Ухвала суду № 34174162, 19.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. справа № 2а-0870/7645/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Чабаненко С.В. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

представників позивача - Алієва М.М. ( довіреність від 20.06.2013),

Комарова А.О. ( довіреність від 20.06.2013

представника відповідача - Шавло Р.О. ( довіреність від 02.09.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/7645/11 за позовом Запорізького Державного підприємства «Кремнійполімер» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення- рішення,-

встановив:

Запорізьке Державне підприємство «Кремнійполімер» ( далі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області( далі - Відповідач), у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення №0000032301/0/23 від 14.02.2011 року, яким Позивачу нараховане податкове зобов'язання у сумі 87095,00 грн., з яких 70360,00 грн. - за основним платежем та 17590.00 грн. - штрафні санкції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року позовні вимоги Запорізького Державного підприємства «Кремнійполімер» задоволено у повному обсязі.

Постанова суду мотивована тим, що оскільки основні фонди, які були виявлені під час проведення ревізії, не передавалися та не надходили Позивачу у перевіряємий період, а постійно перебували у його власності, то зазначені основні фонди не можуть бути визначеними як дохід від безоплатно отриманого майна у розумінні приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». ( а.с.21-213 т.2)

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що суд безпідставно не прийняв до уваги, що розбіжність (заниження) по рядку 01.6 «Інші доходи « Декларації з податку на прибуток за 3-й квартал 2010 року виникли за рахунок не включення до складу валових доходів, а саме - доходу від безкоштовно отриманих основних фондів у сум 1603917.00 грн., тобто, перевіркою достовірно встановлено, що після проведеної фінансовим органом у грудні 2009 року перевірки, виявлені невраховані основні фонди у цеху № 1. Було складено акт технічного стану обладнання із визначенням його вартості (1603917.00 грн.), Позивачем у 3-му кварталі здійснено оприбуткування неврахованих основних засобів, тобто, Підприємством отримано інші доходи у вигляді доходу від безоплатно отриманого майна, однак, у податковому обліку не включено ним зазначену суму до складу скоригованого валового доходу ( а.с.214-219)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представники Позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, посилаючись на необгрунтованість її доводів.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими фахівцями податкового органу проведена планова невиїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010.

За результатами перевірки складений Акт № 24/23-023/00203625 від 28.01.2011 року.( а.с. 22-24 т.1) .

Згідно висновків Акту перевірки Позивачем допущено порушення: п.п. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.6.1 п. 5.6, п.п. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.п. 7.3.3 п.п. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11. п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства».

14.02.2011 на підставі Акту перевірки Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000032301/0/23, яким Позивачу нараховане податкове зобов'язання у сумі 87095,00 грн., з яких 70360,00 грн. - за основним платежем та 17590.00 грн. - штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення №0000032301/0/23 від 14.02.2011 скарги Позивача залишені без задоволення.

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення - рішення та визнання протиправними дій при складанні висновків у Акті перевірки і було предметом судового позову.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спору між сторонами немає.

Задовольняючи позовні вимоги Державного підприємства «Кремнійполімер», суд першої інстанції виходив з того, що оскільки основні фонди, які були виявлені під час проведення ревізії, не передавалися та не надходили до Позивача у перевіряємий період, а постійно перебували у його власності, то зазначені основні фонди не можуть бути визначеними як дохід від безоплатно отриманого майна у розумінні приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Згідно пункту 4 П(С)БУ № 3 «дохід - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків платників) за звітний період».

Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 1.23 статті 1 вищевказаного Закону безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платнику податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Податковим органом не спростовано, що основні фонди, які були виявлені під час проведення ревізії, не передавалися та не надходили Позивачу у перевіряємий період, а постійно перебували у його власності, а тому висновок суду першої інстанції про те, що зазначені основні фонди не можуть бути визначеними як дохід від безоплатно отриманого майна у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є законним та обґрунтованим і узгоджується з приписами вищевказаних Законів.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що оскільки Позивачем у 3-му кварталі здійснено оприбуткування неврахованих основних засобів, що слід вважати отриманням Підприємством інших доходів у вигляді доходу від безоплатно отриманого майна, а тому у податковому обліку зазначена сума мала б бути включена до складу скоригованого валового доходу, визнається колегією суддів помилковим та таким, що спростовується положеннями вищевказаних Законів.

В межах апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року по адміністративній справі № 2а-0870/7645/11 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України

Повний текст ухвали виготовлено 03 жовтня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: В.Є. Чередниченко