Постанова № 34173496, 01.10.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1559/13-а Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання Симканич Ю.В.

з участю сторін:

представника позивача - Мамченко К.О.,

представника відповідача - Петрової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

24.09.2013р. ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, яка занесена до журналу судових засідань, у зв'язку із реорганізацією Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області та на підставі ст. 55 КАС України, судом у порядку правонаступництва проведено заміну відповідача на Ужгородську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (надалі - Ужгородська ОДПІ).

Позов мотивовано тим, що 20 травня 2010 року Ужгородською МДПІ було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року, за наслідками якої Ужгородською МДПІ складено акт від 20.05.2010 р. № 81/23-2/32836226 Про результати невиїзної перевірки позивача (далі - акт перевірки), в якому зазначено про неможливість підтвердити заявлену Товариством суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що пов'язано з тим, що за результатами проведення додаткових заходів у вигляді позапланових перевірок по ланцюгу постачання не встановлено сплату відповідних сум податку на додану вартість до Державного бюджету України контрагентами, які мали договірні відносини із постачальниками Товариства, а також з постачальником Товариства, а відтак Товариством порушено приписи п. 1.8. ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4., пп. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у редакції, що була чиною на дату виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон про податок на додану вартість), та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010 р. № 000245/32836226/2320/0/2420, яким позивачу зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ у квітні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, а також у січні і лютому 2010 року на загальну суму 613390,64 грн. Позивач вказує, що ним було виконано всі вимоги Закону про податок на додану вартість для отримання бюджетного відшкодування у сумі 613390,64 грн. у квітні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, а також у січні і лютому 2010 року згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки визначальним фактом права Товариства на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальником товарів (послуг) у попередньому податковому періоді, а та обставина, що контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а не є підставою для позбавлення Позивача, як платника податку на додану вартість, права на бюджетне відшкодування цього податку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги за обставин, викладених у позовній заяві підтримала повністю, дала аналогічні позовній заяві пояснення та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з мотивів, викладених у запереченнях (а.с.34-38), зокрема пояснивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та законним, оскільки сума ПДВ в розмірі 613390,64 грн. сформована з порушенням п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4., пп. 7.7.1., пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону, а саме: не відбулося надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету, оскільки за результатами проведених зустрічних перевірок контрагентів постачальників Позивача не доведено факту сплати суми ПДВ у розмірі 613390,64 грн. до державного бюджету, а за змістом норм п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4., пп. 7.7.1., пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону відшкодуванню підлягає тільки та сума податку на додану вартість, яка попередньо була сплачена до бюджету. Вважає рішення податкового органу правомірним, а тому просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи 20 травня 2010р. Ужгородською МДПІ було проведено невиїзну перевірку ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 року, яким встановлено порушення п.1.8 ст.1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями), а саме завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед» за квітень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий 2010 р. на суму 613390,64 грн.

За результатами вищевказаної перевірки був складений акт перевірки від 20.05.2010 р. № 81/23-2/32836226 (а.с.10-17).

Як вбачається з Акту перевірки, зокрема, зафіксовано факт направлення відповідачем запитів про проведення зустрічних перевірок із контрагентами наступних постачальників позивача: ТОВ «ВКФ Електра», ПП «Реквест», ПП «Галтехгаз», ТОВ ТД «Система», а також із постачальником позивача ТОВ «Ай Сі Сі Оу Е.М.» (а.с. 12-16). За результатами отриманих відповідей на запити встановлено наступне:

Щодо постачальника ТОВ «ВКФ Електра»: неможливо підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість у сумі 130915,16 грн., оскільки при перевірці до виробника встановлено, що ТОВ «Карат ЛТД», що є третью ланкою у ланцюгу постачання, не знаходиться за юридичною і фактичною адресою.

Щодо постачальника ПП «Реквест»: неможливо підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість у сумі 15094,31 грн., оскільки при перевірці до виробника встановлено, що підприємства ТОВ «Термоприлад», ТОВ «Лотта ЛТД», ТОВ «Кармаліта», що є четвертою ланкою у ланцюгу постачання, не знаходяться за юридичною і фактичною адресою, а ТОВ «Сітіфон», що є четвертою ланкою у ланцюгу постачання, припинено, але не знято з обліку.

Щодо постачальника ПП «Галтехгаз»: неможливо підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість у сумі 67618,80 грн., оскільки при перевірці до виробника встановлено, що ПП «Галич Тур», що є третью ланкою у ланцюгу постачання, не знаходиться за юридичною і фактичною адресою.

Щодо постачальника ТОВ ТД «Система»: неможливо підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість у сумі 40530,30 грн., оскільки при перевірці до виробника встановлено, що ПП «Інжиніринг Пром Т», що є другою ланкою у ланцюгу постачання, прийнято рішення про ліквідацію, а ТОВ «Восток-центр 8», що є другою ланкою у ланцюгу постачання, визнано господарським судом банкрутом.

Щодо постачальника позивача ТОВ «Ай Сі Сі Оу Е.М.»: неможливо підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість у сумі 33259,20 грн., оскільки при перевірці до виробника встановлено, що ТОВ «Ай Сі Сі Оу Е.М.» не знаходиться за юридичною і фактичною адресою. (а.с.13)

Як вбачається з матеріалів справи за наслідками вищевказаної перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.05.2010 р. № 000245/32836226/2320/0/2420, яким позивачу зменшено суму заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ у квітні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, а також у січні і лютому 2010 року на загальну суму 613390,64 грн. (а.с.9).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.3. Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» про податок на додану вартість визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Зі змісту пп. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону вбачається право платника податків на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за наявності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у попередньому до звітного періоді; а також від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту у звітному податковому періоді, фактично сплаченого у попередніх податкових періодах та включеного до податкового кредиту.

Згідно вищевказаних норм Закону про податок на додану вартість, визначальним фактом виникнення права платника податку на додану вартість на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (частина 1 статті 19 Конституції України).

Чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство України, зокрема й Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлюють обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений постачальником або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням постачальника товару, і саме постачальник товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету, тоді як податковим органом такий обов'язок покладається на позивача, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Таким чином, твердження відповідача про те, що необхідною умовою бюджетного відшкодування є, відповідно до п. 1.8. ст. 1 та п. 7.4.1. ст. 7 Закону про податок на додану вартість, підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками товарів (робіт, послуг) до виробника є помилковим, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. «а», «в», «г», «д» п. 10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» (п. 10.2 ст.10).

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку - покупця права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо ним виконано всі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування.

У зв'язку з цим, посилання відповідача на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок контрагентів постачальників та постачальника суд вважає необґрунтованим, оскільки Закон про податок на додану вартість не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем сформовано податковий кредит та заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на підставі оформлених належним чином податкових накладних

Позивачем оплачено суму податку на додану вартість згідно оскаржуваного повідомлення-рішення в ціні придбання товару безпосереднім постачальникам товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури та платіжними дорученнями (а.с.а.с.61-173).

Закон не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, а положення п.1.8. ст.1 цього Закону щодо надмірної сплати податку як необхідної умови його повернення з бюджету платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) його постачальникам.

Несплата постачальником чи його контрагентами ПДВ до бюджету у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання

Отже, за вищенаведених обставин, суд приходить до висновку про безпідставність зменшення податковим органом позивачеві суми 613390,64 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, а також січень і лютий 2010 року за спірним податковим повідомленням-рішенням Ужгородської МДПІ від 20.05.2010 р. № 000245/32836226/2320/0/2420.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування, заявленої позивачем у квітні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, а також у січні і лютому 2010 року на загальну суму 613390,64 грн.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищезазначеного суд приходить до переконання, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а отже позов є підставним та підлягає до повного задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак слід присудити понесені позивачем документально підтверджені у вигляді сплати судового збору (платіжне доручення № 4143 від 16.05.2013 року), судові витрати у розмірі 2294,00 грн. до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області від 20.05.2010 року № 000245/32836226/2320/0/2420.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя М.М. Луцович