Рішення № 34179040, 30.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14691/13 30.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" Публічного акціонерного товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт"

про стягнення 7 203,48 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засідання брали участь:

від позивача: Горовець Є.М. за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 30 вересня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" Публічного акціонерного товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" про стягнення 7 203,48 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Призначено до розгляду на 16.09.2013.

В судове засідання призначене на 16.09.2013 року представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату і час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 розгляд справи відкладено на 30.09.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 30.09.2013, з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2009 між ТОВ "Ласка Лізинг" та ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант" було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності, оформлений полісом №19G-0285663 (далі - "Договір"), копія якого додається. Відповідно до Договору було застраховано автомобіль Фольксваген Кадді, № шассі (він-код) WV1ZZZ2KZ8X116122 реєстраційний номерний знак АА 7435 НС (далі - "Застрахований автомобіль"). Страхування проводилось відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) №119, зареєстрованих Міністерством фінансів України за реєстраційним номером №0670676 (далі - "Правила страхування"), копія яких додається.

28.04.2011 найменування ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" було змінено на Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", що підтверджується витягом зі статуту ПАТ "УСК "Гарант-Авто", свідоцтвом про державну реєстрацію позивача та відповідною довідкою з ЄДРПОУ, копії яких додаються.

16.02.2010 у місті Києві, на вул. Новокостянтинівській, відбулося зіткнення Застрахованого автомобіля, автомобіля Мітсубісі, реєстраційний номерний знак АА 2835 ЕТ, автомобіля марки "ІЖ", реєстраційний номерний знак 43113 КТ та екскаватора, реєстраційний номерний знак 00639 КС, що належить відповідачеві (ця обставина підтверджується листом-відповіддю Державної інспекції сільського господарства в м. Києві від 07.06.2013 під керуванням Нежинського Володимира Григоровича. Внаслідок ДТП Застрахований автомобіль був пошкоджений, що підтверджується відповідною довідкою ДАІ.

ДТП відбулась в результаті порушення Нежинським В.Т. п. 2.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 07.05.2010 та довідкою ВДАІ з обслуговування Оболонського району м. Києва №8576045 від 25.02.2010.

Позивач вказує на те, що згідно зі звітом незалежного оцінювача (ТОВ "Естімейт") №5827 від 07.07.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля, становить 7 924,09 грн.

Фактична вартість ремонту Застрахованого автомобіля склала 7 935,74 грн., що підтверджується рахунком №С4109711-1 від 01.07.2010.

Відповідно до п. 7.1.4 Правил страхування страховик (ПАТ "УСК "Гарант-Авто") зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування. Пункт 2.2.1 Правил страхування передбачає, що страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т.ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позивач наголошує увагу суду на тому, що на виконання наведених вище положень Правил страхування ПАТ "УСК "Гарант- Авто" оплатило (за вирахуванням франшизи у розмірі 1 140,00 грн., що підтверджується страховим актом, копія якого додається) вартість ремонту Застрахованого автомобіля у розмірі 6 795,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням №18209 від 03.08.2010, копія якого додається.

Позивач вважає, що до ПАТ "УСК "Гарант-Авто" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої власнику Застрахованого автомобіля внаслідок ДТП.

11.07.2011 позивач звернувся до відповідача із претензією №101243 про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП та іншими документами, необхідними для виплати відповідачем страхового відшкодування (копія претензії та копія повідомлення про вручення відповідного рекомендованого поштового відправлення наявні в матеріалах справи).

Позивач наголошує на тому, що відповідач повинен був сплатити борг позивачеві не пізніше 18.07.2011, однак станом на час розгляду справи борг не погашено. Отже, з 19.07.2011 розпочалось прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача 6 795,74 грн. основного боргу та 407,74 грн. 3% річних.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 02.08.2013, 16.09.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень.

Однак, всупереч вимог вказаних ухвал відповідач відзиву до суду не надав та не надіслав.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як відомо з матеріалів справи ДТП, що сталось 16.02.2010 відбулось в результаті порушення Нежинським В.Т. п. 2.3 Правил дорожнього руху України. Вказане підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 07.05.2010 та довідкою ВДАІ з обслуговування Оболонського району м. Києва №8576045 від 25.02.2010.

Згідно зі звітом незалежного оцінювача (ТОВ "Естімейт") №5827 від 07.07.2010 вартість матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля, становить 7 924,09 грн.

Як встановлено матеріалами справи, фактична вартість ремонту Застрахованого автомобіля склала 7 935,74 грн., що підтверджується рахунком №С4109711-1 від 01.07.2010.

ПАТ "УСК "Гарант- Авто" оплатило (за вирахуванням франшизи у розмірі 1 140,00 грн.) вартість ремонту Застрахованого автомобіля у розмірі 6 795,74 грн. Вказане підтверджується платіжним дорученням №18209 від 03.08.2010.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Довідки №8576045 від 25.02.2010 про дорожньо-транспортну пригоду, самохідний механізм, номерний знак 00639КС належить Публічному акціонерному товариству "Спецілізовнае управління протизсувних підземних робіт", не застрахований.

В порядку досудового врегулювання сору, 11.07.2011 позивач звернувся до відповідача із претензією №101243 про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП. Однак, станом на час розгляду справи відповідач грошові кошти не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент скоєння ДТП) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 19.07.2011 р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодам, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що належним доказом в підтвердження оціненого розміру реальної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням значення коефіцієнту його фізичного зносу є саме висновок суб'єкта оціночної діяльності про визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу в результаті його пошкодження в ДТП, складання якого є обов'язковим при визначення збитків, що підлягають відшкодуванню згідно вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі №910/1333/13 від 30.07.2013.

Як відомо з матеріалів справи, позивач просить сд стягнути з відповідача відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 6 795,74 грн. з розрахунку: 7 935,74 грн. (фактична вартість ремонту) - 1 140,00 грн. (франшиза).

Враховуючи викладене, з урахуванням положень ст. 1191 Цивільного кодексу України, обґрунтованими є вимоги позивача про те, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу екскаватора, реєстраційний номерний знак 00639 КС, що належить відповідачеві, під керуванням Нежинського В.Г. складає 6 784,09 грн. з розрахунку: 7 924,09 грн. (вартість матеріального збитку відповідбно до звіту незалежного оцінювача) - 1 140,00 грн. (франшиза).

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 407,74 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, та враховуючи суму страхового відшкодування, яка підлягає сплаті відповідачем, суд, здійснивши перерахунок трьох процентів річних, в межах періоду визначеного позивачем, тобто з 19.07.2011 по 19.07.2013, приходить до висновку, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних на загальну суму 407,04 грн.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнення основного боргу у сумі 6 784,09 грн. та 3% річних у сумі 407,04 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" Публічного акціонерного товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (01010, м. Київ, провулок Інженерний, буд. 4-А) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті" Публічного акціонерного товариство "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" (04053, м. Київ, вул. Гоголівська, 43-А, оф. 2, п/р 265000261240 в КРД АТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 322904, код ЄДРПОУ 24580961) грошові кошти: основного боргу у сумі 6 784,09 грн. (шість тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 09 копійок), 3% річних у сумі 407,04 грн. (чотириста сім гривень 04 копійки) та судовий збір у сумі 1 717,55 грн. (одна тисяча сімсот сімнадцять гривень 55 копійок). Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.10.2013.

Суддя Ю.В. Цюкало