Ухвала суду № 34182428, 11.10.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25254/13-ц

Провадження №6/761/794/2013

У Х В А Л А

іменем України

11 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Вітріщаку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за поданням державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко М. В. про обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2013 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

Подання обґрунтовував тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України знаходиться виконавче провадження № 38863496, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого 24 вересня 2010 року Окружним адміністративним судом міста Києва №9/468 про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 18 479 099 грн. 51 коп. Станом на день звернення державного виконавця з поданням до суду, тобто станом на 27 вересня 2013 року, боржником не вчинено жодних дій, спрямованих на погашення боргу. Враховуючи викладене, а також те, що тимчасові виїзди чи виїзди боржника на постійне проживання за межі України ускладнює та унеможливлює проведення виконавчих дій, які можуть бути проведені за його присутності, та ставить під загрозу своєчасність та повноту здійснення виконавчого провадження, державний виконавець звернувся до суду з вказаним поданням.

Державний виконавець у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

На підставі ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України боржник та стягувач у судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказане подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого листа № 9/468 від 24 вересня 2010 року, що видав Окружний адміністративний суд міста Києва про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 18 479 099 грн. 51 коп.

16 липня 2013 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржнику встановлено строк на добровільне виконання, копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Проте станом на день звернення державного виконавця до суду заборгованість боржником не погашена та жодних дій зі сторони боржника для її погашення не вчинюється.

Тимчасові виїзди боржника за кордон ускладнюють проведення виконавчих дій, що викликане його відсутністю за місцем їх проведення.

Тимчасові виїзди чи виїзд на постійне проживання за межі України ОСОБА_2 ускладнює та може унеможливити проведення виконавчих дій, які можуть бути проведені виключно за його присутності.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» вказує, що обмеження права громадян на виїзд з України належить до виключної компетенції Адміністрації Державної прикордонної служби України, а п. 8 зазначеної статті покладає на державну прикордонну службу України обов'язок запобігання і недопущення в'їзду та виїзду за кордон з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

За викладених обставин суд вважає, що подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 377-1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Борейко М. В. про обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 - задовольнити.

Тимчасово обмежити громадянина України суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань по сплаті на користь Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва заборгованості у сумі 18 479 099,51 грн., покладених на нього рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №9/468.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: