Постанова № 34173273, 02.10.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5657/13-a

категорія 8.2.1

02 жовтня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Гуріна Д.М. ,

секретар Галайба І.Б.,

за участю: представників позивача Підгорної Я.Г., Колодюк В.А.,

представника відповідача Лисюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

9 серпня 2013 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Золотий каравай» (далі - ПАТ «Золотий каравай») із позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів України у Житомирській області (далі - Житомирська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17 травня 2013 року №000112222 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 20963 грн 00 коп., з яких 13975 грн 00 коп. основний платіж та 6988 грн 00 коп. фінансова санкція.

У позовній заяві ПАТ «Золотий каравай» вказало, що Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби (далі-ДПІ м.Житомира) проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Золотий каравай» з питання фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Карбо» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс плюс ЛТД» за лютий 2011 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №2130/222/34774998/0100 від 22 квітня 2013 року. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ м. Житомира прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2013 року №000112222, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20963 грн 00 коп., з яких 13975 грн 00 коп. основний платіж та 6988 грн 00 коп. фінансова санкція. Просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2013 року №000112222 повністю.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

22 квітня 2013 року ДПІ м. Житомира на підставі направлень від 14 червня 2011 року №1188-1190 та наказу від 16 квітня 2013 року №1002, виданих Житомирською ОДПІ, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Золотий каравай» з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карбо» та ТОВ «Аверс плюс ЛТД» за лютий 2011 року. (Том №1, а.с. 22).

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №2130/222/34774998/0100 від 22 квітня 2013 року у якому зафіксовано порушення пунктів 176.1, 176.2 статті 176, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні ПАТ «Золотий каравай» податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 13975 грн 00 коп. (Том №1 а.с.22-31).

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ПАТ «Золотий каравай» 26 квітня 2013 року направлено до ДПІ м. Житомира заперечення за вихідним № 36/13. (Том №1 а.с. 138-142).

15 травня 2013 року за № 17322/10/22-2 ДПІ м. Житомира надіслало відповідь на заперечення ПАТ «Золотий каравай» (а.с. 143-146).

На підставі акта перевірки від 22 квітня 2013 року №2130/222/34774998/0100 ДПІ у м.Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 травня 2013 року №000112222, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20963 грн 00 коп., з яких 13975 грн 00 коп. основний платіж та 6988 грн 00 коп. фінансова санкція за порушення пунктів 176.1, 176.2 статті 176, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (завищення податкового кредиту) (Том №1 а.с.16).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене ПАТ «Золотий каравай» в адміністративному порядку. (Том №1 а.с.147-154).

В ході розгляду скарги позивача 26 червня 2013 року Житомирською ОДПІ на підставі направлення від 20 червня 2011 року №1 та наказу від 20 квітня 2013 року №8, виданих Житомирською ОДПІ, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Золотий каравай» з питання фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Карбо» за лютий 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №61/222/34774998/0100 від 26 червня 2013 року у якому зафіксовано порушення пунктів 176.1, 176.2 статті 176, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що полягало у завищенні ПАТ «Золотий каравай» податкового кредиту за лютий 2011 року в сумі 13975 грн 00 коп. (Том №1 а.с.157-168).

Не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками податкового органу, ПАТ «Золотий каравай» 8 липня 2013 року направлено до Житомирської ОДПІ заперечення за вихідним № 0807/13-1. (Том №1 а.с. 171-177).

26 липня 2013 року за №4270/10/222 Житомирською ОДПІ було направлено відповідь на заперечення. (а.с. 181).

