Ухвала суду № 34179584, 08.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/343/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 у справі № 2а-13492/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро-Вікторія"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку (з урахуванням уточнення позовних вимог) оскаржило рішення про застосуванні штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2008 № 0003152305 в частині визначення Державною податковою інспекцією суми штафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у розмірі 2 650,00 грн.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Судами встановлено, що фактичною підставою для нарахування Товариству фінансових санкцій слугував висновок фахівців державного податкового органу, викладений у акті перевірки від 25.03.2008 № 26540360/2305/30407788, що в порушення пунктів 1, 2, 10, 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивач при наданні послуг у сфері грального бізнесу не забезпечив проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій (РРО) у сумі 980,00 грн. (не забезпечив роздрукування та видання розрахункових документів встановленої форми в момент продажу кредитів на суму 510,00 грн. та повернення кредитів на суму 470,00 грн.). Перевіркою також встановлено невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахункових операцій сумі коштів, що зазначена в денному звіті РРО на суму 20,00 грн. та відсутність контрольних стрічок.

На підставі акту перевірки відповідачем згідно з пунктами 1, 5 ст. 17, ст. 22 Закону № 265/95-ВР прийнято оспорюване рішення, яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 5 170,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження оспорюване рішення скасовано в частині застосованих фінансових санкцій у розмірі 2 520,00 грн., у тому числі 170,00 грн. - за невиконання друку та незберігання конторольних стрічок та 2 350,00 грн. - за не проведення розрахункової операції через РРО у сумі 470,00 грн.

Так, порядок проведення розрахунків визначено ст. 3 Закону № 265/95-ВР, відповідно до якої суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідальність за невиконання зазначених обов'язків передбачено п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у вигляді фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), що здійснено без проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходил з того, що специфіка роботи грального автомату, на якому можна розпочати гру лише після внесення коштів безпосередньо до самого грального автомату, передбачає проведення операції з надання послуг через РРО та роздрукування відповідного розрахункового документа після отримання клієнтом послуги (закінчення гри).

Судами встановлено, що позивачем було надано послугу на суму 500,00 грн. з проведенням такої операції на повну суму проданих кредитів через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО із роздрукуванням відповідного розрахункового документа № 9280, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 17). При цьому судами встановлено, що сума у розмірі 10,00 грн. зазначена помилково, а акт перевірки, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984), не містить такого порушення як непроведення через РРО виручки, отриманої від клієнта, чи при інкасації готівки з грального автомату.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій цілком правомірно дійшли висновку про визнання протиправним та скасування рішення від 05.05.2008 №0003152305 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 550,00 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи суть спірних правопорушень полягає у тому, що позивачем надавались послуги з гри на автоматах, у яких не реалізовані фіскальні функції.

З огляду на суть спірних правовідносин колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265/95-ВР).

Терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням РРО встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України (ст. 11 Закону № 265/95-ВР).

Пунктом 6 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 № 121 "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" встановлено, що до 31.12.2006 всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 2 постанови № 121 на Міністерство промислової політики України було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Отже, до вказаної дати (01.07.2008) у державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було РРО, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єкта господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону № 265/95-ВР.

Оскільки перевірка контролюючим органом була здійснена 25.03.2008, тобто до включення вищезазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, вина позивача у порушенні ним порядку використання РРО під час надання послуг у сфері грального бізнесу виключається.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції відхиляє доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, і не вбачає підстав для скасування законних і обґрунтованих судових рішень першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2010 у справі № 2а-13492/09/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко