Постанова № 34179365, 15.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 916/1055/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.за участю представників сторін:позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномвідповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномтретьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чиномрозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного акціонерного товариства "СЕВЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ"на постановувід 30.07.2013 року Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 916/1055/13 господарського суду Одеської областіза позовомПриватного акціонерного товариства "СЕВЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ"до Державного підприємства "Одеська залізниця"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПублічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод"простягнення 21264,96 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "СЕВЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Одеська залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Одеський припортовий завод" про стягнення 21264,96 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.06.2013 року (суддя Лічман Л.В.) залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року (головуючий суддя Савицький Я.Ф., судді Гладишева Т.Я., Лавренюк О.Т.) у позові відмовлено.

Приватне акціонерне товариство "СЕВЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області 26.06.2013 року і постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "СЕВЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ" суму збитків у розмірі 21264,96 грн. за недостачу карбаміду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 07.12.2011 року між ПрАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" (замовник) та ВАТ,,Одеський припортовий завод", правонаступником якого є ПАТ,,Одеський припортовий завод" (виконавець), укладено договір №1006/3К-2012 про надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження карбаміду на експорт у 2012 року.

На виконання умов договору 25.10.2012р. ПрАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" (відправник) зі станції відправлення Рубіжне Донецької залізниці на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці відправлено з метою подальшого експорту для ПАТ,,Одеський припортовий завод" (одержувач) групу вагонів з карбамідом у кількості 2455800 кг, що підтверджується залізничною накладною № 53983110, відмітки у якій свідчать про те, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника навалом; вагони, їхня арматура та обладнання справні та відповідають встановленим вимогам.

27.10.2012р. вагони з карбамідом прибули на ст. Чорноморська Одеської залізниці, де одержувачем при зважуванні вагонів № 59584326 та №59232074 виявлено масу вантажу нижчу від зазначеної у залізничній закладній, у зв'язку з чим ПАТ,,Одеський припортовий завод" листом від 29.10.2012 р. № 40/ЖДЦ повідомило начальника станції Чорноморська Одеської залізниці про необхідність комісійної видачі вантажу.

Листом від 30.10.2012 р. № 593 залізницею відмовлено з мотивів відсутності необхідності у видачі вантажу за участю представника перевізника, якщо вагони прибули в справному стані.

З огляду на неприбуття представників залізниці вивантаження карбаміду з вагонів здійснено без їх участі, але із запрошенням експерта Одеської торгово-промислової палати, котрим за результатами перевірки вагонів № 59584326 та № 59232074 складено акт експертизи від 29.10.2012 р. № УТЭ-2950, в якому зафіксовано недостачу карбаміду в загальній кількості 6880 кг. Крім того, експертизою встановлено, що: на кожному із вищезазначених вагонів зрізано запірні штоки 1,2,4 люків, має місце вільний доступ до вантажу; на даху вагону № 59232074 вбачаються сліди розсипання вантажу; у вагонах на поверхні вантажу наявні нерівності (виборки) та сліди забруднення вантажу; комерційний акт експерту не пред'явлено.

Судами втановлено, що на адресу ДП "Одеська залізниця" направлено претензію від 16.11.2012 року № 01/ПП-489, яку листом від 29.11.2012 р. № 101/4 залишено без задоволення з мотивів відсутності комерційного акту та скарги з боку вантажоодержувача на адресу начальника дирекції залізничних перевезень через відмову скласти комерційний акт. Причиною для відмови у задоволенні претензії також вказано неповідомлення станції призначення про час здійснення експертного дослідження.

Таким чином, виявлена недостача під час зважування вантажу на станції призначення стала підставою звернення ПрАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з перевізника вартості втраченого під час перевезення вантажу у розмірі 21264,96 грн. (маса відповідної недостачі з урахуванням норми недостачі 1,5% маси нетто вантажу визначена як 5212 кг; вартість вантажу - 3400,00 грн. без ПДВ за 1 тону).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суди виходили з наступного.

Згідно частини 2 статті 307 Господарського кодексу України, частини 3 статті 909 Цивільного кодексу України, п.6 Статуту залізниць України, наявна у матеріалах справи залізнична накладна від 25.10.2012 р. № 53983110 свідчить про укладення між ПрАТ "Сєвєродонецьке Об'єднання Азот" (вантажовідправник), залізницею (перевізник) та ПАТ, "Одеський припортовий завод" (одержувач) договору перевезення вантажу залізничним транспортом.

Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В абз.2 цього ж пункту Статуту залізниць України вказано, що комерційний акт складається для засвідчення, зокрема невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Пунктом 16 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. № 334, передбачено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях незагального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагона (контейнера) з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень безпосередньо або через начальника станції.

Місцевий господарський суд з яким погодився суд апеляційної інстанції встановив, що у позивача відсутні підстави для притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, оскільки під час виявлення недостачі вантажу не дотримано передбачений законодавством порядок документального оформлення цієї обставини, оскільки комерційний акт, який повинен був складатись начальником залізниці, не оформлювався, дії щодо відмови в оформленні комерційного акта одержувачем вантажу, згідно п.16 Правил складання актів, не оскаржено.

Акт експертизи від 29.10.2012 року № УТЭ-2950 складений Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, суди попередніх інстанцій не прийняли до уваги, в зв'язку з тим, що дослідження здійснено всупереч п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, яким передбачено повідомлення про проведення експертизи начальника станції або іншого працівника, уповноваженого начальником станції. При цьому доказів, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, направлення/вручення виклику начальнику станції позивачем не представлено, а, отже, оформлений за наслідками експертизи без участі представника залізниці акт не може сприйматись як об'єктний доказ.

Враховуючи викладене та те що лист позивача від 29.10.2012 р. № 40/ЖДЦ не підтверджує повідомлення про проведення експертизи начальника станції, оскільки ним повідомлено лише про факт простоювання вагонів в очікуванні комісійної перевірки маси вантажу, а не про намір провести експертизу вагонів для встановлення причин недостачі вантажу, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що господарські суди попередніх інстанцій в порядку статті 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили, встановили та надали юридичну оцінку наданим сторонами доказам та дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог.

Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення та постанови у даній справі колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 26.06.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.07.2013 року у справі № 916/1055/13 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "СЕВЕРОДОНЕЦЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ АЗОТ" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

Л. Рогач