009 році шлюб розірвано. 13.07.2009 року Дніпровським районним судом м. Херсона винесено рішення відповідно до якого за ним визнано право власності на домоволодіння літ. «А» за адресою: АДРЕСА_1, що складає 80/100 частин ( разом зі створеними новими житловими та нежитловими приміщеннями). Обов'язок по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування є їх спільним солідарним обов'язком разом з колишньою дружиною. Після фактичного припинення шлюбних відносин та після розірвання шлюбу ним за рахунок власних коштів та його поручителем ОСОБА_3 були погашені зазначені боргові зобов'язання перед банками, в тому числі він погасив заборгованість навіть по тим договорам, які були оформлені на ОСОБА_1 Крім того, ним після розірвання шлюбу було сплачено за рахунок власних коштів вартість матеріалів та ремонтних робіт, проведених в спірному житловому будинку в сумі 250 000,00 гривень. На теперішній час існує непогашена заборгованість перед поручителем ОСОБА_3, який стягнув з нього в порядку регресної вимоги сплачену суму боргу перед банківською установою та рішення набрало законної сили. Просив поділити майно, що є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_1 з урахуванням спільних боргів, погашення спільних боргів однією стороною та витрат понесених на покращення житлового будинку шляхом стягнення половини фактично понесених витрат з ОСОБА_1,а також половини боргу перед поручителем, оскільки згідно рішення суду поручителю відмовлено в солідарному стягненні коштів з подружжя. Всього просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь 452 977,23грн та розділити судові витрати на проведення експертизи.

Рішенням суду позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволені частково.

Поділено спільне сумісне майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнано за кожним з них по 1/2 ідеальній частці домоволодіння, залишивши його у спільній частковій власності, яке складається з домоволодіння літ. «А» за адресою : АДРЕСА_1, яке складається з приміщень : 2-1/коридор/ пл.18.6 кв.м., 2-2 /кухня/ площею 16.7 кв.м., 2-3 /жиле/ площею 30.9 кв.м., 2-4 /комора/ площею 10.0 кв.м., 2-5 /жиле/ площею 31.2 кв.м., 2-6 /жиле/ площею 31.6 кв.м., 2-7 /санвузол/ площею 3.8 кв.м., 2-8 /жиле/ площею 12.6 кв:м., 2-9 жиле/ площею 16.2 кв.м., 2-10 /жиле/ площею 13.5 кв.м., 2-11 /коридор/ площею 5.0 кв.м., 1/санвузол/ площею 21.6 кв.м., 11 /коридор/ площею 7.5 кв.м., 111 /коридор/ площею 22.5 кв.м., 1У/комора/ площею 21.1 кв.м., навісу літ. «В», двоповерхової господарчої будівлі літ. «И» та огорожі, що складає 80/100 частини домоволодіння .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, сплачених ним після розірвання шлюбу в рахунок погашення кредитних зобов'язань, а саме 47170,55 гривень (сорок сім тисяч сто сімдесят гривень 55 копійок) та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, стягнутих з нього на користь поручителя ОСОБА_3, а саме 240 321,68 (двісті сорок тисяч тридцять двадцять одна гривня, шістдесят вісім копійок).

В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1593,80грн половину вартості проведеної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1733,92 гривень (одна тисяча сімсот тридцять три гривні 92 копійки).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати дане рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитним договорам в сумі 138817,20 грн., заборгованості по оплаті за проведені ремонтні роботи в сумі 125000,00 грн., та в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 у повному обсязі, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму спільних сплачених зобов'язань у розмірі 263817,20 грн..

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Так, судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 30.12.1993 року, який рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 03.07.2009 року розірвано (т.1 а.с.52). Сторони не оспорюють, що шлюбний договір між подружжям не укладався та домовленості по поділ спірного майна не існує. У відповідності до копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно право приватної спільної часткової власності на 80/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано 04.08.2009 р. за ОСОБА_2 (т.1 а.с.55)

В період шлюбу сторонами були укладені наступні кредитні договори, які погашалися після розірвання шлюбу:

- 06.03.2007 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір № 11126058000 про надання споживчого кредиту у сумі 100 000,00 доларів CШA.(а.а.91-96)

- 28.09.2007 року між ОСОБА_1 та ВАТ « Кредитпромбанк» укладено кредитний договір № 07/303-КЕК-07 на суму 5000 доларів США.(а.с.108-112)

- 28.09.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк» укладено кредитний договір № 07/304-КМК-07 на суму 23 000,00 доларів США.(а.с.56-58)

Після припинення шлюбу (з 13.07.2009 р.) ОСОБА_2 на погашення кредитної заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами було сплачено 175311,10 грн. що підтверджується дослідженими квитанціями. (т.1 а.с. 59-90, 97-107, 113-129)

Згідно ст.ст. 60, 61 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, отже і отримані грошові кошти за кредитними договорами також.

У відповідності до ч.2 ст. 65 СК України при укладені договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побітового.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, а відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. Отже, дружина і чоловік незалежно від припинення шлюбу мають рівні права та обов'язки щодо спільно нажитого у шлюбі майна, оскільки розірвання шлюбу не звільняє подружжя від зобов'язань за кредитом, а відповідно при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї .

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4 ст.65 СК України).

Таким чином, у результаті взяття в кредит грошових коштів для використання на споживчі цілі, боргові зобов'язання перед позикодавцем несуть як чоловік, так і дружина, а не тільки той із подружжя, хто підписав кредитний договір. ОСОБА_1 не спростовано презумпцію згоди на укладення кредитних договорів та спільності майна подружжя, яка закріплена ч. 2 ст.60 СК України.

Суд прийшов до вірного висновку, що житловий будинок в АДРЕСА_1 придбаний під час шлюбу сторонами і є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, тому визнав ідеальні частки у домоволодінні без його реального поділу і залишив майно у їх спільній частковій власності порівну. Суд також врахував, що отримані подружжям за час шлюбу кредитні кошти використані в інтересах сім'ї, тому боргові зобов'язання є спільними і поділив їх, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1\2 частину компенсації даних зобов'язань в сумі 287492,32 грн.

Доводи ОСОБА_2 щодо сплати після розірвання шлюбу особистих коштів у сумі 250000 грн. на виконання ремонтно-будівельних робіт згідно договору підряду від 02.05.2008 року та розписки від 13.08.2009 р. (т.1 а. с. 133, 215) суд не прийняв до уваги цілком обґрунтовано, так як вони не є належними доказами.

Відповідно до положень ч.1 ст.60 , ч.2 ст. 114, ч.1,3 ст. 61, ч.2 ст. 65 СК України судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що вони зроблені на підставі правильного застосування норм матеріального і процесуального права, повного з'ясування обставин справи, та належної оцінки наявних доказів.

За даних обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, тому не можуть бути прийняті до уваги, як значимі і скарги підлягають відхиленню, а рішення суду слід залишити без змін як таке, що є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 29 березня 2013 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді