Рішення № 34181308, 17.10.2013, Оболонський районний суд міста Києва

17.10.2013 Справа № 756/11528/13-ц

унікальний номер 756/11528/13-ц

номер провадження 2/756/4359/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 року Оболонський районний суд м.Києва у складі:

головуючого - судді Кричиної А.В.

при секретарі Давискібі І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія "ТРАНССЕРВІС" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики та відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В :

До суду звернувся позивач з зазначеним позовом до відповідача, згідно якого просив стягнути з ОСОБА_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія "ТРАНССЕРВІС" суму позики у розмірі 100000,00 грн., суму інфляційних збитків у розмірі 9300,00 грн., три відсотки річних у розмірі 8926,03 грн. та 1182,26 грн. судового збору. Свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідач працюючи у ТОВ ТК «ТРАНССЕРВІС» заступником директора, у зв'язку із погіршенням стану здоров'я та необхідністю коштів на лікування, звернувся до позивача з заявою про надання йому безпроцентної поворотної позики строком на 1 рік. Протоколом засідання засновників ТОВ ТК «ТРАНССЕРВІС» №01/04-08 від 04.08.2009 року було прийнято рішення про надання відповідачу безпроцентної поворотної позики на 1 рік. 20.08.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір безпроцентної позики № 02/20-08. Відповідачу позивачем було передано 100000,00 грн. відповідно до видаткового касового ордеру №129 від 21.08.2009 року. Відповідач в строки зазначені договором позику не повернув, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 100000,00 грн. 11.06.2013 року відповідач звільнився з ТОВ ТК "ТРАНССЕРВІС" за власним бажанням, при цьому позику підприємству не повернув.

В судовому засідання представник позивача обґрунтування позову та позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити, зазначив, що на час розгляду справи відповідачем сума боргу не сплачена.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили. При цьому, відповідач зазначив, що його рідний брат ОСОБА_2 є співзасновником даного товариства. Саме на його прохання він підписав заяву на отримання позики, договір позики, касовий ордер про отримання 100000,00 грн. При цьому, вказаних грошей від не отримував та питання про повернення коштів виникло лише тому, що він звільнився з даного підприємства. Відповідач та його представник заявили про застосування строків позовної давності, оскільки вважають, що строк позовної давності по даній вимозі сплив 31.12.2012 року. У зв'язку із зазначенням строків позовної давності просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

20.08.2009 року між ТОВ Транспортною компанією «Транссервіс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 02/20-08, відповідно до якого позивач передав 100000,00 грн. у власність відповідача, а відповідач зобов'язався повернути позику протягом одного року з моменту надання йому позики. Зазначений договір підписаний обома сторонами. ( а.с.9).

Зазначений договір укладений сторонами на підставі заяви ОСОБА_1 до директора ТОВ Транспортна компанія «Транссервіс», згідно якої він просить надати йому позику на лікування ( а.с.5), та на виконання рішення засновників товариства викладеному у протоколі засідання засновників № 01/04-08 від 04.08.2009 року. ( а.с.6).

Згідно видаткового касового ордеру № 129 від 21.08.2009 року відповідач отримав в касі товариства 100000,00 грн., про що свідчить його власноручний підпис. ( а.с.10). Будь-яких доказів, відповідно до положень ст.60 ЦПК України, які б спростували вказаний факт відповідачем суду не надано.

Згідно ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що відповідач зазначену суму позики позивачу в строки обумовлені п.4.1 договору позики не повернув, отже підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 100000,00 грн.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути за період з 21.08.2010 року по 12.08.2013 року 3 % річних від простроченої суми, що складає 2926,03 грн. та інфляційні витрати в розмірі 9200,00 грн., а не 9300,00 грн., оскільки за вказаний період індекс інфляції складав 109,2 %, а не 109, 3%, як зазначає позивач у своїх розрахунках.

Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язують його початок.

Згідно ч.1 ст. 254 ЦК України строк, що визначається роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідач та його представник заявили про застосування строку позовної давності, зазначаючи, що вважають датою спливу вказаного строку 31.12.2012 року.

Разом з тим, перебіг строку позовної давності, відповідно до п.4.1. договору позики розпочався 21.08.2010 року та відповідно сплинув 21.08.2013 року. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції позивачем позов подано до суду 13.08.2013 року, тобто до спливу строку позовної давності. Отже, судом не встановлено підстав для застосування строку позовної давності.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1181,26 грн. ( а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,15,58-60,79,88,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 252, 252, 254, 256, 257, 625, 1046, 1049 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія "ТРАНССЕРВІС" (код ЄДРПОУ 32156302, місцезнаходження: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 154), суму позики у розмірі 100000,00 грн. (сто тисяч грн. 00 коп.), суму інфляційних збитків у розмірі 9200,00 грн. (дев'ять тисяч двісті грн. 00 коп.), три відсотки річних у розмірі 8926,03 грн. (вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість грн. 03 коп.) та 1181,26 грн. (одна тисяча сто вісімдесят одна грн. 26 коп.) - судового збору.

Апеляційну скаргу може бути подано до Апеляційного суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м.Києва.

Суддя