Рішення № 34179016, 30.08.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13934/13 30.08.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія" ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії ПАТ "УСК" Гарант-Авто"

До Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

Про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу 10 697,47 грн

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Костенко А.А. - представник (дов. № 47-1-4/37-Ю від 20.12.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія" ГАРАНТ-АВТО" в особі Центральної філії ПАТ "УСК" Гарант-Авто" звернулось до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу 10 697,47 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.08.2013.

В судове засідання 13.08.2013 представник позивача з'явився, надав суду додаткові документи по справі, на виконання вимог ухвали від 24.07.2013.

В судове засідання 13.08.2013 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Ухвалою суду від 13.08.2013 розгляд справи відкладено на 30.08.2013.

В судове засідання 30.08.2013 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 30.08.2013 представник відповідача не з?явився, причини неявки суду не повідомив, вимог ухвал суду від 24.07.2013 та 13.08.2013 не виконав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2012 між позивачем, як страховиком, та ТОВ "Фірма "Інструменти", як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 19G-03896669, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля Ніссан, д.р.н. АА0810ВІ.

Як вбачається з Довідки ВДАІ ГУМВС України Дніпровського району м. Києва № 9145174, 18.01.2013 в м. Києві на вул. Флоренції сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля Ніссан, д.р.н. АА0810ВІ під керуванням Бояренка В.В. та автомобіля Тойота, д.р.н. АА 7516 МС під керуванням Вінова І.Є.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 01.02.2013. № 755/1765/13-п гр. Вінова І.В.. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

18.01.2013 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно із Звітом № 188 про оцінку автомобіля Ніссан, д.р.н. АА0810ВІ матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 11 197,47 грн.

Відповідно до страхового акту № 000005582, пошкодження транспортного засобу марки Ніссан, д.р.н. АА0810ВІ, внаслідок ДТП, яка сталася 18.01.2013 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком та прийнято рішення про здійснення виплати страхового відшкодування в розмірі 14571,86 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування № 19G-03896669, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2139 від 13.03.2013 на суму 14571,86 грн.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність гр. Вінова І.В. була застрахована у відповідача, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/0042068, за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль Тойота, д.р.н. АА 7516 МС, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 500 грн.

19.04.2013 позивач направив на адресу відповідача заяву на виплату страхового відшкодування № 142911/24АК про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. Проте, за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Вінова І.Є. в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Тойота, д.р.н. АА 7516 МС, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АЕ/0042068).

Вина водія, який керував автомобілем Тойота, д.р.н. АА 7516 МС, підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.02.2013.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Ніссан, д.р.н. АА0810ВІ відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АЕ/0042068), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № 19G-03896669 від 09.04.12, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у Постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АЕ/0042068 складає 500 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вирахувано розмір франшизи.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 10697,47 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, будинок 5-Б, код ЄДРПОУ 35893575) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО", в особі Центральної філії ПАТ "УСК"ГАРАНТ-АВТО" (01042, м. Київ, Ново-Печерський пров. 19/3, код ЄДРПОУ 25965081) 10 697 (десять тисяч шістсот де6вяносто сім ) грн. 47 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 11.09.2013

Суддя Л.В. Прокопенко