Ухвала суду № 34177164, 15.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

Головуючий у 1-й інстанції: Корицька В.О.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" жовтня 2013 р. Справа № 295/6435/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Паламарчук П.В. на постанову Богунського районного суду м. Житомира від "09" серпня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови ,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа та скасувати постанову про повернення виконавчого листа від 22.02.2013 року, винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Паламарчук П.В. Позов мотивований тим, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач передчасно, не здійснивши всі необхідні заходи щодо примусового виконання постанови суду, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", дійшов висновку про повернення виконавчого документа.

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 09.08.2013 року позов задоволено, визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Паламарчук П.В. щодо повернення позивачу виконавчого листа та скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.02.2013 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання позивач та представник відповідача не з'явилися. Про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Суд встановив, що 25.05.2011 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа №2-а-703/11, виданого 20.05.2011 року Богунським районним судом м. Житомира про зобов'язання УПФУ в Богунському районі м. Житомира перерахувати та виплатити ОСОБА_5 пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 24.07.2010 р. по 07.02.2011 р.

Згідно листа вих. № 11196/02 від 23.11.2012 р. УПФУ в м. Житомирі проведено перерахунок пенсії позивачу, що є частковим виконанням рішення суду.

22.02.2013 р. винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено відповідними положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно приписів ст.ст.1,2 вказаного Закону виконавче провадження це сукупність дій органів і посадових осіб державної виконавчої служби, яка входить до системи Міністерства юстиції України, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів, які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених чинним законодавством України, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання зазначених рішень здійснюють державні виконавці.

Приписами ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Постановляючи оскаржувану постанову, державний виконавець виходив з того, що рішення суду в частині перерахунку виконано, а в частині виплати підлягає виконанню органами Державної казначейської служби.

Проте, колегія суддів зазначає, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VI від 5 червня 2012 року, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження". Відповідно даного Закону, держава гарантує виконання рішень суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, даним Законом гарантовано виконання державою судових рішень про стягнення соціальних виплат на користь стягувачів за судовими рішеннями де боржниками виступають державні органи. Проте судове рішення не про стягнення, а про зобов'язання виплатити позивачу пенсію та додаткову пенсію.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, на підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Житомирській області Паламарчук П.В. не здійснені всі необхідні дії для забезпечення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від "09" серпня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.В. Іваненко

судді: Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_5 АДРЕСА_1,10003

3- відповідачу Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області Паламарчук П.В. м-н Соборний,1, м.Житомир, 10014