Постанова № 34173734, 17.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2013 р. № 820/8823/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заічко О.В.,

при секретарі судового засідання Демченко В.В.,

за участю представників сторін - не прибули,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати дії відповідача щодо ненаправлення рішення за результатами розгляду заяви про узгодження вимоги № Ю2049 від 05.08.2013 року та щодо направлення даної вимоги на виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - неправомірними; зобов'язати відповідача розглянути заяву ТОВ "Лікон - Трейд" від 09.08.2013 року про узгодження вимоги № Ю 2049 від 05.08.2023 року та повідомити про прийняте рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ "Ліокон-Трейд" було одержано вимогу № Ю 2049 про сплату недоїмки від 05.08.2013 року, відповідно до якої станом на 01.08.2013 року у товариства існує заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 402229,64 грн. Не погодившись з розрахунком суми боргу, позивачем подано скаргу до органу Пенсійного фонду України, відповідь на яку підприємство не отримало. У зв'язку із чим, позивач вважає, що подану ним скаргу слід вважати повністю задоволеною органом Пенсійного фонду, згідно п. 2.5. Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-7.

У судове засідання, призначене на 17.10.2013 року, позивач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи - не прибув. Через канцелярію суду представником позивача надано заяву, в які просив слухати справу без участі свого представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання свого представника не направив. Через канцелярію суду 09.10.2013 року надав заперечення, в яких просив розглядати справу без участі відповідача (а.с. 22).

В наданих запереченнях зазначив, що 05.08.2013 на підставі п.4 ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Харкова було винесено вимогу № Ю 2049, відносно підприємства позивача, про сплату недоїмки у розмірі 402229,64 грн., яка була отримана позивачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 08.08.13р. До органу Пенсійного фонду вимога не оскаржувалась. Заява про узгодження вимоги про сплату боргу від 09.08.2013, яку позивач надав до суду, до Управління не надходила. Згідно програмного модулю контролю за виконанням документів (програма обробки вхідної кореспонденції) заява № 99-ЛТ від 09.08.2013 року в Управлінні відсутня. Враховуючи зазначені обставини, відповідач просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи положення ч.4 ст.122 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, за наявними в ній доказами, в порядку письмового провадження.

Згідно вимог ч.1 статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (ЄДРПОУ 37874381) є юридичною особою, відповідно до статей 1, 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI, є страхувальником та зареєстрований як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова.

Правовідносини, що склалися між сторонами, врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частинами 1, 5 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Згідно до частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника, як передбачено частиною 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Судом встановлено, що відповідачем - управлінням ПФУ в Ленінському районі м. Харкова відносно підприємства позивача - ТОВ "Ліокон-Трейд" 05.08.2013 року на підставі п.4 ст. 25 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" була винесена вимога № Ю 2049 про сплату недоїмки. Зазначена вимога була отримана позивачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 08 серпня 2013 року (а.с. 26).

Відповідно до ч.5 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

Вимогу № Ю2049 від 05.08.13 відповідачем 16.08.2013 року було направлено на примусове виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби.

Судом зазначається, що за приписами ч.4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Позивач зазначає, що не погодившись з сумою зазначеної вимоги, 09.08.2013 року подав заяву про узгодження вимоги про сплату боргу за вих. № 99-ЛТ (а.с. 7).

Чинним законодавством України визначена певна процедура подання та розгляду органами Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд) заяв платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) при узгодженні ними вимог про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску (далі - вимога), а саме - Порядком розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. № 22-7 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 12 листопада 2010 р. за № 1096/18391)(далі - Порядок № 22-7).

У відповідності до п. 2.1 розд. 2 Порядку № 22-7 у разі коли платник єдиного внеску вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий платник єдиного внеску має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність сум недоїмки, зазначених у вимозі.

Згідно п. 2.2 розд. 2 Порядку № 22-7 заява повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання платником єдиного внеску вимоги. Строк, встановлений для подання заяви, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заяву та інші документи до неї здано на пошту.

Пунктами 2.3 - 2.5 розд. 2 цього Порядку встановлено, що заява про узгодження вимоги розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів, наступних за днем отримання заяви.

За результатами розгляду заяви про узгодження вимоги територіальний орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та повідомити про нього особу, що подала заяву.

Територіальний орган Пенсійного фонду приймає одне з таких рішень: про повне або часткове задоволення заяви платника єдиного внеску про узгодження вимоги, скасування оскарженої вимоги та надсилання платнику нової вимоги; про залишення вимоги без змін, а заяви платника єдиного внеску без задоволення; про залишення заяви платника єдиного внеску в межах процедури узгодження вимоги без розгляду.

Між тим, відповідачем зазначається, що заява про узгодження вимоги про сплату боргу від 09.08.2013, яку позивач надав до суду, до Управління не надходила. Згідно програмного модулю контролю за виконанням документів (програма обробки вхідної кореспонденції) заява № 99-ЛТ від 09.08.2013 року в Управлінні відсутня.

Одночасно відповідно до п. 5.3 розд. 5 Порядку № 22-7 заява, подана з порушенням порядку і строків, визначених пунктом 2.2 розділу II, цього Порядку, а також у разі її відкликання відповідно до цього Порядку не підлягає розгляду органами Пенсійного фонду, про що виноситься рішення про залишення заяви без розгляду (додаток 3) та робиться відмітка в журналі реєстрації скарг.

Також, п. 2.6 розд. 2 цього Порядку передбачено, що у разі незгоди платника єдиного внеску з рішенням територіального органу Пенсійного фонду, прийнятим у межах процедури узгодження вимоги, подальше його оскарження здійснюється відповідно до вимог цього Порядку щодо розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду або в судовому порядку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд не може прийняти як належний доказ по справі доводи позивача щодо надіслання ним заяви про узгодження вимоги про сплату боргу від 09.08.2013р. до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Харкова, оскільки жодного доказу відправлення зазначеної заяви позивачем до суду не надані, а судом під час судового розгляду не виявлено.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи наявні матеріали справи та норми законодавства, суд приходить до висновку, що в даному випадку мало місце порушення позивачем Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. № 22-7, оскільки під час розгляду справи позивачем взагалі не надано докази про направлення заяви від 0908.2013 року за № 99-ЛГ до територіального органу Пенсійного фонду.

Оскільки, відповідач виконав всі вимоги діючого законодавства щодо стягнення суми заборгованості, яка нарахована в межах повноважень відповідача та на підставі діючого законодавства, заборгованість позивача підлягає стягненню в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є не обґрунтованими, а позов таким що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 17.10.2013 року.

Суддя Заічко О.В.