Представники позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог пояснили, що у відповідь на запит Житомирської ОДПІ від 23 липня 2012 року №18561 для підтвердження реальності господарських операцій ПАТ «Золотий каравай» 3 серпня 2012 року було надано вичерпний перелік документів, а саме: договір поставки, додаткову угоду до договору поставки, специфікації до договору, товарно-транспортні накладні від 8 лютого 2011 року та 23 лютого 2011 року, подорожні листи, картку рахунку «631» по контрагенту ТОВ «Карбо» податкові накладні №40 та №60 за 8 лютого 2011 року та 23 лютого 2011 року, видаткові накладні, платіжні доручення про перерахування коштів. Таким чином позивачем було надано для перевірки всі необхідні бухгалтерські документи на підтвердження факту отримання товару від ТОВ «Карбо» та правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних і за наявності первинних документів по господарським операціям, за рахунок сум податку на додану вартість по податковим накладним, отриманим від постачальника ТОВ «Карбо». Крім того раніше проведеною плановою виїзною документальною перевіркою ПАТ «Золотий каравай» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2009 року до 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2009 року до 31 березня 2011 року, оформленою актом від 18 липня 2011 року №3391/23-1/34774998/0110, будь-яких порушень з боку позивача по операціям з ТОВ «Карбо» за лютий 2011 року не було виявлено. (Том №1 а.с.73-136).

Посилання податкового органу та те, що правочин, вчинений між ПАТ «Золотий каравай» та ТОВ «Карбо» є нікчемним оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків є безпідставним. Оскільки даний правочин відповідає вимогам статті 203 Цивільного кодексу України та вимогам чинного законодавства. Щодо висновків податкового органу про наявність порушень податкового законодавства в діях ПАТ «Золотий каравай» за порушеннями, що встановлені в акті виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Карбо» від 28 квітня 2011 року №2021/23-1/30963108/0100 є незаконним оскільки позивач не несе відповідальності за порушення контрагентів, навіть якщо такі мали місце.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні оскільки прийняте податковим органом рішення відповідає вимогам чинного законодавства та є правомірним. Пояснила, що ТОВ «Золотий каравай» не мало права та підстав для формування податкового кредиту по операціям з контрагентом ТОВ «Карбо». В письмових запереченнях (Том №2, а.с. 14-16) вказала, що актом перевірки від 28 квітня 2011 року №2021/23-1/30963108/0100, що був складений Житомирською ОДПІ про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Карбо» щодо правильності обчислення та сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року, встановлено порушення частини 5 статті 203, частин 1,2 статті 215 та статті 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог, зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Карбо» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був, переданий в порушення статей 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Крім того перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з продажу цих товарів (послуг) за лютий 2011 рік. в розумінні пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. Також перевіркою встановлено, в складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2011 рік по ТОВ «Карбо» (Декларація з податку на додану вартість від 15 квітня 2011 року №74084 та Додатку №5 «Розшифровка звірки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» від 15 квітня 2011 року №73958) рахується контрагент з інп. 347749904618 який присвоєно, ПрАТ «Золотий каравай» та відображено відповідно суму податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 13975 грн 00 коп. Встановлено завищення податкового кредиту на суму 13975 грн 00 коп. за лютий 2011 року. (Том №2, а.с. 15).

Правовідносини у даній справі регулюються Податковим кодексом України у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин.

Підставою для висновків податкового органу про безпідставне віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість з вартості придбаних товарів у ТОВ «Карбо» на загальну суму 13975 грн 00 коп. згідно акту перевірки, стало невизнання господарських операцій позивача з ТОВ «Карбо» за лютий 2011 року. Підставою невизнання Житомирською ОДПІ господарських операцій позивача з ТОВ «Карбо» став акт від 28 квітня 2011 року №2021/23-1/30963108/0100 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Карбо» щодо правильності обчислення та сплати податку на додану вартість за лютий 2011 року, в якому були встановлені порушення ТОВ «Карбо» податкового законодавства (Том №1 а.с. 53-72).

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Встановлено, що 6 січня 2011 року між ТОВ «Карбо» (Постачальник) та ПАТ «Золотий каравай» (Покупець) було укладено договір поставки №01/12. (Том №1 а.с.32-35). Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Карбо» зобов'язується поставити та передати у власність ПАТ «Золотий каравай» товар (партію товару) (цукор-пісок) на загальну суму 83850 грн 00 коп., в тому числі ПДВ, а обов'язок ПАТ «Золотий каравай» прийняти та оплатити товар на умовах договору. На виконання вказаного договору ТОВ «Карбо» здійснило 8 лютого 2011 року та 23 лютого 2011 року поставку вказаного товару. Реальність договору підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами.

Розрахунки за поставлений товар здійснювались у безготівковій формі. Оплата проведена згідно з платіжними дорученнями від 17 березня 2011 року №10166 на суму 20000 грн 00 коп., від 23 березня 2011 року №10222 на суму 18000 грн 00 коп., від 5 квітня 2011 року №10379 на суму 42000 грн 00 коп. та від 8 квітня 2011 року №10423 на суму 3850 грн 00 коп. (Том №1 а.с.49-52).

У матеріалах справи є договір поставки від 6 січня 2011 року №01/12 з додатковими угодами та специфікаціями. (Том №1 а.с. 32-40). Відповідно до умов даного договору Постачальник ТОВ «Карбо» зобов'язується поставити та передати у власність Покупцеві товар (партію товару), а Покупець ПАТ «Золотий каравай» зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно умов договору (цукор-пісок). (пункт 1.1 договору).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору у матеріалах справи містяться видаткові накладні (Том №1 а.с. 41,43), податкові накладні (Том №1 а.с. 42,44), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення». Копії платіжних доручень на оплату товару (Том №1 а.с. 49-52), товарно-транспортні накладні (Том №1 а.с. 46,48), подорожні листи. (Том №1 а.с. 45,47).

У матеріалах справи, на підтвердження факту використання цукру, отриманого від ТОВ «Карбо» у лютому 2011 року, містяться також картки рахунку «2011» по «ТМЦ: Цукор» (Том №1 а.с. 183-243), журнал-ордер і відомість по рахунку 2011 Сировина й матеріали за лютий 2011 рік (Том №1 а.с.244-245), реєстр довіреностей (Том №1 а.с. 248), перелік готової продукції (по видам) на яку використано цукор в лютому 2011 року (Том №1 а.с. 246-247).

В матеріалах справи також міститься копія довіреності від 1 лютого 2011 року, виданої на ім'я ОСОБА_4 на отримання цукру від ТОВ «Карбо» у лютому 2011 року. (Том №1 а.с. 252).

На спростування посилання відповідача щодо не надання документів на підтвердження якості цукру в матеріалах справи містяться також сертифікат відповідності №UA1.022.Х020581-10 термін дії з 24 вересня 2010 року до 31 серпня 2011 року та посвідчення від 7 грудня 2010 року №1299 про якість цукру білого кристалічного ДСТУ 4623:2006. (Том №1 а.с. 249,250).

Вищевказаними документами підтверджується реальність проведених операцій, та спростовується зазначене в актах позапланових виїзних документальних перевірок від 22 квітня 2013 року №2130/222/34774998/0100 та від 26 червня 2013 року №61/222/34774998/0100 твердження, що правовідносини між ПАТ «Золотий каравай» та ТОВ «Карбо» не спричинили реального настання правових наслідків.

На час здійснення господарських операцій контрагент позивача ТОВ «Карбо» було зареєстроване як платник податку на додану вартість та перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Щодо твердження відповідача стосовно недійсності/нікчемності договору , то суд вважає такі твердження безпідставними, виходячи з наступного.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначено перелік вимог, які свідчать про дійсність правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину судом не вимагається.

Первинними документами підтверджено реальне виконання ПАТ «Золотий каравай» та ТОВ «Карбо» умов договору поставки №01/12 від 6 січня 2011 року, що спростовує висновки відповідача про відсутність факту реального настання правових наслідків за вказаним договором.

Посилання відповідача в актах перевірок на статтю 216 Цивільного кодексу України не підтверджене судовими рішеннями в тому числі стосовно визнання недійсними правочинів укладених між ПАТ «Золотий каравай» та ТОВ «Карбо».

Пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій позивачем у лютому 2011 року підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

Первинними документами підтверджено реальне виконання ПАТ «Золотий каравай» та ТОВ «Карбо» умов договору поставки №01/12 від 6 січня 2011 року, що спростовує висновки відповідача про відсутність факту реального вчинення господарських операцій.

Таким чином позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, копії яких є у матеріалах справи (а.с. 42,44) та визначив податкові зобов'язання.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №000023222 від 10 липня 2013 року, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Житомирській області від 17 травня 2013 року №000112222 прийняте відносно Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай".

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Золотий каравай" 209 грн 63 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 07 жовтня 2013 р.