Рішення № 34179183, 07.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2013 р.Справа № 916/1934/13

За позовом: Приватного підприємства "Агровинтрейд";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Україна"

про стягнення 616 628,39 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Арнаут М.О. - довіреність № 6 від 13.03.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Агровинтрейд" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" про стягнення 616 628,39 грн., з яких 561 018,40 грн. основного боргу; 46 341,66 грн. пені та 9 268,33 грн. 3 % річних та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що внаслідок невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки № 09101 від 09.10.2012 року зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати товару, поставленого по видатковим накладним: від 10.10.2012 року за № 0000000474; від 11.10.2012р. № 0000000475; від 12.10.2012р.; № 0000000481; від 13.10.2012р. № 0000000482; від 14.10.2012р.; № 0000000483 від 15.10.2012р. № 0000000484; від 16.10.2012р. № 0000000485; від 17.10.2012р. № 0000000487; від 18.10.2012р. № 0000000488; від 19.10.2012р. № 0000000489; від 22.10.2012р. № 0000000490; від 23.10.2012р. № 0000000491; від 24.10.2012р. № 0000000492; від 25.10.2012р. № 0000000493; від 26.10.2012р. № 0000000494; від 08.11.2012р. № 0000000523; від 09.11.2012р. № 0000000524; від 12.11.2012р. №0000000525; від 15.11.2012р. № 0000000526; у останнього наявна заборгованість у сумі 561 018, 40 грн. (1 932398,00 грн. було сплачено) на яку, згідно п.9.1 договору, було нараховано пеню, а також 3% річних (ст. 625 ЦК України).

Приймаючи до уваги, що направлена Позивачем, з метою досудового врегулювання спору претензія була залишена відповідачем без відповідного реагування, позивач змушений був звернутися до суду із відповідним позовом за захистом своїх порушених інтересів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.07.2013р. було порушено провадження у справі №916/1934/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні на 28.08.2013р.

В подальшому, 27.08.2013 року за вх. № 25735/13 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с.33-37), згідно якої останній просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 561 018,40 грн., 42 221, 79 грн. пені; 3 % річних у сумі 9 294,11 грн., та інфляційного збільшення - 2 244, 07 грн., а також повернути судовий збір у розмірі 37,00 грн.

У судове засідання, призначене на 28.08.2013 року, з'явилися представник позивача та представник відповідача. Представник позивача підтримав подану раніше заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд розглядати редакцію позовних вимог, викладену у ній.

Судом, приймаючи до уваги усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із можливим укладенням сторонами мирової угоди, було оголошено перерву у судовому засіданні до 23.09.2013 року.

23.09.2013 року у судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про його час та місце належним чином, що підтверджується особистим підписом представника відповідача на повідомленні про оголошення перерви у судовому засіданні від 28.08.2013 року, наявного в матеріалах справи (а.с.42).

Ухвалою суду від 23.09.2013 року, за клопотанням представника позивача було продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та, у зв'язку із нез'явленням в судове засідання представника відповідача, від якого не надходило клопотання про розгляд справи за його відсутності, розгляд справи відкладено на 07.10.2013 року.

07.10.2013 року у судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення їх розміру, просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у вищезазначеній заяві, а також повернути судовий збір у розмірі 37,00 грн.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" про час та місце судового засідання, призначеного на 07.10.2013 року повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової ухвали від 23.09.2013 року про продовження строку розгляду справи та її відкладення на адресу, зазначену у позовній заяві.

Вказана ухвала була отримана відповідачем 01.10.2013 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення (а.с.57), однак, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2012 року між Приватним підприємством "Агровинтрейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" було укладено договір поставки № 09101 (а.с.8), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити товар - кукурудзу у кількості 1500 тон.

Відповідно до п. 4.4. договору, Покупець здійснює оплату на протязі 5 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару 350+/-10% тон. Поставка супроводжується наступними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, ТТН.

Крім цього, 16.10.2012 року до зазначеного договору сторонами було укладено додаткову угоду (а.с.9), згідно якої пункт 4.4 договору було викладено у наступній редакції: Покупець здійснює оплату на протязі 20 банківських днів з моменту поставки кожної партії товару 400 +/-10% тон. Поставка супроводжується наступними документами: рахунок-фактура, видаткова накладна, податкова накладна, ТТН.

Таким чином, проаналізувавши зміст вказаного договору, суд доходить висновку про можливість застосування до нього норм, що регулюють правовідносини поставки та купівлі-продажу.

