Постанова № 34173555, 26.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року об 11 год. 15 хв.Справа № 808/6439/13-а м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя

про визнання незаконними дій та скасування вимоги

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ в Хортиць кому районі м. Запоріжжя, відповідач), в якому позивач просить визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1194,03 грн., та скасувати вимогу про сплату боргу від 16.05.2013 №Ф-895.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є фізичною особою-підприємцем, до 01.07.2013 перебував на спрощеній системі оподаткування та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя. З 06.03.2010 позивач отримує пільгову пенсію за віком за Списком №1. Посилаючись на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач вказує, що він, як пенсіонер за віком, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Проте, як зазначає позивач, ним 21.05.2013 отримано лист від УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя з вимогою про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску №895 від 16.05.2013 за період січень, лютий, березень 2013 року на загальну суму 1194,00 грн. Позивач також зазначає, що він звертався до відповідача з заявою про узгодження вимоги та просив скасувати незаконно нараховану суму недоїмки, проте УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя відмовило ФОП ОСОБА_1 в задоволенні заяви. Позивач також вказує, що він звернувся зі скаргою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яке своїм рішенням скаргу ФОП ОСОБА_1 залишило без задоволення. Зважаючи на вищенаведене, позивач вважає дії УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя незаконними, та просить задоводльнити позов.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 26.09.2013 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, клопотань та заяв від відповідача на адресу суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, 23.09.2013 до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов.

В обґрунтування заперечень, відповідач зазначає, що ФОП ОСОБА_1 по 30.06.2013 була платником єдиного податку, перебувала на обліку в УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах за списком №1. Відповідач звертає увагу, що платниками єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Відповідач вказує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» №3609-VI від 07.07.2011 особи, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вини є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Посилаючись на норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач звертає увагу, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. На думку відповідача, у відповідності до законодавства України пенсіонером за віком є виключно особа, яка досягла 60 років, тому у задоволенні позову просить відмовити.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована у якості фізичної особи-підприємця 20.09.2001. Позивачка є платником єдиного податку та перебуває на обліку в УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя як особа, якій призначено пенсію за віком.

16 травня 2013 року УПФУ в Хортицькому районі м. Запоріжжя сформована вимога про сплату недоїмки №Ф-895. За цією вимогою відповідач вимагав від ОСОБА_1 сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1194,03 грн.

Визначення правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, встановлено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 (надалі Закон №2464-VI).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

База нарахування, розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначені статтями 7-9 Закону №2464-VI.

Так частиною 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною 12 цієї статті встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Згідно пункту 7 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07.07.2011 (далі Закон № 3609-VI) внесено зміни до Закону №2464-VI, згідно з якими ст. 4 цього Закону №2464-VI доповнено частиною 4 такого змісту: "особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування".

Отже, з огляду на зміни, внесені Законом №3609-VI, пенсіонери за віком - приватні підприємці, які сплачують єдиний податок, більше не є платниками єдиного внеску, в частині сплати цього внеску за себе у зв'язку з тим, що тепер вони не належать до числа застрахованих осіб (в обов'язковому порядку). Зміни, внесені Законом №3609-VI, набули чинності 06.08.2011.

Враховуючи, що страховий стаж особам для призначення пенсії обчислюється в місяцях, вищезазначені платники, починаючи з серпня 2011 року, не мають обов'язку щодо сплати єдиного внеску, в частині сплати цього внеску за себе.

Таким чином, виходячи із правого змісту зазначених положень законодавства, суд приходить до висновку, що позивач, як приватний підприємець, який є пенсіонером за віком, та зареєстрований платником єдиного податку, починаючи з серпня 2011 року не зобов'язаний був сплачувати такий внесок.

Слід також зазначити, що частиною 4 ст. 4 Закону №2464-VI не визначено обмежень щодо осіб, які є пенсіонерами за віком, та не пов'язано право позивачки на звільнення від сплати відносно себе єдиного внеску з досягненням 60-річчя відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". В даному випадку ч. 4 ст. 4 Закону №2464-VI встановлює пільги для всіх суб'єктів, які є пенсіонерами за віком, не залежно від того на підставі якого закону, особа набула статусу пенсіонера за віком, будь-то на пільгових умовах, чи набула вона 60-ти річного віку. Будь-яких обмежень щодо надання таких пільг з цього приводу, внесеними змінами до статті 4 Закону №2464-VI не встановлено, зазначений перелік обставин є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно нарахував позивачу суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 1194,03 грн., та сформував вимогу №Ф-895 від 16.05.2013 про сплату цієї недоїмки, оскільки у даному випадку позивач належить до визначеної чинним законодавством категорії осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску за себе.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості дій з нарахування позивачу суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та .формування оскаржуваної вимоги.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних дій та вимоги, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя щодо нарахування Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яка є пенсіонером за віком, суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень, лютий, березень 2013 року у розмірі 1194,03 грн.

Скасувати вимогу про сплату боргу від 16.05.2013 №Ф-895.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 154,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара