Ухвала суду № 34177142, 15.10.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Іваненко Т.В.

УХВАЛА

іменем України

"15" жовтня 2013 р. Справа № 806/5832/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іваненко Т.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Хаюк Т.В. ,

за участю сторін:

представника позивача Товянського В.С.

представника відповідача Мезенцева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" вересня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Сенс Принт" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ № 000050222 від 26.07.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32292,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 16146,00 грн. Позов обґрунтований тим, що податковий кредит сформовано на підставі первинних документів по господарським операціям з контрагентом ТОВ "Інтер Груп Союз". Вважає, що позивач у червні 2011 року правомірно відніс до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість за придбаний товар у ТОВ "Інтер Груп Союз". Крім того, зазначив, що договір купівлі-продажу між ПП "Сенс Принт" та ТОВ "Інтер Груп Союз" є реальним, спрямованим на настання правових наслідків обумовлених ним, поставки по вказаному договору дійсно виконувались.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.09.2013 р. позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ №000050222 від 26.07.2013 р.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України у зв'язку з фіктивними правочинами між позивачем та ТОВ "Інтер Груп Союз".

До таких висновків податковий орган прийшов з підстав відсутності у ТОВ "Інтер Груп Союз" майна та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів та вважає, що договір укладений між позивачем та вказаним контрагентом має ознаки нікчемності.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Просив відмовити в задоволенні. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав. Просив задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав

Суд встановив, що Житомирською ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку ПП "Сенс Принт" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Інтер Груп Союз" за червень 2011 року, про що складено акт №247/15-2/37072023 від 08.07.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за червень 2011 року на суму 32292 грн.

До таких висновків податковий орган прийшов з підстав відсутності у ТОВ "Інтер Груп Союз" майна та інших матеріальних ресурсів, трудових ресурсів, основних фондів, транспортних засобів та вважає, що договір укладений між позивачем та вказаним контрагентом має ознаки нікчемності.

26.07.2013 р. Житомирською ОДПІ 26.07.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000050222, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 32292,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 16146,00 грн.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Зі змісту вказаних норм слідує, що підставою для формування податкового кредиту платником податку є понесення витрат у зв'язку з веденням господарської діяльності та підтвердження факту витрачання коштів та сплати ПДВ відповідними податковими накладними або іншими аналогічними документами.

Вимоги стосовно форми та змісту податкової накладної визначені в ст. 201 Податкового кодексу України .

Суд встановив, що між ТОВ "Інтер Груп Союз" та позивачем укладено договір купівлі-продажу № 14/06/11 від 14.06.2011 р.

Факт отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника ТОВ "Інтер Груп Союз" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, банківські виписки свідчать про факт реальної сплати коштів.

Податкові накладні, отримані від контрагента оформлені відповідно до ст. 201 ПК України.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлених податкових накладних свідчить про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару, кожна оподаткована господарська операція належно оформлена, податкова накладна також оформлена належним чином та відповідає встановленим вимогам.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Однією з ознак, яка згідно з Цивільним кодексом України впливає на дійсність правочину є наявність вільного волевиявлення тієї особи, що є саме учасником правочину. В даному випадку учасниками оспорюваних правочинів є юридичні особи - суб'єкти господарювання, які діють через свої органи управління, визначені установчими документами.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Угода, укладена між ПП "Сенс Принт" та контрагентом спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Реальне настання правових наслідків за визначеними відповідачем нікчемною угодою, підтверджено тим, що за цією угодою контрагент виконав повністю взяте на себе зобов'язання по продажу чорнил та паперу.

Усі господарські операції, у тому числі щодо отримання товару від контрагентів підтверджені первинними документами позивача, у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-XIV, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Як встановлено відповідачем, згідно акту перевірки основними видами діяльності позивача є друкування іншої продукції, виготовлення друкарських форм, надання поліграфічних послуг, брошурувально-палітурна діяльність. Отже, придбані у контрагента папір та чорнила необхідні для безпосереднього здійснення господарської діяльності.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки відповідача щодо нікчемності укладеного договору є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "05" вересня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: судді: Т.В. Іваненко Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "16" жовтня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Сенс Принт" пров. 2-й Транзитний,71,м.Житомир,10000

3- відповідачу/відповідачам: Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014