При цьому, суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір поставки № 09101 від 09.10.2012р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та поставив на адресу відповідача згідно видаткових накладних від 10.10.2012 року за № 0000000474; від 11.10.2012р. № 0000000475; від 12.10.2012р.; № 0000000481; від 13.10.2012р. № 0000000482; від 14.10.2012р.; № 0000000483 від 15.10.2012р. № 0000000484; від 16.10.2012р. № 0000000485; від 17.10.2012р. № 0000000487; від 18.10.2012р. № 0000000488; від 19.10.2012р. № 0000000489; від 22.10.2012р. № 0000000490; від 23.10.2012р. № 0000000491; від 24.10.2012р. № 0000000492; від 25.10.2012р. № 0000000493; від 26.10.2012р. № 0000000494; від 08.11.2012р. № 0000000523; від 09.11.2012р. № 0000000524; від 12.11.2012р. №0000000525; від 15.11.2012р. № 0000000526 (а.с.14-23) кукурудзу на загальну суму 2 467 916,40 грн.

Факт поставки позивачем зазначеного товару відповідачу підтверджується особистими підписами на вище перелічених видаткових накладних осіб, уповноважених на його отримання, що підтверджується довіреністю № 196 від 10.10.2012р. (а.с.24); довіреністю № 211 від 22.10.2012р. (а.с.25) та довіреністю № 247 від 08.11.2012р. (а.с.26).

16.11.2012 року позивач та відповідач склали акт дооцінки вартості кукурудзи (а.с.51), згідно якого було проведено дооцінку партії кукурудзи 255 тон, відвантаженої за період з 23 по 26 жовтня 2012 року на 100 грн. за 1 тону, в тому числі ПДВ.

Таким чином, загальна вартість за відвантажену кукурудзу збільшується на 25 500,00 грн., в тому числі ПДВ. Згідно з п.3 акту, він є доповненням до видаткових накладних №491, № 492, № 493, № 494 за період з 23 по 26 жовтня 2013 року.

Отже, загальна вартість поставленої кукурудзи, з урахуванням до оцінки, склала 2 493 416,40 грн.

Однак відповідач, отримавши товар згідно зазначених накладних, свої зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати товару не виконав.

Як встановлено судом, відповідачем було частково сплачено отриманий товар на суму 1 932 398,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки (а.с.50), в результаті чого у нього наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 561 018, 40 грн.

Враховуючи вищезазначене та те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 561 018, 40 грн. відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги ПП «Агровинтрейд» в цій частині цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 42 221,79 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що за несвоєчасне перерахування Покупцем Постачальнику грошових коштів в оплату за вартість товару останній має право вимагати оплату пені, а Покупець в такому випадку зобов'язується оплачувати Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України прямо вказано на те, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано спеціальним законом - Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з ст. ст. 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що при перевірці розрахунку пені (а.с.34-36) було встановлено часткову помилковість її нарахування, що пов'язано з неврахуванням зменшення облікової ставки НБУ, починаючи з 10.06.2013 року, судом, з урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, за допомогою системи „Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок пені, згідно з яким загальна сума пені за договором, яка підлягає стягненню в межах даного позову, складає 42 131.27 грн.

Розмір договірної пені - подвійна облікова ставка НБУ

Сума боргу (грн. )Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення313680.0013.11.2012 - 13.11.2012 1 7.5000 % 0.041 % 128.56561018.8414.12.2012 - 09.06.2013 178 7.5000 % 0.041 % 40926.78561018.8410.06.2013 - 14.06.2013 57.0000 % 0.038 % 1075.93

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 9 294,11 грн. та індексу інфляції у сумі 2 244,07 грн. суд вказує наступне.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний, зокрема, сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних (а.с.36) та розрахунок індексу інфляції (а.с.36), суд вважає їх обґрунтованими, а вимоги щодо їх стягнення такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Приватного підприємства "Агровинтрейд", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Одночасно господарський суд відзначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі зменшення розміру позовних вимог.

Відтак, суд, розглянувши клопотання позивача про повернення судового збору у розмірі 37,00 грн., задовольняє його, у зв'язку із чим судовий збір на суму 37,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 197 від 03.07.2013 року підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТС Україна" (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, код ЄДРПОУ 13903152) на користь Приватного підприємства "Агровинтрейд" (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Варненська, 33, код ЄДРПОУ 35154135) основну суму боргу у розмірі 561 018/п'ятсот шістдесят одна тисяча вісімнадцять/грн. 40 коп.; 42 131/сорок дві тисячі сто тридцять одна/грн. 27 коп. пені, 9 294 /дев'ять тисяч двісті дев'яносто чотири/грн. 11 коп. 3% річних; 2 244 /дві тисячі двісті сорок чотири/грн. 07 коп. індексу інфляції та 12 293 /дванадцять тисяч двісті дев'яносто три/ грн. 76 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Садова, 1а, код ЄДРПОУ 37607526) на користь Приватного підприємства "Агровинтрейд" (68702, Одеська область, м. Болград, вул. Варненська, 33, код ЄДРПОУ 35154135) суму судового збору у розмірі 37 /тридцять сім/грн. 00 коп., сплаченого за платіжним дорученням № 197 від 03.07.2013 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.10.2013р.

Суддя Щавинська Ю.М.